• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи адвокатури

Робота адвоката по забезпеченню доказами позовних заяв

Адвокат має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази позовних заяв, зокрема одержу­вати документи або їх копії від підприємств, установ, органі­зацій, об'єднань, а від громадян — за їх згодою; ознайомлюва­тися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідни­ми документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принци­пах верховенства закону, незалежності, демократизму, гумані­зму і конфіденційності.

53. Випадки неможливості проведення деяких дій без участі адвоката

Участь адвоката при провадженні дізнання, поперед­нього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою, крім випадків відмови підозрювано­го, обвинуваченого і підсудного від адвоката.

54. Формування процесуальної позиції захисника

При розгляді питання про формування процесуальної позиції захисника слід звернути увагу на те, що процесу­альні представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право заявляти суду клопотання про призна­чення експертизи, проведення огляду на місці, об'єднання і роз'єднання позовів та вирішення інших питань для забезпе­чення своєчасного і правильного вирішення справи.

Процесуальним забезпеченням участі адвокатів у судово­му засіданні є своєчасне одержання від суду викликів і пові­домлень про день, місце і час розгляду судом спірної справи, а також про відкладення судом розгляду справи при відсутності відомостей, що їм вручено повістки.

55. Участь адвоката у касаційному провадженні

Адвокат вправі оскаржити в касаційному порядку вирок будь-якого суду, крім Верховного Суду України, бо він наби­рає чинності негайно після його проголошення (ч. 1 і 5 ст. 347 КПК).

Підготовка адвоката до ведення справи в касаційній інс­танції, особливо адвоката, який не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції, включає: вивчення справи і доповнення або складання адвокатського провадження; вив­чення законодавчих актів, судової практики, спеціальної літе­ратури; бесіду із засудженим; вироблення плану захисту; одсржання податкових матеріалів для подання їх до касаційної інстанції (довідок, характеристик, документів про нагороди і заохочення, стан здоров'я, сімейний стан, актів ревізій та інвентарізапій, витягів із протоколів зборів з проханням про зниження міри покарання, письмового висновку фахівців з питань, то потребують спеціальних знань, тощо); складання тез пояснень при майбутньому розгляді справи в суді касацій­ної інстанції.

Касаційне оскарження вироку є обов'язком адвоката, який здійснював захист у суді першої інстанції, якщо він вважає вирок неправильним і таку думку поділяє підзахисний.

56. Участь адвоката у наглядовому провадженні

На вирок, що набрав законної сили, і на ухвалу суду касаційної інстанції адвокат при згоді на це підзахисного може подати голові відповідного суду або відповідному прокурору та їх заступникам т. зв. наглядну скаргу. В разі принесення ними протесту адвокат у необхідних випадках може бути запроше­ний на засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду, для дачі пояснень (ч. 2 ст. 391 КПК).

За клопотанням засудженого адвокат викликається в за­сідання суду, що вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку (про відстрочку виконання, умовно-дострокове і дост­рокове звільнення віл відбування покарання тощо), де заслу­ховуються його пояснення (ст. 411 КПК).

57. Діяльність адвоката з питань забезпечення позову

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають заінтересованим особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав. Для цього використовуються цивільні проце­суальні засоби — позовна заява.

До подачі позову адвокат виконує значну і складну допроцесуальну роботу по вивченню матеріалів справи і написан­ню заяви. Матеріали справи складаються з усних пояснень заінтересованих осіб і поданих ними документів — договорів, посвідчень, постанов, довідок, квитанцій, актів, ордерів, лис­тів службового і особистого характеру, що містять відомості, які мають значення для справи. Згідно з ст. 6 Закону про адвокатуру адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних справах.

58. Діяльність адвоката з питань забезпечення доказів

Вивчення матеріалів справи дає можливість адвокату: визначитися у правовій природі доказів, їх елементах і наявності необхідних підстав для реалізації права на пред'яв­лення доказів, намітити склад сторін та інших осіб, які візь­муть участь в справі, та інших учасників процесу; визначити предмет доказування і докази для їх підтвердження, зібрати їх і подати судові з позовною заявою.

59. Пояснення адвоката в суді касаційної інстанції

Право каса­ційного оскарження процесуальні представники реалізують шляхом подачі касаційної скарги у письмовому вигляді за формою, передбаченою законом.

Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник може в касаційній скарзі ставити пи­тання про усунення її шляхом зміни рішення чи постановлення нового. Вимога про це ставиться тоді, коли відсутня потре­ба збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права. В цьому разі аргументація підстав для скасування, зміни або постановлення нового рішення завершується проханням представника, яке формулюється у межах повноважень суду касаційної інстанції, визначених в ст. 311 ЦПК. До касаційної скарги додається також перелік письмових матеріалів. Це нові, додаткові матеріали, які можуть бути подані як до початку, так і під час розгляду справи у суді касаційної інстанції з метою підт­вердження або спростування скарги або подання прокурора.

60. Відмінність пояснення адвоката в суді касаційної інстанції від промови адвоката в суді першої інстанції по цивільній справі

У поясненні адвоката в суді касаційної інстанції викладається клопотання про опротестування на предмет перевірки законності і обґрунтованості рішення, ух­вали, постанови, що набрали чинності, а промова адвоката в суді першої інстанції по цивільній справі побудована на загальних процесуальних засобах захисту, а також спеціальних процесуальних засобах – заперечення поти позову і зустрічний позов.

61. Підготовка адвоката до складання позовної заяви

До складання позовної заяви адвокат виконує значну і складну допроцесуальну роботу по вивченню матеріалів справи і написан­ню заяви. Матеріали справи складаються з усних пояснень заінтересованих осіб і поданих ними документів — договорів, посвідчень, постанов, довідок, квитанцій, актів, ордерів, лис­тів службового і особистого характеру, що містять відомості, які мають значення для справи. Згідно з ст. 6 Закону про адвокатуру адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних справах.

Вивчення матеріалів справи дає можливість адвокату: визначитися у правовій природі позову, його елементах і наявності необхідних підстав для реалізації права на пред'яв­лення позову, намітити склад сторін та інших осіб, які візь­муть участь в справі, та інших учасників процесу; визначити предмет доказування і докази для їх підтвердження, зібрати їх і подати судові з позовною заявою.

62. Виконання судових рішень. Подання адвокатом юридичної допомоги сторонам на цій стадії

Рішення у судовій справі, у якій стороною є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконан­ня протягом трьох років з часу набрання рішенням чинності, а в усіх інших справах — протягом одного року .

Виконавчі документи передаються судові, при якому функціонує судовий виконавець. З часу їх прийняття починається виконавче провадження.

У підготовчій частині судового виконання представники осіб, що беруть участь у справі, мають право вступити у процес виконання, заявити відвід судовому виконавцю, подати заяву про призначення боржнику офіційного представника, а також про вжиття заходів до забезпечення виконання.

У провадженні по застосуванню органами судового вико­нання примусових заходів адвокат має проко­нсультувати клієнта щодо переваги добровільного виконання рішення над примусовим, яке тягне додаткові витрати і вилу­чення майна на покриття боргу та ін.

Адвокати осіб, що беруть участь у справі, мають право: одержувати інформацію про хід примусо­вого виконання шляхом особистого ознайомлення з матеріа­лами виконавчого провадження і одержання відомостей від осіб, які виконують рішення, оскаржувати дії судового виконавця, а також брати участь в розгляді скарг суддею, оскаржу­вати його ухвалу, винесену з питань судового виконання; порушувати перед судом питання про поворот виконання; подавати позови про виключення майна з опису і брати участь в їх розгляді, а також вчинювати інші процесуальні дії по захисту прав осіб в стадії судового виконання.

63. Участь адвоката при провадженні попереднього слідства, його права та обов'язки

Адвокат має право бути присутнім при провадженні слідчих дій, виконува­них з їх участю або за клопотанням підозрюваного, обвинува­ченого чи його захисника; з дозволу особи, яка провадить дізнання, або слідчого брати участь і в інших слідчих діях; застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розгляда­ється у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду.

Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєча­сно повідомити захисника про час і місце провадження слідчих дій, які виконуються з участю підозрюваного або обвину­ваченого чи за клопотанням захисника.

Захисник зобов'язаний своєчасно з'явитися для участі у провадженні тих процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою.

В разі неявки захисника слідчі дії, в яких участь захисни­ка не є обов'язковою, провадяться без нього.

64. Клопотання адвоката на попередньому слідстві

В клопотаннях адвоката на попередньому слідстві можуть ставитися питання про витребування і приєднання до справи документів і предметів, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих і судових дій, про скасування або зміну запобіжного заходу, про закриття справи тощо.

Слідчий зобов'язаний розглянути клопотання адвоката про виконання будь-яких слідчих дій в строк не більше трьох діб і задовольнити його, якщо обставини, про встановлення яких заявлено клопотання, мають значення для справи.

