• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поява масових українських періодичних видань

Висновки

Наслідки маніфесту

1. Він розширив рамки летальної політичної та культурно-освітньої діяльності.

2. Створив передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії.

3. Маніфест розколов опозиційні сили на три основні групи:

• представників ліберальногоруху, які виступали за:

- проголошення демократичних прав і свобод;

- обмеження самодержавної влади:

- скликання парламенту;

•представників радикального руху,які виступали за по­дальше продовження боротьби (особливо більшовики) та підготовки збройної боротьби проти уряду;

•третя силаскладалася з тих, хто заперечував будь-які нововведення і захищав чинну політичну та економічну систему (чорносотенні організації).

5!

Виникнення рад робітничих депутатів

У багатьох містах виникли ради робітничих депутатів для керівництва революційною боротьбою. Протягом жовтня -грудня 1905 р. ради виникли у восьми містах України — Кате­ринославі, Києві, Миколаєві, Одесі, Єнакієвому, Маріуполі, Юзівці, Кременчуці.

Депутатів рад обирали на основі загальних рівних пря­мих виборів за відкритого голосування всіх учасників. Згодом ради стали виконувати функції органів влади:

• вводили на заводах 8-годинний робочий день;

• встановлювали ціни на товари у фабрично-заводських крамницях;

• організовували охорону населення від погромників;

• надавали матеріальну допомогу страйкарям;

• виїжджали в села, де закликали селян приєднуватися до боротьби робітничого класу.

Революційні збройні виступи

Грудень 1905 р.Найбільше піднесення збройної боротьби проти царизму в Україні.

1. Збройне повстання робітників Донбасу.Центром подій
стала Горлівка.

16 грудня 1905 р.У Горлівці поліція і війська відкрили во­гонь по беззбройних страйкарях машинобудівного заводу. Вбито 18 і поранено понад 50 робітників. На допомогу по­всталим робітникам прийшли робітничі дружини Донбасу (4 тис. душ), а також селяни з навколишніх сіл. Із них було сформовано три повсталі загони.

17 грудня 1905 р.Повсталі загони пішли в наступ проти царських військ. Сили були нерівними. Після шестигодин­ного бою, втративши вбитими близько 300 осіб, дружинни­ки залишили Горлівку. Грудневе повстання в Донбасі зазнало поразки. У повсталих не було необхідного досвіду і зброї.

2. Збройні виступи робітників сталися також у Харкові, Ка­
теринославі, Олександрійську (12-13 грудня 1905 p.).

•Незважаючи на поразку, грудневі повстання в Україні відіграли значну роль в утвердженні й розвиткові рево­люційних традицій боротьби народних мас за соціальні права.

•Після придушення збройних повстань революція пішла на спад.

Пожвавлення національного руху в Україні

Значно посилився національний рух. Національний рух- це рух за ліквідацію усілякого націо­нального гноблення, за досягнення рівноправності національностей, вільне самовизначення і розви­ток великих і малих народів. Громадськість України виступала за рівноправність усіх народів, проти великодержавної, шовіністичної політики ца­ризму, за право вільногокористування українською мовою. Початок процесу українізації шкільної освіти

• У багатьох містах і селах відбувалися збори й мітинги, які ухвалювали резолюції з вимогою запровадження на­вчання у школах українською мовою.

• У школах вчителі самовільно переходили на викладан­ня рідною мовою.

• Українська студентська молодь організовувала кампанію за відкриття кафедр українознавства в університетах.

• У Київському, Харківському, Одеському університетах було запроваджено курс української літератури.

У травні 1907 р.з'явилося офіційне розпорядження про скасування Емського указу 1876 р.

Цей процес українізації, схвально зустрінутий учнями та їхніми батьками, студентами, царські власті незабаром при­пинили насильницькими методами.

1. Російська академія наук з ініціативи українських наукових діячів створила комісію, яка підготувала «Записку про ска-

сування утисків малоросійського друкованого слова». її під­тримали вчені Київського та Харківського університетів.

2. 24листопада 1905 р.Видано закон, за яким дозволяли ви­давати літературу, випускати газети і журнали національ­ною мовою, створювати культурно-освітні товариства, національні театри.

