• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наказове діловодство. Діяльність наказів. Процес створення документів у наказах

Діловодство в Запорізькій Січі

Захоплені Польщею українські землі поділилися на шість воєводств, які в свою чергу складалися із повітів; їх очолювали старости та коштеляни (коменданти фортець).

Українська мова вживалась в судово-адміністративних установах лише трьох воєводств – Волинському, Брацлавському й Київському. Вищою судовою інституцією був Люблінський трибунал. У волостях та повітах діяли місцеві сеймики, у яких шляхта вела справочинство і обирала судових урядовців та своїх представників до сеймів і трибуналів.

Справочинством в Запорізькій Січі відали генеральний писар та генеральні і полкові судді.

Створення Російської централізованої держави вимагало розвинутих форм державного управління. У зв′язку з цим відбувалася поступова перебудова органів управління.

У кінці 15 – на початку 16 століть склалася система наказів – центральних органів державного правління, що відали окремими галузями як відомчі установи.

Походження наказів пов′язано з практикою особистих доручень (наказів) великого князя боярам щодо вирішення окремих питань державного управління. Їх діяльність об′єднувалася вищою владною установою – Боярською думою. Московським князям вдалося створити сильну централізовану систему управління, де усі важні функції адміністративного управління виконували Боярська дума та прикази. Саме тому, період становлення та розвитку державного діловодства прийнято називати наказовим періодом відповідно до назв перших державних установ – наказів. Система органів державного управління зображена на рис. 2.

Рис. 1 Структура органів державного управління 15-17 століть

Так, Посольський наказ відав зовнішніми відносинами, Розрядний – військовими, Помісний – земельними справами. Ще були Холопський, Ямський, Розбійний та інші. У холопському наказі реєстрували угоди на кабальних холопів – людей, що потрапляли в кабалу після грошової позики, за проценти, на які мали служити в господарстві кредитора до виплати боргу, здебільшого до смерті. Юридичне походження холопів регулювалося загально холопськими нормами та законами.

Угоди на кабальних холопів оформлювалися в кабальних книгах. Коли Україна увійшла до складу Росії, то спочатку при Посольському наказі було створено канцелярію з малоросійських справ, а пізніше – Малоросійський наказ.

Усього наказів було близько 80, кожний з них налічував від 3 до 400 „наказних людей”. На чолі наказу стояв суддя, який разом з заступниками та помічниками керував дяками. Дяки з простих писарів ставали начальниками наказових канцелярій і займалися усіма повсякденними справами та діловодством. У своєму розпорядженні вони мали „письмові голови” різних рангів, піддячих (старших, середньої руки та молодших), писарів, переписувачів, були також перекладачі, сторожі, пристави. Структура наказу викликає зацікавленість (рис. 2), так як в наказах поступово формувався штат професійних чиновників.

Канцелярії існували при кожному державному, духовному чи громадському закладі. Документи в них складали та оформляли фахівці за певними загальними правилами, що наслідувалися згідно із традиціями.

Діяльність канцелярії, роботу окремих службовців зі створення офіційних текстів можна прослідкувати з елементів створюваних документів. Так, на кожному документі, що надходив до наказу, ставили дату оформлення. Дяк у разі необхідності робив відмітку „виписати”, тобто навести довідку. Справу готували до доповіді і обговорювали, після чого виносився „присуд” і робилося розпорядження про підготовку листа-відповіді.

Проект документа складали за вказівкою дяка старші піддячі. Старший піддячий цей проект „чорнив”, тобто редагував, роблячи позначки в тексті, на полях чи на звороті аркуша. Виправлений документ молодший піддячий переписував заново – „білив”. Переписаний документ старший піддячий „справляв”, тобто звіряв з чернеткою і візував: ставив підпис на звороті в нижній правій частині аркуша, стверджуючи правильність написаного. Звірений документ підписувався дяком з метою запобігання підробці розтягнуто по всій його ширині, наприклад:

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
3. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
4. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
5. II. Поняття соціального процесу.
6. IV. План навчального процесу.
7. Iзобаричний процес
8. Iзотермiчний процес
9. Iзохоричний процес
10. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
11. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
12. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.

Переглядів: 2637