65. Ведення адвокатом допиту в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів

Одним із складових елементів судової справи захисту є ведення допиту адвокатом в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів, під час якого намічається правова позиція, з'ясо­вуються обставини, що сприяють захисту, оцінюються докази, зібрані на підтвердження обвинувачення, аналізуються дово­ди, які обвинувачений наводить на їх спростування.

При веденні допиту в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів, адвокат по­винен точно з’ясовувати фактичні обставини справи, досліджені в суді докази, не перекручувати їх та позицію, аргументи сторони обвинувачення, не знущатися над потерпі­лим, бо «нема гіршого прийому захисту, як несправедливі причіпки і нападки на потерпілих»'.

Суд не вправі обмежувати тривалість допиту адвоката певним часом. Суддя або головуючий у судовому засіданні зупиняє адвоката лише в тих випадках, коли він у допиті виходить за межі розглядуваної справи.

За своєю структурою ведення адвокатом допиту в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів може складатися з таких частин: вступної, розбору юридичної сторони пред'явленого обвинувачення, характеристики особи­стості підсудного і при необхідності — потерпілого, аналізу причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, мірку­вань з приводу виду і міри покарання, цивільного позову і, нарешті, заключної.

66. Адвокат - представник у кримінальній справі

Право на захист законних інтересів у кримінальному процесі забезпечується потерпілому, цивільному пози­вачу і цивільному відповідачу. Ефективним засобом забезпе­чення цього права є участь адвоката в кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінальне- процесуальної діяль­ності.

Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють (ст. 52 КПК), тобто на відміну віл захис­ників вони не с такими ж самостійними учасниками процесу. не мають своїх особливих процесуальних прав і діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або заміняють їх, але не вправі діяти на школу своїм довірите­лям.

67. Участь адвоката у слідчих діях

З моменту допущення до участі в справі адвокат наділе­ний такою сукупністю прав, яка дозволяє йому успішно здій­снювати функцію захисту в справі. Зокрема, він вправі: до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту — без обмежен­ня їх кількості і тривалості; мати побачення із засудженим і особою, до якої застосовано примусові заходи медичного ха­рактеру; бути присутнім при допитах підозрюваного і обвину­ваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, вико­нуваних з їх участю або за клопотанням підозрюваного, обви­нуваченого чи його захисника; з дозволу особи, яка провадить дізнання, або слідчого брати участь і в інших слідчих діях; застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник.

68. Обов'язкові платежі до бюджету від адвокатської практики

Внески на державне соціальне страхування сплачуються адвокатом та його помічником на рівні осіб, які займаються діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно на її праці.

Так, до цих внесків відносяться збір на обов’язкове соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, податок на прибуток.

69. Адвокатура та підприємництво

Особа, що одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуа­льно, відкрити своє адвокатське бюро або об'єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвока­тські об'єднання, які діють відповідно до Закону про адвока­туру і своїх статутів.

Закон про адвокатуру України відносить порядок утворен­ня адвокатських об'єднань, питання їх діяльності, реорганізації та ліквідації, структури, штатів, функцій, порядку витрачання коштів, прав та обов'язків керівних органів, порядку їх виборів та інші питання до компетенції відповідних об'єднань.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори тощо є юри­дичними особами. Вони, як і адвокати, що приватне практи­кують, мають рахунки у банках на території України (а у встановленому законодавством порядку — і в іноземних бан­ках), печатку і штамп із своїм найменуванням.

70. Які Вам відомі найкращі адвокати минулого і сучасності

Особливо визначених форм адвокатська професія набула в таких античних країнах Середземномор'я, як Греція та Рим. Так, в Греції, хоча особливого стану адвокатів не існувало, вже склався особливий клас осіб, які присвятили себе складанню промов для виголошення їх позивачами у суді. Спочатку такі особи називались логографами або диктографами. Найбільш визначними професійними логографами в античній Греції були такі оратори, як Антифон, Лізій, Ісократ, Есхіл та Демо-сфен. Слід зазначити, шо грецька адвокатура більш тяжіла до ораторського мистецтва, ніж до правознавства. Це пояснюєть­ся тим, що, з одного боку, греки не виявили себе в юриспру­денції, а з іншого — цей народ був значною мірою схильним до мистецтва, особливо ораторського.

На особливу увагу заслуговує римська адвокатура, з якої почався розвиток світової адвокатури.

