• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності

Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених та інтегральних) показників або порівнянні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і зразка.

Розрахунок групового показника за нормативними параметрам:проводиться за такою формулою:

І_{нп(2.7.3.4)}

де І_нп - груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами;

q_ні - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м нормативним параметром, розраховується за формулою (2.7.3.1);

n- кількість нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

Якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0 (тобто продукція за будь-яким параметром не відповідає обов'язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0, що говорить про неконкурентоспроможність даного товару на розглянутому ринку.

Розрахунок групового показника за технічними параметрами (крім нормативних) проводиться за формулою:

, (2.7.3.5)

де І_тп - груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

q_і - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м технічним параметром, розраховується за однією з формул (2.7.3.1), (2.7.3.2) або ( (2.7.3.3);

а_і - вагомість і-го параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують попит;

n - кількість параметрів, що беруть участь в оцінці.

Аналіз результатів:

І) отриманий груповий показник І_тп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючій потребі на весь набір технічних параметрів, чим він вище, тим у цілому повніше задовольняються попит споживачів;

б) основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, що базуються на результатах ринкових досліджень, опитувань споживачів, семінарів, виставок зразків;

в) у випадку труднощів, що виникають під час проведення ринкових досліджень, а також з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтованих оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група або застосовано комплексний параметр - корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні (для підвищення точності оцінки необхідно врахувати вплив на його величину ергономічних, естетичних й екологічних параметрів).

Розрахунок групового показника за економічними параметрами здійснюється на основі визначення повних витрат споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції за такою формулою:

І_еп = З / З₀ , (2.7.3.6)

де І_еп - груповий показник за економічними параметрами;

З, 3₀ - повні витрати споживача відповідно до оцінюваної продукції і зразка.

Повні витрати споживача визначаються наступним чином:

, (2.7.3.7)

де 3 - повні витрати споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції;

З_с - одноразові витрати на придбання продукції; '

С_t - середні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до t-го року її служби;

Т - термін служби;

t - рік.

При цьому:

, (2.7.3.8)

де С_t- експлуатаційні витрати за j-ю статтею;

j - кількість статей експлуатаційних витрат.

У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виторгу за неї (відповідно показник для даної статті вводиться до формули зі знаком мінус).

Формули (2.7.3.7) і (2.7.3.8) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що віднесення повних витрат деякою мірою компенсує вплив коефіцієнта приведення на величину І_еп.

У разі потреби врахування коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (2.7.3.7) і (2.7.3.6) набувають такого вигляду: ^]

, (2.7.3.9)

Відповідно підрахунок групового показника за економічними параметрами проводиться за формулою:

, (2.7.3.10)

де І_еп - груповий показник за економічними параметрами;

З_с, 3_0с - одноразові витрати на придбання відповідно аналізованої продукції і зразка;

С_t, С_0t - витрати на експлуатацію чи споживання відповідно аналізованої продукції і зразка в t-ому році;

Т - термін служби товару;

α_i- коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівною амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення оцінка терміну служби повинна проводиться на основі даних про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.

Інтегральний показник конкурентоспроможності розраховується за формулою:

, (2.7.3.11)

За змістом показник К_інт відображає розбіжність між порівнюваною продукцією у споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат покупця при придбанні і споживанні виробу.

Якщо К_інт <1, то розглянутий товар поступається зразку за конкурентоспроможністю, а якщо К_інт>1, то перевершує, за однакової конкурентоспроможності К_інт =1.

Конкурентоспроможність фірми та її товару перебувають у прямій залежності. Чим вища конкурентоспроможність товару, тим вищим є попит на цей товар і тим більший економічний ефект отримує фірма від його реалізації. Економічний ефект для фірми виражається в отриманні прибутку. Зростання попиту призводить до підвищення норми і обсягу прибутку, навпаки, зниження попиту - до зниження норми і обсягу прибутку.

Крім прибутку, показниками конкурентоспроможності є:

- обсяг продажу у вартісному і кількісному виразі;

- відношення прибутку до обсягів продажу;

- частка вартості нереалізованої продукції у матеріально-виробничих запасах;

- відношення обсягу продажу до вартості нереалізованої продукції;

- портфель замовлень;

- інші показники.

2.7.4.Аналіз обороту коштів у товарах

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АгротехнІЧНИЙ метод
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 1211