• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Журнал реєстрації господарських операцій

Майно, що ввозиться до України, як внесок іноземного інвестора в УК, звільняється від сплати мита. При митному оформленні майна підприємство видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не сплачується, якщо увезене майно зараховується на баланс підприємства, і податкова адміністрація по місцю знаходження даного підприємства робить відмітку на екземплярі векселя.

Якщо відчуження майна, одержаного від іноземного інвестора, відбувається протягом 3 років з моменту зарахування інвестиції на баланс підприємства, підприємство сплачує ввізне мито, яке визначається по митної вартості увезеного майна, перерахованої по курсу на дату відчуження майна. Сплата повинна бути не пізніше, ніж за один день до відчуження.

Якщо продаж відбувається після 3 років, то ввізне мито не сплачується.

Для нарахування дивідендів використовується рахунок 671 (671/1 – «Розрахунки з резидентами» і 671/2 – «Розрахунки з нерезидентами»). По цьому рахунку виникають курсові різниці, які визначаються за загальними правилами.

2.4.3.Особливості відображення у бухгалтерському обліку кредитних операцій

Довгострокові кредити банку у іноземній валюті обліковуються на рахунку 502 «Довгострокові кредити банку в іноземній валюті», короткострокові, термін погашення яких на дату балансу менш за рік на рахунку 602 «Короткострокові кредити банку в іноземній валюті». Необхідно одслідковувати кредитні зобов’язання по субрахунку 502: частина, що підлягає погашенню у термін 12 місяців з дати балансу, переводяться до складу поточних зобов’язань проводкою Дебет 602 кредит 502.

Кредитні кошти відображаються по курсу НБУ на дату надходження валюти на рахунки: Д-т 312 К-т 502,602. Кредиторська заборгованість на рахунках 502 та 602 відноситься до монетарних статей балансу та підлягає перерахунку по курсу НБУ на дату балансу та на дату проведення розрахунків з погашення кредиту. Курсові різниці по цім монетарним статтям класифікуються як не операційні та відображаються на рахунках 744 «Доход від неопераційної курсової різниці» та 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці».

Нарахування відсотків по кредиту відображається проводкою : Д-т 951 «Відсотки за кредит» та К-т 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками». Кредиторська заборгованість за нарахованими відсотками є монетарною статтею балансу, вартість якої перераховується за курсом НБУ за загальним правилами з відображенням не операційної курсової різниці.

Змістовний модуль 2.5 Суть, зміст, методи та основні задачі аналізу зовнішньоекономічної діяльності

2.5.1.Суть за зміст аналізу зовнішньоекономічної діяльності.

2.5.2.Види аналізу зовнішньоекономічної діяльності.

2.5.3.Прийоми, методи та задачі аналізу зовнішньоекономічної діяльності.

2.5.1.Суть за зміст аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) як наука - це система знань про методи дослідження зовнішньоекономічних зв’язків за даними обліку, звітності та іншої економічної інформації країни, регіону та/або підприємства (організації).

Метою аналізу є вивчення резервів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Предметомвивчення є господарська діяльність суб’єктів ЗЕД, відображена у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації.

Об’єктом аналізувиступають підприємства (організації) різних форм власності, регіони, країни.

Метод економічного аналізубазується на системному, комплексному вивченні діяльності суб’єктів, зв’язків, взаємозалежностей, процесів, що відбуваються у різні періоди часу.

Завдання аналізу ЗЕД :

· виявлення ефективності роботи підприємств чи їх об’єднань;

· виявлення ефективності використання ресурсів, що залучені ЗЕД підприємства (матеріальних, фінансових, трудових, інформацій­них тощо);

· визначення ступеня виконання чи невиконання договірних зобо­в’язань по зовнішньоекономічних операціях;

· визначення причин невиконання договірних зобов’язань у ЗЕД по товарних групах, по вартості чи по кількості;

· визначення причин недосягнення планових показників у ЗЕД;

· виявлення можливих резервів трудових, матеріальних, фінансо­вих та інших ресурсів, що задіяні у ЗЕД, з наступним їх спрямуван­ням у інші сфери діяльності підприємства;

· прогнозування умов та показників виробничо-господарської ді­яльності підприємства у сфері ЗЕД тощо.

2.5.2.Види аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Економічний аналіз дає змогу дослідити економіку як у всій сукупності господарських процесів, що в ній відбуваються, так і за окремими її елементами.

