Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Аналого – дискретні підсилювачі

 

Зважаючи на недоліки підсилювачів класу D, для забезпечення високого ККД використовують підсилювачі з аналого-дискретним режимом роботи транзисторів. Це аналогові підсилювачі, в яких здійснюється сходинкоподібне керування напругою втрат на транзисторах. Таке керування напругою втрат може бути реалізоване зміною (перемиканням) коефіцієнта трансформації вихідного трансформатора. Проте найбільш простим є спосіб перемикання напруги живлення в залежності від миттєвого значення коливання. Схемотехнічно найбільш простим є підсилювач з двома джерелами живлення. Двотактний каскад підсилювача такого типу містить два однакових плеча, які працюють почергово, кожне у свій півперіод коливання.


 

 


 

 

Рис. 3.19.

 

Простіша схема одного плеча (рис. 3.19. а) з живленням від двох джерел містить два послідовно ввімкнених транзистори VT1, VT2. Розглянемо роботу наведеної схеми протягом першої чверті періоду синусоїдального підсилювального сигналу. При малих величинах вхідного сигналу працює тільки транзистор VT1. Його живлення здійснюється через діод VD від джерела з меншою напругою Е1. При цьому транзистор VT2 закритий напругою колектор-емітера (Uке1) першого транзистора. При малих величинах вхідної напруги Uке1 співрозмірне з Е1. В міру росту миттєвого значення вхідної напруги Uвх збільшується вихідний струм транзистора VT1 і напруга на опорі навантаження, а напруга Uке1 – зменшується. У деякий момент часу Uвх >Uке1 і транзистор VT2 починає відкриватись, причому настільки швидко, наскільки швидко зменшується величина Uке1. При струмі емітера транзистора VT2 , що дорівнює струму колектора VT1 , струм через діод припиняється і діод закривається, відключивши тим самим джерело Е1. У зв‘язку із сказаним стає зрозумілою функція діода в даній схемі – відключення Е1 , тому й діод називається відключаючим. Починаючи з моменту закривання діода, схема живиться від джерела Е2. В наступну чверть періоду всі процеси відбуваються у зворотному порядку. Якщо знехтувати тривалістю перемикання, то напруга живлення Еж має вигляд сходинкоподібної функції (рис. 3.19. б). Оскільки транзистор VT1 працює весь півперіод, а VT2 – допоміжний, кут відсічки основного транзистора 0=90°, а додаткового – менше. Тому коректно вважати, що основний транзистор працює в режимі В, а допоміжний – в режимі С. У зв‘язку з цим двотактні підсилювачі з живлення від двох джерел живлення називають підсилювачами класу ВС. У наведеній схемі транзистор VT1 не повинен доходити до режиму насичення, оскільки при цьому з‘явиться обмеження його конкретного струму, що приведе до утворення сходинки на сигналах півхвилі вихідної напруги в областях моментів перемикання джерел (рис.3.19. б. пунктирна лінія). Для запобігання таких спотворень у базове коло першого транзистора вмикається резистор R1, завдяки якому швидкість відкривання транзистора VT1 зменшується, і до моменту наближення транзистора до насичення вхідна напруга вже достатня для відкривання VT2. Необхідність у двох джерелах живлення ускладнює підсилювальний пристарій, а при живленні від гальванічних елементів ускладнює його експлуатацію через неодночасність їх розряду. Тому були розроблені схеми підсилювачів класу ВС, які живляться лише від одного джерела живлення.

 

 


Прикладом такого підсилювача може бути підсилювач із зустрічно – паралельним ввімкненням плеч.

 

Рис 3.20

 

У даній схемі VT1,VT2, VD1 і обмотка 1-2 вихідного трансформатора утворюють одне плече двотактного каскаду, аналогічне наведеному на рис. 3.19. а. Елементи VT2,VT4,VD2 та обмотка 3-4 утворюють друге плече підсилювача обмотки 1-1, 3-4 первинними обмотками (рис. 3.20) вихідного трансформатора, причому номери виводів відповідають черговості намотки. Вторинна обмотка трансформатора з під‘єднаним до неї опором навантаженням на схемі не показані. Використані у схемі транзистори мають взаємно протилежні типи провідності. В силу симетрії схеми постійна напруга на конденсаторі С1 складає Е/2 і саме вона служить джерелом меншої напруги першого плеча. Менша напруга живлення другого плеча утворюється послідовним увімкненням джерела Е і конденсатора С1 і дорівнює різниці Е-UС1= Е/2. Більшою напругою живлення кожного плеча служить напруга джерела Е. Плечі каскаду працюють почергово. У півперіод роботи першого плеча конденсатор С1 частково розряджається, а в другий півперіод він настільки ж підзаряджається, оскільки струми, протікаючі через діоди VD1 та VD2 , у відповідні півперіоди однакові. Тому завжди ЕС = Е/2, отже, відносна

величина меншої напруги x UC1 0.5. Нехай перемикання джерел живлення

E

 

відбувається миттєво, а опори повністю відкритих транзисторів і прямі опори діодів дорівнюють нулеві. Дані припущення спростять аналіз і водночас зроблять його результати такими, що їх можна застосувати до всіх видів схем. Вважаємо, що підсилення відбувається без спотворень і напруга на навантаженні U Umsin t . Для підсилювачів класу ВС слід розглядати два випадки. Перший відповідає Um<Uс, при цьому джерело Е не розглядається, отже, ми маємо звичайний

підсилювач режиму В з                    
джерелом Uс і ККД, Um                
    E     Um                        
де x   , а . Для 4Ue                
        4x              
                   
  UC   E                        
другого випадку (ε > x) величина ККД            
               
               
                          x  
                      4 x (1 x) 1        
                     
                                 
                               
                                     


 

 


 

Рис.3.21

 


Читайте також:

  1. Аналоговий рівень доведення
  2. Аналоговий сигнал Цифровий сигнал
  3. Аналогові вимірювальні прилади
  4. Аналогові обчислювальні електронні машини.
  5. Аналогово-цифрові, цифро-аналогові перетворювачі. Кодоперетворювачі
  6. Ве­личи­ни та її вла­с­ти­во­с­ті. Дискретні випадкові величини та їх розподіли
  7. Двовимірні дискретні випадкові величини
  8. Дискретні (перервні) процеси.
  9. Дискретні і неперервні випадкові величини
  10. Дискретні розподіли
  11. Електронні аналогові та цифрові вольтметри та амперметри




Переглядів: 1075

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу D. | Стійкість підсилювача. Критерії стійкості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.378 сек.