Селянський рух

За масштабами селянського руху Україна посідала одне з

перших місць у Російській імперії.

-1. Лютий 1905 р.Виступи селян мали стихійний характер. Селяни Чернігівської губернії, озброївшись сокирами, вилами й косами, нападали на поміщицькі маєтки, забирали зерно й худобу, організовували масові порубки поміщицьких лісів. На придушення селянських виступів царські власті посилали війська.

2. Червень 1905 р.Сталося 1857 селянських виступів, що охопили 64 з 94 повітів України.

3. Літо 1905 р.В Україні виникли місцеві організації Всеросійської селянської спілки. Найбільшого поширення ці об'єднання набули на Лівобережжі та на Півдні. Всього в Україні було створено 120 селянських і волосних організацій спілки, 12 повітових і 7 губернських комітетів.

4. Осінь 1905 р.Прокотилася хвиля селянських повстань. Серед найбільших був виступ селян в с Великі Сорочинціна Полтавщині, над якими було вчинено жорстоку розправу. Щ події змалював В. Короленко у творі «Сорочин-ська трагедія».

5. Жовтень 1905 р.У с Вихвостові на Чернігівщині селяни розгромили маєток місцевого поміщика, спалили його горілчаний завод.

Найзаможніші селяни, боячись, що біднота добереться до їхнього майна, організували самосуд над 15 найактивнішими .учасниками антипоміщицького виступу і по-звірячому вбили їх.

Вихвоетівську трагедію змалював М. Коцюбинський у повісті «Фата моргана».

За 1905 р. відбулося 4 тис. селянських виступів у 7 тис. сіп.

Під час селянських виступів зростали:

політична свідомість селян, їх організованість, активність і масовість.

Виступи в армії та на флоті 14—25 червня 1905 р.Повстання на броненосці «Потьом-кін». Організаторами повстання були Григорій Вакуленчук [Панас Матюшенко, вихідці з України. Більшість команди корабля укомплектовано українцями. До складу комітету, який готував повстання, увійшли матроси — члени різних політичних партій, зокрема й більшовики, анархісти тощо. Повстання вибухнуло раніше наміченого строку під впливом вістей з Одеси, де розпочався політичний страйк, а та-

кож унаслідок знущання офіцерів над матросами, які відмовилися їсти борщ, зварений із зіпсованого м'яса. 14 червня 1905 р. Підчас сутички між офіцерами і матросами було вбито Г. Вакуленчука і командування кораблем перебрав П. Матюшенко. Кілька днів повсталий корабель плавав Чорним морем. Проти нього було вислано ескадру Чорноморського флоту, але матроси відмовилися стріляти у товаришів. Лише нестача вугілля, харчів і прісної води примусила команду повсталого корабля здатися румунським властям. Більшість потьомкінців не повернулася до Росії. Через два роки нелетально повернувся П. Матюшенко, де його у Миколаєві заарештували і за вироком військово-мОрського суду повісили в Севастополі.

15—16 листопада 1905 р.У Севастополі повстали моряки 12 кораблів Чорноморського флоту. їх очолив лейтенант П. Шмідт. Повсталі висунули вимоги до царя - скликати Установчі збори. Після 13-годинного бою виступ було придушено. П. Шмідта і його найближчих помічників заарештовано і за вироком військово-морського суду розстріляно.

18 листопада 1905 р.Збройний виступ саперів у Києві на чолі з Б. Жаданівським. До майже тисячі військовиків приєдналися 4 тис. робітників міста. Проти повсталих кинуто регулярні війська та місцеву поліцію. Загальні втрати з обох боків становили 250 вбитих і поранених.

Значення повстань в армії іна флоті

Вони сприяли розгортанню народної боротьби проти царизму і засвідчили, що головна опора царизму — армія — перестала бути надійною.

Жовтневий політичний страйк

У жовтневому ' політичному страйку в Україні. взяли участь 120 тис. робітників.

Він проходив під гаслами «Геть самодержавство», «Хай живе всенародне повстання».

10 жовтня 1905 р.У Харкові відбувся загальноміський мітинг; де зібралося 20 тис. страйкарів. Наступного дня в центрі міста робітники й студенти спорудили 8 барикад.

12 жовтня 1905 р.Страйк залізничників в Одесі, до яких приєдналися робітники інших підприємств міста.

13 жовтня 1905 р.Масова похоронна процесія з поховання загиблих 10 жовтня у збройній сутичці страйкарів із поліцією та царськими військами у Катеринославі, яка вилилася у величезний мітинг.

Революційну хвилю жовтня 1905 р. царизм не зміг придушити силою та змушений був піти на поступки. 17 жовтня 1905 р.Микола II підписав маніфест, у якому народу обіцяли громадянські свободи:

• недоторканність особи;

• свободу совісті, зборів, союзів;

• свободу слова і друку.

Декларувалося скликання російського парламенту - законодавчої Державної думи - із залученням до виборів усіх верств населення.

Читайте також:

Селянський двір та господарські споруди.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини революції	\|	Поява масових українських періодичних видань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.