• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Схемотехнічна реалізація підсилювачів класу D.

Схема найпростішого підсилювача класу AD матиме вигляд :

Рис.3.14

При двохелементному LC-фільтрі, з допомогою якого виділяється корисний сигнал, параметри елементів фільтра розраховуються за формулами

де fmax - максимальна частота корисного підсилюваного сигналу.

Величина коефіцієнта корисної дії даної схеми в першому наближенні може розраховуватись за формулою

₁ ^rнас._,

2R_Н

де r_нас. – опір транзистора в режимі насичення, R_Н – опір навантаження.

При виведенні цієї формули не враховувались втрати, обумовлені скінченністю величини тривалості фронту та зрізу, тобто не враховувались втрати енергії на транзисторі при його переході через активну область від стану насичення до відсічки і навпаки. Оскільки транзистор володіє власною внутрішньою паразитною електричною ємністю, то в режимі відсічки вона заряджається, а при переході транзистора в режим насичення відбувається її розряд. Це також вносить додаткові паразитні втрати енергії. Крім цього, у схемі (рис. 3.14) опір навантаження не заземлений, що створює певні незручності.

Рис. 3.15.

Вищі технічні характеристики забезпечуються двотактним підсилювачем класу AD. Двотактна схема, за своєю суттю, поєднує дві однотактні схеми підсилювача AD, що працюють на одне навантаження. Робота підсилювача ілюструється часовими діаграмами (рис.3.16). Підсилюваний сигнал подається на вхід ШІМ, де перетворюється в дві послідовності прямокутних імпульсів U_бе1 , U_бе2 ,

зсунутих один відносно одного за фазою на 180º. Сигнали U_бе1 , U_бе2підсилюються ідентичними підсилювачами імпульсів і подаються на входитранзисторів VT1 та VT2 двотактного каскаду, при цьому в колекторному колі транзисторів формується послідовність прямокутних імпульсів (третя осцилограма рис. 3.16). Після демодуляції ФНЧ струм, що протікає в аноді навантаження, не буде містити вищих гармонійних складових. Фаза коливань напруги на опорі навантаження протилежна фазі коливань вхідного сигналу.

Рис. 3.16

Двотактна схема підсилювача класу AD відрізняється від однотактної тим, що при шпаруватості прямокутних імпульсів дорівнює двом, напруга на вході двотактного каскаду відсутня, оскільки струми плечей у навантаженні мають протилежний напрям і компенсують один одного. Цю властивість зручно використовувати для підсилення сигналу, що містить постійну складову. Для того, щоб на RH не виділялась постійна складова, обумовлена асиметрією плечей двотактного каскаду, використовують два джерела живлення, або ємнісний дільник, і отже, джерело. В цьому випадку навантаження під’єднується до середньої точки ємнісного дільника чи спільної точки під'єднання двох джерел. Водночас при малих рівнях вихідного сигналу до елементів фільтра подається значна за величиною напруга (рис. 3.16), що підвищує вимоги до електричних параметрів цих елементів. Слід зауважити, що у двотактних підсилювачах класу AD при відкриванні одного з транзисторів вихідного каскаду напруга на ньому зменшується, а на транзисторі протилежного плеча – різко збільшується на ту ж величину. Внаслідок інерційних властивостей потужних транзисторів VT1 та VT2 вихідного каскаду можливе виникнення "наскрізного" струму, який виникає внаслідок того, що закривання, наприклад VT1, відбувається пізніше, ніж відкривання VT2 або навпаки. У результаті можливостей деякий відрізок часу, коли обидва транзистори VT1, VT2 знаходяться у відкритому стані й проводять

електричний струм, виникнення наскрізного струму знижує величину ККД. Зазначені недоліки можна усунути, використавши підсилювачі класу BD. Принцип роботи цих підсилювачів такий же, як і класичних двотактних підсилювачів класу В, тобто кожна півхвиля підсилюється своїм плечем.

У структурі підсилювача присутній блок селектора полярності, який здійснює розділення додатної півхвилі від від'ємної (селекція за полярністю) (рис. 3.17) .

Рис. 3.17

Кожна з півхвиль поступає на свій каскад підсилення, при цьому підсилення додатної півхвилі здійснюється нижнім каналом транзистора VT2. Транзистор VT3 відкритий протягом інтервалу часу, що дорівнює тривалості додатної півхвилі. Підсилення від'ємної півхвилі здійснюється транзистором VT1, при цьому VT3 - закритий, a VT4 - відкритий. Зміна стану транзисторів VT3, VT4 здійснюється з частотою підсилюваного сигналу. Напруга керування на входи вказаних транзисторів подається через допоміжний трансформатор гальванічної розв‘язки від джерела підсилюваного сигналу. Зміна стану транзисторів VT1, VT2 здійснюється з частотою модуляції. Отже, ми маємо ситуацію, коли різні за своїм типом провідності транзистори працюють в однакові півперіоди. Оскільки параметри VT1, VT2 (комплементарна пара) не можуть бути ідентичними, то це вносить асиметрію в роботу схеми, отже при сумуванні додатної та від'ємної півхвиль підсилюваного сигналу виникають додаткові нелінійні спотворення. В той

же час у підсилювачах класу BD обійтися без комплементарних транзисторів у межах даного схемотехнічного рішення неможливо. У зв'язку з цим більш широкого розповсюдження набула наведена нижче схема (рис.3.18).

Рис. 3.18

У даній схемі транзистори VT1, VT2 - однакового типу провідності й працюють на частоті модуляції. Однакові VT3, VT4 працюють на частоті підсилюваного сигналу. Несиметрія в даній схемі може бути обумовлена відмінністю в параметрах однотипних транзисторів. Відмінність може бути найменшою і прогнозовано меншою, ніж у випадку різнотипних транзисторів. В усіх наведених схемах з метою запобігання виникнення екстраструмів комутації реактивні елементи фільтрів зашпунтовані обернено-зміщеними діодами.

Підсилювачі класу D характеризуються рядом недоліків. Вони менш точно відтворюють форму підсилювальних коливань і мають на виході залишкові пульсації, що знижує їх динамічний діапазон. Крім того, реалізація крутих фронтів імпульсів вимагає дуже високих граничних частот транзисторів і створює значні радіоперешкоди в широкому спектрі частот.

Читайте також:

1. II. Із програм для 11 класу
2. N байки (з 3 класу)
3. Альтернативна реалізація із вільним вихідним кодом – сервер SAMBA
4. Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.
5. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
6. Виконання програми - реалізація мови програмування
7. Використання класу Connection
8. Вироблення та реалізація раціональних управлінських рішень.
9. Виховне середовище, його роль у формуванні виховної системи класу.
10. Дані-члени класу CRecordset.
11. Ділова кар’єра: планування і реалізація
12. Економічні інтереси, їх узгодження і реалізація

Переглядів: 741