МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Магнітні підсилювачі
Магнітний підсилювач це електротехнічний пристрій, призначений для керування змінними потужними струмами навантаження підмагнічуванням феромагнітного осердя малопотужним постійним струмом. Принцип дії підсилювача базується на зміні індуктивного опору котушки у результаті підмагнічування осердя (підрозділ 6.5). Простіший підсилювач (рисунок 6.8, а) складається з трансформаторів Тр1 і Tp2, первинні обмотки яких увімкнені послідовно з навантаженням у ланцюг мережі змінної напруги [3, 4]. Вторинні обмотки увімкнені зустрічно, і через них протікає струм керування Iк джерела сигналу . Зустрічне увімкнення вторинних обмоток забезпечує компенсацію напруги мережі у ланцюзі керування. При нульовому струмі керування (= 0) первинні обмотки трансформаторів мають великий індуктивний опір, і через опір Zн протікає малий струм (рисунок 6.8, б, точка 1). При збільшенні струму Iк осердя підмагнічується, індуктивний опір первинних обмоток падає і струм навантаження зростає. Від напряму струму керування магнітна проникність осердь не залежить і тому залежність є симетричною відносно вертикальної осі (рисунок 6.8, б). Робоча ділянка знаходиться в межах 1...2, або 1...3 кривої. Потужність у навантажені значно перевищує потужність у ланцюзі керування, яка витрачається на подолання омічних опорів вторинних обмоток.
Рисунок 6.8 – Схема магнітного підсилювача (а) та залежність струму навантаження від струму керування (б)
Якщо через навантаження повинен протікати постійний струм, то до складу магнітного підсилювача уводять випрямляч. На рисунку 6.9 наведена схема магнітного підсилювача з зовнішнім зворотним зв'язком. Постійний струм зворотного зв'язку, отриманий випрямлячем (діоди VD1...VD4), протікає через обмотку зворотного зв'язку . Такий підсилювач потребує меншої потужності від джерела керування. Рисунок 6.9 – Магнітний підсилювач з зовнішнім зворотним зв'язком
Позитивні якості магнітних підсилювачів: високий ККД; значне підсилення; можуть бути виконані практично на будь-яку потужність; не містить рухомих деталей. Недоліки у порівнянні з електронними підсилювачами: малий діапазон частот, значні габарити і вага. У техніці використовують складніші двотактні магнітні підсилювачі. В цих пристроях при зміні полярності сигналу керування змінюється полярність (фаза) вихідної напруги. Їх будують з'єднанням двох однотактних підсилювачів за мостовою або диференціальною схемами. За схемою вмикання навантаження двотактні підсилювачі виконують з магнітним або електричним підсумовуванням вихідних сигналів [4].
Читайте також:
|
||||||||
|