• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поява масових українських періодичних видань

Висновки

Наслідки маніфесту

1. Він розширив рамки летальної політичної та культурно-освітньої діяльності.

2. Створив передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії.

3. Маніфест розколов опозиційні сили на три основні групи:

• представників ліберальногоруху, які виступали за:

- проголошення демократичних прав і свобод;

- обмеження самодержавної влади:

- скликання парламенту;

•представників радикального руху,які виступали за по­дальше продовження боротьби (особливо більшовики) та підготовки збройної боротьби проти уряду;

•третя силаскладалася з тих, хто заперечував будь-які нововведення і захищав чинну політичну та економічну систему (чорносотенні організації).

5!

Виникнення рад робітничих депутатів

У багатьох містах виникли ради робітничих депутатів для керівництва революційною боротьбою. Протягом жовтня -грудня 1905 р. ради виникли у восьми містах України — Кате­ринославі, Києві, Миколаєві, Одесі, Єнакієвому, Маріуполі, Юзівці, Кременчуці.

Депутатів рад обирали на основі загальних рівних пря­мих виборів за відкритого голосування всіх учасників. Згодом ради стали виконувати функції органів влади:

• вводили на заводах 8-годинний робочий день;

• встановлювали ціни на товари у фабрично-заводських крамницях;

• організовували охорону населення від погромників;

• надавали матеріальну допомогу страйкарям;

• виїжджали в села, де закликали селян приєднуватися до боротьби робітничого класу.

Революційні збройні виступи

Грудень 1905 р.Найбільше піднесення збройної боротьби проти царизму в Україні.

1. Збройне повстання робітників Донбасу.Центром подій
стала Горлівка.

16 грудня 1905 р.У Горлівці поліція і війська відкрили во­гонь по беззбройних страйкарях машинобудівного заводу. Вбито 18 і поранено понад 50 робітників. На допомогу по­всталим робітникам прийшли робітничі дружини Донбасу (4 тис. душ), а також селяни з навколишніх сіл. Із них було сформовано три повсталі загони.

17 грудня 1905 р.Повсталі загони пішли в наступ проти царських військ. Сили були нерівними. Після шестигодин­ного бою, втративши вбитими близько 300 осіб, дружинни­ки залишили Горлівку. Грудневе повстання в Донбасі зазнало поразки. У повсталих не було необхідного досвіду і зброї.

2. Збройні виступи робітників сталися також у Харкові, Ка­
теринославі, Олександрійську (12-13 грудня 1905 p.).

•Незважаючи на поразку, грудневі повстання в Україні відіграли значну роль в утвердженні й розвиткові рево­люційних традицій боротьби народних мас за соціальні права.

•Після придушення збройних повстань революція пішла на спад.

Пожвавлення національного руху в Україні

Значно посилився національний рух. Національний рух- це рух за ліквідацію усілякого націо­нального гноблення, за досягнення рівноправності національностей, вільне самовизначення і розви­ток великих і малих народів. Громадськість України виступала за рівноправність усіх народів, проти великодержавної, шовіністичної політики ца­ризму, за право вільногокористування українською мовою. Початок процесу українізації шкільної освіти

1. Російська академія наук з ініціативи українських наукових діячів створила комісію, яка підготувала «Записку про ска-

сування утисків малоросійського друкованого слова». її під­тримали вчені Київського та Харківського університетів.

2. 24листопада 1905 р.Видано закон, за яким дозволяли ви­давати літературу, випускати газети і журнали національ­ною мовою, створювати культурно-освітні товариства, національні театри.

3. 1905р. У Лубнах з'явилася перша в Російській імперії українська газета «Хійбороб».

4. Незабаром газети українською мовою почали виходити в Одесі, Катеринославі, Пол ґаві, Харкові та інших містах.

5. Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:

«Дзвін»,

«Українська хата»,

«Посів»,

«Село»,

«Рідний край» у Полтаві (редактором якого була сестра

Лесі Українки - О. Косач), «Громадська думка» в Києві

(С. Єфремов, Є. Чикаленко та інші).

