• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

А г р а м о т у п и с а в д я к С е м е н Д и ч к а”.

Рис. 2 Структура наказу

Писали на вузеньких смужках паперу розміром 15-17 мм, які в разі необхідності склеювали, а зворотній бік залишали чистим. До першого документа вклеювали послідовно інші, і довгу паперову смужку згортали в стовпець, довжина якого іноді сягала сотень метрів, а тому при користуванні він псувався. Наприклад, довжина Соборного уложення вміщувала законодавство того періоду і була довжиною 309 метрів. Смужки при читанні тягнулися долом; звідси й народилося поняття, що означає сьогодні несвоєчасне вирішення того чи іншого питання – тяганину (зволікання).

Поряд із стовпчиковою формою документа в наказах почали застосовуватися зошити. Зошит – аркуш паперу складений вдвоє. Зошити збиралися разом, переплеталися за необхідністю та складалися у книги. У формі книг велися списки, фінансові, облікові, реєстраційні записи тощо.

У діяльності наказів 15-17 століть виробився сталий процес роботи з документами, який і дістав назву наказового діловодства. У практиці наказів затвердилися певні формуляри складових документів, порядок їх оформлення та просування як у самих наказах, так і між ними.

Діловодство вимагало значного досвіду, тому справи і чинили дяки. Документи поділяли на законодавчі, які виходили від органів державної влади, та розпорядчі – виходили від органів управління. До законодавчих документів відносили укази царів та рішення Боярської думи, до другої – жалувані грамоти, акти та листи. Від простих людей до наказів надходили „чолобітні”, а в зворотному напрямі – „відписки”, часто формальні.

Звичайні городяни, купці і ремісники переписувалися між собою на бересті – спеціально обробленій корі. Зміст їх був різноманітний: купівля короби і стягнення боргу, прохання купити або придбати необхідні речі

Переглядів: 679