Існує декілька видів економічного аналізу, які класифікуються за різними ознаками:

— залежні від часу проведення : попередній, поточний, подальший.

— залежні від ступеня охоплення діяльності: комплексний, тематичний.

Попередній аналіз, як правило, застосовується на першому етапі управління, коли здійснюється розробка самого рішення (наприклад, зовнішньоторгового плану). Мета попереднього аналізу - підготовка даних для визначення перспектив розвитку економіки, складання проектів плану, розрахунку економічної ефективності операцій. Тобто, попередній аналіз тісно переплітається із плануванням. Він виступає базою для розробки нормативів, лімітів, складання різних економічних та зовнішньоторгових прогнозів, прогнозування кон’юнктури товарних ринків.

Поточний (оперативний) аналіз застосовується у період виконання рішення і спрямований на вивчення і контроль процесів, що відбуваються під час здійснення заходів і дій в ході експортно-імпортних операцій. Мета такого аналізу - підготовка необхідних матеріалів для прийняття оперативних рішень у сфері управління ЗЕД.

Подальший (підсумковий) аналіз спрямований на підведення підсумків роботи, що є завершальним етапом управління. Мета такого аналізу - оцінка результатів діяльності об.’єднання або фірми за відповідний період. Така оцінка зумовлює виявлення причин допущення помилок та втрат, пошук наявних резервів та розробку заходів для подальшого покращання ЗЕД об’єднання, підприємства, фірми або держави.

При комплексному аналізі охоплюється вся взаємопов’язана сукупність показників структурної одиниці, які повністю або частково відображають ЗЕД у плані господарському, виробничо-комерційному, фінансовому.

Тематичний (локальний) аналіз спрямований на вивчення окремих показників діяльності об’єднання, підприємства, фірми (комерційну, валютну, фінансову, виробничу, транспортну, розрахункову і т.п.) або на дослідження відповідного кола функціональних питань у межах однієї структурної одиниці (спеціалізованої фірми, валютно-фінансового відділу, бухгалтерії тощо). Тематичний аналіз застосовується за потреби вивчення особливо актуальних питань реалізації різних товарів на відповідному ринку або одного товару на різних ринках. Всі види економічного аналізу взаємопов’язані і спрямовані на загальне покращання ЗЕД об’єкта.

Аналіз оперує різними економічними показниками. Економічні показники можуть бути виражені у вартісному та натуральному вимірах, представлятись у формі абсолютних, відносних або середніх величин.

Залежні від змісту економічні показники поділяють на кількісні і якісні.

Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій, кількісні зміни у зовнішній торгівлі.

Якісні показники характеризують раціональність використання засобів або коштів, які зайняті в експортно-імпортних операціях. Якісні показники відображають також фінансовий стан об’єднання, підприємства, фірми. До якісних показників належать: швидкість оберту оборотних засобів у зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, віддача інвестицій в основний капітал тощо.

Результати ЗЕД змінюються під впливом різних факторів: соціально-економічних (доходи населення, рівень інфляції, цін і тарифів) та виробничо-економічних (витрати, рентабельність, рівень механізації тощо). Зазначені вище фактори впливають на показники ЗЕД різною мірою та у різних напрямках: одні позитивно, інші - негативно. Вплив одного фактора може бути перекритий іншим фактором, який діє у протилежному напрямку.

Оскільки дія різних факторів на економічні показники не рівноцінна, то розрізняють основні і другорядні фактори. Однак, один і той самий фактор за різних обставин може бути і основним, і другорядним (наприклад, при транспортуванні високотехнологічної продукції транспортні витрати мають незначний вплив, у той час як при транспортуванні сировини, добрив, пиломатеріалів - суттєвий і виступає як один з основних факторів).

2.5.3.Прийоми, методи та задачі аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Найбільш розповсюджені прийоми аналізу зовнішньоекономічної діяльності схематично подані у табл. 2.5.3.1.

Таблиця 2.5.3.1 - Прийоми аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства (організації), регіону, країни

Змістовний модуль 2.6.Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни, регіону, галузі

2.6.1.Абсолютні та відносні показники.

2.6.2..Показники структури.

2.6.3.Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.

2.6.4.Показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

2.6.5.Оцінка стабільності зовнішнього ринку.

2.6.1.Абсолютні та відносні показники

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
3. Автоматизація касових операцій
4. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
5. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
6. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
7. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
8. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
9. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
10. Аналіз ефективності кредитних операцій
11. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
12. Аналіз пасивних операцій банку

Переглядів: 1368