З ТЕХНОЛОГІЧНОЮ СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ

З ПРЕДМЕТНОЮ СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ

- робочі місця зайняті виконанням різних операцій і результатом їхньої спільної діяльності є частина виробу (вузол, конструкція, збірна деталь) чи закінчений виріб. Такі ділянки мають розташування устаткування за предметною ознакою, відповідно до переліку операцій по ходу технологічного процесу.

Такі ділянки мають розташування устаткування по його функціональному призначенню (технологічним можливостям).

Кілька ділянок утворюють ЦЕХ - це основний підрозділ заводу, що виконує визначену частину виробничого процесу відповідно до його спеціалізації. (Основні цехи виконують основні виробничі процеси, допоміжні - допоміжні процеси).

На великих підприємствах цехи поєднують у КОРПУСИ( механічні, складальні, ливарні, термічні).

Виробнича структура заводу формується при його створенні і реорганізується у випадку диверсифікованості виробництва (НКМЗ - дивізіональна продуктова структура, завод ім. Малишева в Харкові - у зв'язку з конверсією).

Однак цех може бути створений лише тоді, коли буде достатня трудомісткість продукції для досить великого числа основних робітників, що забезпечують ефективність роботи апарата керування цехом. У противному разі (обсяги виробництва недостатні для створення цеху) утворяться відповідні виробничі ділянки в цехах, близьких за профілем роботи.

ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ забезпечує ріст продуктивності праці за рахунок його розподілу. Тому при формуванні виробничої структури заводу необхідно прагнути до максимального рівня спеціалізації.

Розрізняють три основні ФОРМИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ЦЕХІВ:

1 За ознакою виконання технологічних процесів - ТЕХНОЛОГІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: здійснюється в залежності від технологічних процесів, виконуваних у цехах (на ділянках) незалежно від номенклатури виробів (ливарні, механічні, ковальсько-пресові, термічні й ін.).

Перевага технологічної спеціалізації - застосування найбільш передових технологічних способів обробки.

Недолік: виріб, пройшовши обробку в інших цехах, може знову (можливо неодноразово) повертатися в цей же цех для виконання технологічних операцій того ж типу (приклад: механообробка - термічна обробка - механообробка). У результаті потрібна розробка приватних календарних термінів виконання замовлень по кожному цеху, тобто збільшується виробничий цикл виготовлення виробів (це характерно для одиничного і дрібносерійного виробництва).

2 Спеціалізація за ознакою виготовлених виробів - ПРЕДМЕТНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: кожен цех обробляє і випускає одне чи невелике число виробів. Ця форма характерна для заводів багатосерійного і масового виробництва (наприклад, в автотракторній промисловості: цех кузовів, цех задніх мостів і т.д.).

У цехах із предметною спеціалізацією найчастіше є всі три стадії виробництва: заготівельна, обробна і складальна. У цьому випадку істотно скорочується час на транспортні операції, спрощується оперативно-календарне планування, зменшується виробничий цикл, поліпшуються техніко-економічні показники роботи підприємства.

Заміна технологічної спеціалізації предметною - сучасна тенденція удосконалювання виробничої структури заводів на основі концентрації виробництва (заводи з виробництва зубчастих коліс, підшипників (подетальна спеціалізація)).

3 При обслуговуванні основного виробництва широко застосовується ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ: на заводі створюються цехи і служби, що виконують однорідні функції (ремонтні служби, служби обслуговування енергоустановок, підготовки програм для верстатів із ЧПУ і робото-технологічних комплексів і ін.).

Для одиничного і дрібносерійного виробництва характерна технологічна спеціалізація (у механічному цеху можуть бути токарські, фрезерні, шліфувальні й ін. ділянки).

Для багатосерійного і масового виробництва характерна внутрішньоцехова предметна спеціалізація шляхом створення предметно-замкнених ділянок.

У сучасному машинобудуванні поширені 5 виробничих структур заводів у залежності від спеціалізації основних цехів:

1 Заводи повного технологічного циклу з усіма необхідними цехами (заготівельними, обробними, складальними).

2 Заводи механоскладального типу, що одержують заготівлі по кооперації.

3 Заводи складального типу, що одержують комплектуючі від спеціалізованих заводів.

4 Заводи з виробництва заготівель-виливків, кувань (наприклад, «Енергомашспецсталь»).

5 Заводи, спеціалізовані на виготовленні окремих деталей (Дружківьский метизний завод, Харківський та Вінницький підшипникові заводи).

Найпоширеніша перша структура, хоча вона громіздка і не відповідає вимогам спеціалізації, тобто домінуючій тенденції основного виробництва.

Розвивається також спеціалізація і в допоміжному й обслуговуючому виробництві (виробництво інструмента на спеціалізованих заводах, оснащення, централізоване постачання заводів електроенергією, стисненим повітрям, парою ).

У залежності від складу цехів, що входять у підприємство, розрізняють 2 види структури підприємства:

1 Комплексну: основні цехи, допоміжні, господарства.

2 Спеціалізовану: тільки основні цехи, замість допоміжних цехів і господарств користаються послугами сторонніх організацій (ремонтних, транспортних, інструментальних заводів).

Читайте також:

Послідовна робота на конвеєрі, пов'язана зі складанням, певною технологічною операцією послідовного монтажу колективного виробу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виробнича структура підприємства	\|	Фактори, що визначають виробничу структуру

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.