Для римської адвокатури характерною є як необмежена свобода, так і безмежна регламентація. У республіканський період вона була абсолютно вільною професією. Законодавча регламентація майже не торкнулась її. Лише практика і звичай виробили ряд правил, що стосувалися різних сторін професій­ної діяльності адвокатури. Так, існував звичай, за яким молоді люди, котрі вступали до адвокатури, викликалися для презен­тації на форум; їх супроводжувала впливова особа з колишніх магістратів: консулів, преторів або цензорів.

Правозаступництво було відокремлено від судового пре­дставництва. У цей період адвокати здебільшого були оратора­ми. Адвокатура була прямим шляхом до зайняття вищих і почесних посад у державі. Адвокатура у цей період висунула багато видатних судових ораторів, таких, як Марк Антоній, Гай Гракх, Красс, Юлій Цезар, Помпей, Цицерон.

71. Суть обов'язку адвоката "використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб"

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зо­бов'язаний діяти відповідно до вимог закону, використовувати лише передбачені ним засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб та інші, що не суперечать закону. Адвокат не вправі використовувати свої повноваження на шкоду особі, інтереси якої він представляє, а також відмови­тись від прийнятого на себе захисту. Використовувати дані, одержані адвокатом у зв'язку з його професійною діяльністю, можна лише для захисту клієнта.

Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний визнає свою вину у вчиненні злочину, адвокат, за наявності підстав для цього, має обстоювати перед судом, слідчим, прокурором його невинність. При цьому він зобов'язаний погодити свою позицію з підзахисним, оскільки колізія між позиціями адво­ката і підзахисного є неприйнятною. Адвокат не може визна­вати доведеною вину свого підзахисного, якщо останній її заперечує.

72. Чим відрізняється статус адвоката від статусу інших юристів, які займаються юридичною практикою

Відмінність статусу адвоката від статусу інших юристів, що займаються юридичною практикою полягає в тому, що Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка сто­сується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську ді­яльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З них питань вони також не можуть допитуватись як свідки.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручен­ня, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.

Забороняється прослуховувапня телефонних розмов ад­вокатів у зв'язку з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.

Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасника­ми процесу.

Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, мате­ріальної та іншої відповідальності або погрожувати їі застосу­ванням у зв'язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.

73. Хто може бути адвокатом і хто не може ним бути

Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути грома­дянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав сві­доцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прий­няв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби без­пеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

74. Походження терміну "адвокат"

Слово «адвокат» походить від латинського кореня «advocare», «advocatus» («закликати», «запрошений»). З давніх часів, адвокат, перш за все, сприяв захи­сту прав, свобод та представляв законні інтереси громадян, надавав їм різноманітну юридичну допомогу

75. Момент допуску адвоката до участі у справі у кримінальному процесі

Закон передбачає участь захисника в справі за угодою і за призначенням.

Захисник за угодою запрошується підозрюваним, обвину­ваченим чи підсудним, його законними представниками, ро­дичами або іншими особами за його дорученням або на їх прохання (ч. 1 ст. 47 КПК).

Захисник за призначенням (причому лише з числа адво­катів) залучається до участі в справі особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатське об'єд­нання у випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята і він не запрошений підозрюваним, підсудним або іншими переліченими вище посадовими особами. На прохан­ня підозрюваного, обвинуваченого, підсудного участь захис­ника в справі забезпечується особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом і в інших випадках (наприклад, коли обвинувачений перебуває під вартою, не знає будь-кого в даній місцевості, є малозабезпеченим тощо).

76. Відшкодування стороні, на користь якої поставлене рішення, витрат по оплаті праці адвоката

Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд при­суджує з другої сторони витрати, пов'язані з оплатою допомо­ги адвоката, який брав участь у справі, в розмірі до п'яти процентів від задоволеної частини позовних вимог, але не більше встановленої таксою суми.

Якщо відповідно до встановленого порядку допомога ад­вокатом була подана стороні безкоштовно, суд стягує з другої сторони зазначену суму на користь юридичної консультації або в доход держави.

77. Значення "Основних положень про роль адвокатів"

Значення даних положень полягає в тому, що вони на міжнародному рівні (документ ООН) регулюють функціонування адвокатури взагалі, і адвоката зокрема. Так, в цих положеннях зазначено, що будь-яка людина вправі звернутися за допо­могою для підтвердження своїх прав і захисту на всіх стадіях кримінальної процедури (п. 1) і що обов'язком урядів є забе­зпечення можливості кожному бути інформованим компетен­тними владами про ного право отримати допомогу адвоката за його вибором при арешті, затриманні чи поміщенні в тюрьму або обвинуваченні в кримінальному злочині (п. 5).