3. 1905р. У Лубнах з'явилася перша в Російській імперії українська газета «Хійбороб».

4. Незабаром газети українською мовою почали виходити в Одесі, Катеринославі, Пол ґаві, Харкові та інших містах.

5. Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:

«Дзвін»,

«Українська хата»,

«Посів»,

«Село»,

«Рідний край» у Полтаві (редактором якого була сестра

Лесі Українки - О. Косач), «Громадська думка» в Києві

(С. Єфремов, Є. Чикаленко та інші).

6. Усього протягом 1905 - 1907 pp. виходило 24 україномов­них видання.

7. У 1906 р. М. Грушевський перевів зі Львова до Києва ви­дання «Літературно-наукового вісника».

8. Часопис «Київська старина» дістав назву «Україна» і його
видавали українською мовою.

«Просвіти»

• 1905р. У Києві, Катеринославі. Чернігові, Ніжині та ін­
ших містах з'явилися осередки культурно-освітньої ор­
ганізації «Просвіта». Спочатку було дев'ять «Просвіт» із
30 філіями.

■• До середини 1905 р. 'їх стало 35, а до середини 1907 р. - 45.

• «Просвіти» вели активну культурно-освітню роботу:

- засновували бібліотеки й читальні для населення;

- проводили літературні й музичні вечори українською мовою;

- ставили спектаклі;

- видавали українською мовою літературу;

—читали лекції (на теми з історії та культури України);

—пропагували твори Т. Шевченка, влаштовували що­річні урочисті свята «Шевченкові роковини»;

—відкривали школи з українською мовою навчання.

•Одна з перших таких шкіл на Україні з'явилася в с. Бог-данівка на Миколаївщині. Проіснувала вона два роки, а потім була заборонена.

•В Одеському університеті починається викладання іс­торії України, а в Харківському — історії літератури українською мовою.

•Активну участь у роботі Просвіт брали видатні діячі української культури:

Б. Грінченко, Леся Українка — у Києві; .-М. Лисенко, М. Коцюбинський — у Чернігові; Панас Мирний — у Полтаві.

Виникнення профспілок

Під час революції в Україні виникали профспілки.

Однією з перших організувалася профспілка залізнич­ників Південно-Західної залізниці.

Профспілки виникли у Миколаєві, Одесі, Києві, Кате­ринославі, Харкові та інших містах.

До кінця 1905 р. в Україні існувало близько 80 професій­них об'єднань.

Кооперативний рух

Пожвавився під час революції 1905—1907 pp.

У Київській губернії в 1904 р. було лише 4 кооперативи, а в

1907 їх стало 193.

У Харківській губернії в 1905 р. було лише 2 кооперативи, а

1907 р. їх стало 50.

Зросла кількість кооперативів і в інших губерніях України.

Спад революції

1. Зменшувалася кількість учасників страйкової боротьби:
у 1905 р. — 500 тис. страйкарів,

1906 р.-100 тис,

1907 р.-60 тис.

2. Зменшувалася кількість великих підприємств, робітники яких брали участь у страйках, а зростала кількість дріб­них підприємств, робітники і службовці яких вступали у страйкову боротьбу.

3. Спадала революційна боротьба в центральних районах, а зростала на окраїнах.

4. Зменшувалася кількість виступів селян, хоча боротьба се­лян і в ті роки тривала.

5. Зміцнювалися зв'язки міста і села.

Селяни організовували продовольчу допомогу страйкарям.

6. Основною темою, що обговорювалася на мітингах у пері­
од спаду революції, було ставлення робітників і селян до
Державної думи.

Українська громада в Державній думі

Розмах революції змусив царський уряд піти на поступки.

І Державна дума

(почала працювати 27 квітня 1906 р. в Петербурзі)

Читайте також:

1. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
2. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
3. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
4. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
5. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
6. АРХІТЕКТУРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЕВ‘ЯНИХ ЦЕРКОВ
7. Асоціація українських письменників
8. Боротьба українських козаків проти турецько-татарської агресії. П.Сагайдачний - видатний військовий та політичний діяч України.
9. Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.
10. Виступи українських спортсменів у Олімпійських іграх.
11. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
12. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель

Переглядів: 1554