6. Усього протягом 1905 - 1907 pp. виходило 24 україномов­них видання.

7. У 1906 р. М. Грушевський перевів зі Львова до Києва ви­дання «Літературно-наукового вісника».

8. Часопис «Київська старина» дістав назву «Україна» і його
видавали українською мовою.

«Просвіти»

• 1905р. У Києві, Катеринославі. Чернігові, Ніжині та ін­
ших містах з'явилися осередки культурно-освітньої ор­
ганізації «Просвіта». Спочатку було дев'ять «Просвіт» із
30 філіями.

■• До середини 1905 р. 'їх стало 35, а до середини 1907 р. - 45.

• «Просвіти» вели активну культурно-освітню роботу:

- засновували бібліотеки й читальні для населення;

- проводили літературні й музичні вечори українською мовою;

- ставили спектаклі;

- видавали українською мовою літературу;

—читали лекції (на теми з історії та культури України);

—пропагували твори Т. Шевченка, влаштовували що­річні урочисті свята «Шевченкові роковини»;

—відкривали школи з українською мовою навчання.

•Одна з перших таких шкіл на Україні з'явилася в с. Бог-данівка на Миколаївщині. Проіснувала вона два роки, а потім була заборонена.

•В Одеському університеті починається викладання іс­торії України, а в Харківському — історії літератури українською мовою.

•Активну участь у роботі Просвіт брали видатні діячі української культури:

Б. Грінченко, Леся Українка — у Києві; .-М. Лисенко, М. Коцюбинський — у Чернігові; Панас Мирний — у Полтаві.

Виникнення профспілок

Під час революції в Україні виникали профспілки.

Однією з перших організувалася профспілка залізнич­ників Південно-Західної залізниці.

Профспілки виникли у Миколаєві, Одесі, Києві, Кате­ринославі, Харкові та інших містах.

До кінця 1905 р. в Україні існувало близько 80 професій­них об'єднань.

Кооперативний рух

Пожвавився під час революції 1905—1907 pp.

У Київській губернії в 1904 р. було лише 4 кооперативи, а в

1907 їх стало 193.

У Харківській губернії в 1905 р. було лише 2 кооперативи, а

1907 р. їх стало 50.

Зросла кількість кооперативів і в інших губерніях України.

Спад революції

1. Зменшувалася кількість учасників страйкової боротьби:
у 1905 р. — 500 тис. страйкарів,

1906 р.-100 тис,

1907 р.-60 тис.

2. Зменшувалася кількість великих підприємств, робітники яких брали участь у страйках, а зростала кількість дріб­них підприємств, робітники і службовці яких вступали у страйкову боротьбу.

3. Спадала революційна боротьба в центральних районах, а зростала на окраїнах.

4. Зменшувалася кількість виступів селян, хоча боротьба се­лян і в ті роки тривала.

5. Зміцнювалися зв'язки міста і села.

Селяни організовували продовольчу допомогу страйкарям.

6. Основною темою, що обговорювалася на мітингах у пері­
од спаду революції, було ставлення робітників і селян до
Державної думи.

Українська громада в Державній думі

Розмах революції змусив царський уряд піти на поступки.

І Державна дума

(почала працювати 27 квітня 1906 р. в Петербурзі)

Читайте також:

1. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
2. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
3. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
4. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
5. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
6. АРХІТЕКТУРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЕВ‘ЯНИХ ЦЕРКОВ
7. Асоціація українських письменників
8. Боротьба українських козаків проти турецько-татарської агресії. П.Сагайдачний - видатний військовий та політичний діяч України.
9. Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на українських землях, насамперед мала на меті звільнення українського народу з-під панування Речі Посполитої.
10. Виступи українських спортсменів у Олімпійських іграх.
11. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель
12. Відбудова і розвиток народного господарства України в післявоєнний період. Завершення радянізації західноукраїнських земель

Переглядів: 1487