«Основні поло­ження про роль адвокатів» передбачають, що особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забе­зпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів (п. 6).

78. Правила професійної етики адвоката у провідних країнах світу

У провідних країнах світу всі адвокати, як члени юридичної спілки, мають підтримувати добрі та відверті стосунки між собою. Слід не допускати ворожнечі між клієнтами, яка завжди негативно впливає на стосунки адвокатів між собою. Адвокати не повинні викорис­товувати помилки своїх колег в особистих цілях, а, навпаки, вчасно їм запобігати.

Адвокат має запобігати хибній юридичній практиці. Як­що він виступає у присутності публіки, він має це робити за принципами кодексу професійної етики. Діяльність адво­ката у присутності публіки сприймається по-різному, через що кожний публічний виступ стає серйозним іспитом для нього.

Адвокат зобов'язаний постійно пам'ятати та виконувати правила професійної етики, закріплені у кодексі. Коли адвокат порушує будь-яку його настанову, цей випадок стає приводом для розгляду на дисциплінарній комісії юридичного товариства.

79. Питання організації оплати праці адвоката у провідних країнах світу

Оплата юридичної допомоги, яка надається адвокатами в провідних країнах світу, — одна з найбільш складних проблем організації адвокатури.

Існує спрощений погляд, що юридична допомога має надаватися адвокатом безоплатно, і що це, мовляв, є запору­кою його незалежності. Але при цьому не враховується, що будь-які трудові зусилля мають бути винагородженні. Не є виключенням з цього правила і професія адвоката. Хоча юри­дична допомога має бути доступною населенню, цілком виправданою є зацікавленість адвоката в тому, щоб гонорар від­повідав кількості та якості витраченої ним праці і сплачувався у спосіб, який не принижує його гідність.

Так юридична допомога в Англії оплачується як за згодою, так і за таксою на підставі ряду законів та правил.

Оплата юридичних послуг адвоката в США здійснюється на підставі вільної угоди та на основі практики, що склалася, а також з урахуванням рекомендацій організацій, в яких перебуває адвокат.

У Франції в основу оплати праці адвоката покладено принцип двосторонньої добровільної угоди.

Оплата праці адвоката в Україні має такі особливості. Згідно з Законом про адвокатуру основним принципом оплати праці адвокатів за надану юридичну допомогу громадянам та підприємствам, установам і організаціям всіх форм власності є домовленість між адвокатом чи керівником адвокатського об’єднання з громадянином чи підприємством, установою та організацією.

80. Компетентність та добросовісність адвоката

Відповідно до «Основни поло­жень про роль адвокатів», особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою тільки такого адвоката, який має відповідну компетенцію і досвід ведення справ, щоб забе­зпечити їй ефективну юридичну допомогу без оплати з її сторони, якщо у неї немає необхідних коштів.

81. Вимоги до рекламних матеріалів про діяльність адвокатів

Основними вимогами до рекламних матеріалів про діяльність адвокатів є законність, точність, достовірність, використання державної та інших мов відповідно до законодавства України, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди.

У рекламі про діяльність адвокатів забороняється:

- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують послуги інших осіб;

- подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

- використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;

- наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються послугами, що рекламується;

- використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством;

- вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди останньої;

- імітувати (копіювати або наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших послуг або продукції.

Реклама про діяльність адвокатів має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Реклама на телебаченні і радіо повинна бути чітко відокремлена від інших програм на її початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів або коментарів ведучих.

82. Вимоги до змісту угоди про надання юридичної допомоги

При укладанні угоди про оплату юридичної допомоги враховується кількість часу, витраченого адвокатом на її на­дання, складність справи та інші чинники.

Громадяни та юридичні особи є вільними у виборі адво­катів. Вони можуть укладати угоди з ними чи адвокатськими об'єднаннями про надання юридичної допомоги протягом певного строку (місяць, квартал, рік і т.д.), так і на виконання разових доручень. При цьому в угоді визначаються умови та види юридичної допомоги, розмір та порядок її оплати.

83. Прийняття доручення клієнта декількома адвокатами

Закон про адвокатуру встановлює, що при здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення. Виходячи з цього положення необхідно зазначити, що при прийнятті доручення декількома адвокатами вони повинні спільно діяти у напрямку захисту прав та законних інтересів свого клієнта, але при цьому не повинні використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняли доручення.

84. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару

До факторів, що повинні враховуватися при визначенні обгрунтованого розміру гонорару належать:

- галузь процесуального права, в якій має розглядатися справа;

- стаття за якою обвинувачується підзахисний;

- ступінь винності підзахисного;

- наявність пом’якшувальних обставин у підзахисного;

- сума позовних вимог;

- досвід адвоката.

85. Оплата видатків, пов’язаних з виконанням доручення

Оплата видатків, пов’язаних з виконанням доручення провадиться за рахунок держави в порядку, встано­вленому Кабінетом Міністрів України. Відшкодування витрат державі у таких випадках може бути покладено на засуджено­го

86. Гонорарні відносини у випадку дострокового розірвання угоди

У випадку дострокового розірвання договору про надання правової допомоги, оплата праці про­вадиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконанні доручення внесена плата повертається громадянину або юридичній особі повністю або частково, а при виникненні спору — за рішенням суду.

87. Етичні засади взаємовідносин між адвокатами

Розглядаючи це питання слід звернути увагу на дух корпоративної єдності представників даної професії, який передбачає відносини довіри і співробітництва, що підтримуються адвокатами між собою і заради інтересів кліє­нтів, і заради уникнення непотрібних спорів. Протиставлення професійних інтересів інтересам правосуддя та інтересам осіб, які його домагаються, в будь-якому випадку визнається неви­правданим.

Виходячи із етичних засад взаємовідносин адвокат зобов'язаний визнавати усіх інших адвока­тів із тих держав, що входять в Співтовариство, як колег за професією і ставитися до них згідно з нормами порядності і поваги.

Будь-який адвокат, рівень компетенції якого не досить високий для участі в розгляді будь-якої справи, не пови­нен приймати доручення від колеги з держави, що входить до Співтовариства. Він зобов'язаний допомогти колезі одержати необхідні відомості про адвокатів, чий професійний рівень дозволяє надати дану послугу.

У процесі співробітництва адвоката однієї з держав, що входять в Співтовариство, з адвокатом з іншої держави Співтовариства, обидва вони зобов'язані брати до уваги мож­ливу різницю між законодавчими системами, а також органі­заціями адвокатів, їх компетенцією і обов'язками у відповід­них державах Співтовариства.

88. Розірвання угоди про надання правової допомоги адвокатом

Адвокат може відмовитися від надання консульта­цій двом або кільком клієнтам, які беруть участь у розгляді однієї і тієї ж справи, або не виступати від їх імені за наявності суперечності інтересів клієнтів або обґрунтованої загрози ви­никнення такої суперечності.

Адвокат зобов'язаний припинити обслуговування обох клієнтів у випадку вступу їх інтересів у взаємну супереч­ність, а також при виникненні загрози порушення конфіден­ційності або загрози незалежності самого адвоката.

Адвокат також зобов'язаний утриматися від обслу­говування нового клієнта, якщо це здатне викликати виник­нення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта.

89. Розірвання угоди про надання правової допомоги клієнтом

Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захи­сника. Така відмова допускається лише з ініціативи підозрю­ваного, обвинуваченого чи підсудного і не може бути переш­кодою для продовження участі у справі державного або грома­дського обвинувача, а також захисників інших підозрюваних, обвинувачених чи підсудних.

При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає протокол, суд виносить ухвалу, а суддя постанову.

Відмова від захисника не може бути прийнята:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самі реалі­зувати своє право на захист;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару;

5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру

90. Обов’язки адвоката при розірванні угоди про надання правової допомоги

При розірванні угоди про надання правової допомоги обов’язком адвоката є дотримання конфіденційності. Адвокат зобов'язаний однаковою мірою зберігати в таємниці як відомості, одержані ним від клієнта, так і інфор­мацію про клієнта, надану йому у процесі надання послуг клієнту. На обов'язок додержання конфіденційності не по­ширюється дія строку давності.

Адвокат зобов'язаний вимагати додержання конфі­денційності від помічників і від будь-яких інших осіб, які брали участь в наданні послуг клієнту. Також адвокат повинен надати іншому адвокатові, який одержав вказівку представляти інтереси клієнта всю необхідну інформацію, яка була отримана ним від інших сторін судової справи.

Коли договір розривається достроково, оплата праці про­вадиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконанні доручення обов’язком адвоката є повернення внесеної плати громадянину або юридичній особі повністю або частково, а при виникненні спору — за рішенням суду.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
3. Антикорупційні принципи
4. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
5. Б/. Принципи виборчого права.
6. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
7. Базові принципи психології спорту.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
12. Бюджетна система України: поняття та принципи побудови

Переглядів: 1002