Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності

Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності базується н порівнянні одиничних параметрів аналізованої продукції з базою порівняння. Результат оцінки: чи досягнутий рівень у цілому; за яким параметрами він не досягнутий; які з параметрів найбільше відрізняються від базових.

Якщо за базу оцінки приймається попит, розрахунок одиничною показника конкурентоспроможності здійснюється за такою формулою:

, (2.7.3.1)

де q_i - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності за i-м параметром;

р_і - величина і-го параметра для аналізованої продукції;

р_і0 - величина і-го параметра, за якого попит задовольняється цілком;

n- кількість параметрів.

Аналіз результатів оцінки:

— для оцінки за нормативними параметрами одиничний показник може приймати тільки два значення - 1 чи 0. Якщо аналізована продукції відповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми і стандарти не укладається, то показник дорівнює 0;

— для оцінки за технічними й економічними параметрами одиничний показник може бути більшим або дорівнювати одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами;

— якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищуй потреби покупця, зумовлені характером використання (експлуатації) цієї продукції, соціальними умовами, традиціями, фізіологічними особливостями, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник за цим параметром не може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використовуватися мінімальна з двох величин - 100% чи фактичне значення цього показника.

Якщо за базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться за формулою:

, (2.7.3.2)

або

(2.7.3.3)

де q_i - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м технічним параметром;

р_і - величина і-го параметра для аналізованої продукції;

р_із - величина і-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.

Із формул (2.7.3.2) і (2.7.3.3) обирають ту, в якій росту одиничного показника відповідає підвищення конкурентоспроможності (наприклад, для оцінки продуктивності - формула (2.7.3.2), а для питомих витрат палива - формула (2.7.3.3).

Якщо технічні параметри продукції не мають фізичного вираження (наприклад: комфортність, зовнішній вигляд, відповідність моді), для надання цим параметрам кількісних характеристик необхідно використовувати експертні методи оцінки у балах.

Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції чи наявності в неї недоліків порівняно з товаром-аналогом. Він може використовуватися на всіх етапах життєвого циклу продукції, особливо для її порівняння з гіпотетичним зразком. Він не враховує вплив на перевагу споживача у виборі товару.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Журнал реєстрації господарських операцій	\|	Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.