Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Методика якісного аналізу небезпек.

Кількісна оцінка ризику.

Будь-яка оцінка ризику починається з розгляду інформації про попередні події та їхні наслідки і представляє собою, процес передбачення, заснований на попередньому досвіді.

Оцінка є кількісним описом виявлених ризиків, у ході якого ви­значаються такі їхні характеристики, як ймовірність прояву та розмір можливих наслідків (збитку). Саме на етапі оцінки фор­муються сценарії розвитку несприятливих ситуацій.

Попередня оцінка ризику Аналіз ризику  

Виявлення та кількісна оцінка ризику можуть виконуватися за схемою, що подано на рис. 3. Аналіз небезпек починають з до­слідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела не­безпек. Потім, за необхідністю, дослідження можуть бути погли­блені, для чого виконується детальний аналіз.

 

 

Рис. 2.4. Виявлення та кількісна оцінка ризику.

 

Основ­ні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних на­слідків для кожного небезпечного стану досліджуваного об'єкту, наступні:

· клас 1 — безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, ушкодження обладнання та нещасних випадків з людьми (стан пов'язаний з помилками персоналу, недоробками конструкції або невідповідності проекту, а також позаштатною роботою дослі­джуваної системи);

· клас 2 — граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим чи взятим під контроль без ушко­дження обладнання або нещасних випадків з персоналом (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недостатками конструкції та позаштатною роботою досліджуваної системи);

· клас 3 -— критичний: призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання та створення небезпечної ситуа­ції, яка потребує негайних заходів для рятування персоналу та обладнання (стан пов'язаний з помилками персоналу та позашта­тною роботою обладнання);

· клас 4 — катастрофічний: призводить до втрати обладнан­ня та (чи) загибелі або масового травмування персоналу.

Характеристика ризику є продовженням його оцінки, базую­чись на який приймається рішення про найкращий із можливих засобів зменшення ризику.

Методика якісного аналізу ризиків пропонує реалізовувати його за відповідними етапами, а саме, через попередній аналіз небезпек (ПАН), виявлення послідовнос­ті небезпечних ситуацій, аналіз наслідків. ПАН представляє со­бою першу спробу виявити елементи устаткування, технічної си­стеми и окремі події, що можуть привести до виникнення небезпек.

Попередній аналіз небезпек — це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендацій що­до контролю. Метою ПАН є виявлення у загальних рисах потен­ційних небезпек у будь-якої системі. Етапи реалізації ПАН на­ступні:

· вивчаються технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, застосовувані матеріали; встановлюються їхні не­безпечні та шкідливі властивості;

· визначаються закони, стандарти, правила, дія яких розпо­всюджується на даний об'єкт, систему чи процес;

· перевіряється технічна документація на її відповідність за­конам, правилам, принципам і нормам безпеки, встановленим для цього об'єкта;

· складається перелік небезпек, в якому зазначають іденти­фіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що спричиняють шкоду, потенційно небезпечні ситуа­ції, виявлені недоліки.

При проведенні ПАН особливу увагу приділяють наявності вибухо-, пожеженебезпечних та токсичних речовин, виявленню ком­понентів об'єкта, в яких можлива їх присутність, потенційно не­безпечних ситуацій від неконтрольованих реакцій чи при перевищенні тиску. Після виявлення крупних систем об'єкта, які є джерелами небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш детально за допомогою інших методів аналізу.



Читайте також:

  1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  3. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
  4. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  5. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
  6. Аналізуюче схрещування
  7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  8. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  9. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
  10. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу
  11. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
  12. ВИБІР МЕТОДУ (МЕТОДИКИ) АНАЛІЗУ




Переглядів: 782

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Критерії ймовірнісної оцінки ризиків. | Лекція № 9.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.