МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості поводження гірських порід у підставі фундаментів будинків і спорудІ промислових будинків і споруд Геологічні умови будівництва цивільних Усі матеріали, що характеризують інженерно-геологічні умови будівництва на обраній площадці повинні забезпечувати вибір природних основ для них і обґрунтовувати проектування фундаментів. Головними питаннями при цьому є наступні: 1) вибір природної основи, тобто гірських порід, на яких варто розташовувати фундамент; 2) визначення глибини закладення фундаментів; 3) визначення тисків на гірські породи, що складають природні основи; 4) складання прогнозу можливого осідання і оцінки стійкості проектованих будинків і споруд; 5) характеристика умов розкриття котлованів для фундаментів і інші інженерно-геологічні питання, пов'язані з їх зведенням.
Фундаментом будинку або споруди називається їх підземна частина, що сприймає навантаження від наземних конструкцій (власне будинків і споруд) і передає його на гірські породи, що є їх природною основою. У тих випадках, коли гірські породи мають недостатні щільність і міцність, їх штучно поліпшують і на цій штучно поліпшеній основі зводять фундаменти. Штучними основами називаються такі, які складені з поверхні штучно насипаними або намитими гірськими породами, що є основою фундаментів для споруд. Фундаменти дрібного закладення мають відношення глибини закладення фундаменту до ширини (h/b) менше 0,5; середнього закладення h/b = 0,5 – 2; глибокого h/b = 2 – 4; і дуже глибокі закладення h/b > 4. Для того щоб забезпечити стійкість, довговічність будинків і споруд і нормальні умови їх експлуатації в тих або інших інженерно-геологічних умовах, застосовують фундаменти різних типів і розмірів, заглиблюють їх на різну глибину від поверхні землі і зводять з дотриманням визначених правил. Фундаменти, передаючи тиск на гірські породи, обумовлюють їх напружений стан, що поширюється на значну глибину. В інженерній практиці зону гірських порід нижче підошви фундаменту, у межах якої виникають додаткові напруги від ваги будинку або споруди, називають активною або зоною впливу споруди, тому що в ній відбувається деформація гірських порід (їх стиск), якщо додаткове навантаження достатнє для того, щоб перебороти внутрішній їх опір. За діючими «Будівельними нормами і правилами» потужність активної (стисливої) зони приймається рівна відстані по осі фундаменту від його підошви до тієї глибини, де осьова стискаюча напруга складає 0,2 (20%) тиску від ваги перекриваючих мас гірських порід, тобто природного тиску. Якщо встановлена нижня границя активної зони розташовується в слабких гірських породах, що мають модуль загальної деформації менше 50 кгс/см2, або якщо такі породи залягають безпосередньо нижче цієї границі, вони повинні бути включені до складу стисливої зони. У цих випадках границя активної зони проходить на глибині, де додаткова напруга складає 0,1 природного тиску. Отже, при детальних дослідженнях будівельних При оцінці геологічних умов будівництва будинків і споруд за інших рівних умов необхідно враховувати, що: 1) потужність зони впливу споруди тим більша, чим більший розрахунковий тиск на підошві фундаменту; 2) при однаковій формі фундаментів потужність зони впливу тим більша, чим більша їх площа; 3) при однаковій площі фундаментів потужність зони впливу змінюється зі зміною їх форми (у стрічкових фундаментів вона більша, ніж у прямокутних, а в останніх більша, ніж у квадратних або рівновеликих круглих); 4) в обводнених гірських породах потужність зони впливу більша, ніж у не обводнених унаслідок дії води, що зважує. Додаткові напруги, що виникають у гірських породах під фундаментами будинків і споруд, викликають їх деформації і відповідно осідання. Якщо осідання споруд великі, тобто більше гранично припустимих, або нерівномірні, то вони можуть викликати порушення нормальних умов експлуатації, стійкості, деформації і руйнування. При вивченні й оцінці геологічних умов будівництва будинків і споруд необхідно складати прогноз можливих осідань, причини і умови їх розвитку. Факт виникнення осідань споруд і їх величину треба вважати критерієм для оцінки інженерно-геологічних умов будівництва і якості гірських порід як природних основ. Небезпеку для споруд представляють не тільки самі осідання, що досягають значень вище гранично припустимих, але і їх нерівномірність. Для більшості цивільних і промислових будинків і споруд нерівномірні осідання завжди становлять велику небезпеку. Вони відбуваються в зв'язку з: - неоднорідністю геологічних умов по площі в межах габаритних розмірів будинку або споруд, тобто неоднорідністю нашарування й умов залягання гірських порід; - неоднорідністю і мінливістю складу, будови, фізичного стану і властивостей гірських порід, що складають основу фундаментів; - неоднорідністю створюваних навантажень по підошві фундаментів; - розходженнями конструкцій окремих частин будинків і споруд, що обумовлюють застосування різних типів, розмірів і глибини закладення фундаментів, олаштування підвальних приміщень і т.д.; - порушенням правил будівництва споруд при розташуванні нових будинків поблизу існуючих, при спорудженні прибудов до них і т.д. Розрахунок загального кінцевого осідання будинків і споруд, що виникає внаслідок ущільнення гірських порід у зоні їх впливу, найчастіше роблять методом пошарового підсумовування. В окремих випадках крім загального кінцевого осідання практичне значення мають також осідання, що розвиваються в часі. Необхідність обліку розвитку таких осідань виникає в тих випадках: коли основою фундаментів служать слабкі водонасичені глинисті породи, що залягають суцільною товщею або у виді шарів і прошарків серед інших порід; коли водонасичені глинисті породи є заповнювачем горизонтальних чи полого нахилених тріщин.
Читайте також:
|
||||||||
|