• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гу­ма­ні­та­р­но­го пра­ва.

Ко­н­т­роль за ви­ко­на­н­ням ви­мог мі­ж­на­ро­д­но­го

Од­на спра­ва - вста­но­ви­ти но­р­ми мі­ж­на­ро­д­но­го гу­ма­ні­та­р­но­го пра­ва, на­віть як­що пре­д­с­та­в­ни­ки де­р­жав-­уча­с­ни­ць впе­в­не­ні в то­му, що, ро­з­ро­б­люю­чи їх, во­ни вра­ху­ва­ли ді­й­с­ний стан справ, що мі­р­ку­ва­н­ня щоден­ної нео­б­хі­д­но­с­ті ні­ко­ли не змо­жуть бу­ти при­во­дом до бу­дь-­яких ви­п­ра­в­ду­вань ві­д­хи­лень від цих норм. І зо­в­сім ін­ша спра­ва - за­бе­з­пе­чи­ти пра­к­ти­ч­не за­с­то­су­ва­н­ня цих норм.

Не­га­ти­в­ний вплив на ви­ко­на­н­ня вка­за­них норм має ці­ла низ­ка фа­к­то­рів. Так, на на­й­ви­що­му рі­в­ні мо­же бу­ти при­й­ня­те рі­ше­н­ня про те, що дея­кі но­р­ми Ко­н­ве­н­цій не пі­д­ля­гають до­т­ри­ма­н­ню. При­к­ла­ди по­ді­б­них рі­шень ві­до­мі: під час дру­гої сві­то­вої ві­й­ни усі­ма про­ти­в­ни­ка­ми бу­ло при­й­ня­то рі­ше­н­ня, згі­д­но яко­му ци­ві­ль­не на­се­ле­н­ня су­п­ро­ти­в­ни­ка вклю­ча­ло­ся в пе­ре­лік об'єк­тів, що пі­д­ля­гають по­ві­т­ря­но­му бо­м­ба­р­ду­ва­н­ню; також прикладом є рі­ше­н­ня пре­зи­де­н­та США Тру­ме­на за­с­то­су­ва­ти ато­м­ну зброю про­ти япо­н­сь­ких міст. В той час, коли та­кі ви­па­д­ки по­рі­в­ня­н­о непоширені, існує ін­ший, більш ва­ж­ли­вий не­га­ти­в­ний фа­к­тор. Цей фа­к­тор по­ля­гає в то­му, що вла­да ство­рює си­туа­цію, яка, більш ніж за­в­ж­ди, спри­яє то­му, щоб дії ко­м­ба­та­н­тів по­ру­шу­ва­ли ві­д­по­ві­д­ні но­р­ми. Це мо­же бу­ти, на­п­ри­к­лад, коли вла­да при­ді­ляє ве­ли­ке зна­че­н­ня ідео­ло­гі­ч­но­му або ре­лі­гі­й­но­му ха­ра­к­те­ру збро­й­но­го ко­н­ф­лі­к­ту, або то­ді, коли кі­н­це­вий ре­зу­ль­тат опе­ра­ції, що зді­й­с­нюють збро­й­ні сили про­ти па­р­ти­за­н­сь­ко­го ру­ху, за­ле­жить від ма­со­ва­ної во­г­не­вої пі­д­т­ри­м­ки.

З ін­шо­го бо­ку, бу­ло б про­с­то ди­вом, як­що б всі осо­би збро­й­них сил по­во­ди­ли се­бе по­ді­б­но ан­ге­лам або хо­ча б про­с­то бу­ли за­ко­но­с­лу­х­ня­ни­ми ко­м­ба­та­н­та­ми та за­ли­ша­ли­ся та­ки­ми на весь час ві­й­ни. Пе­в­ну роль тут мо­жуть ві­ді­г­ра­ва­ти та­кі не­га­ти­в­ні фа­к­то­ри, як не­за­до­ві­ль­на ві­й­сь­ко­ва пі­д­го­то­в­ка або по­га­на ві­й­сь­ко­ва ди­с­ци­п­лі­на.

Ще один фа­к­тор, який ле­жить в ос­но­ві ба­га­тьох по­ру­шень гу­ма­ні­та­р­но­го пра­ва (він діє на всіх рі­в­нях, від ви­що­го по­лі­ти­ч­но­го, ві­й­сь­ко­во­го ке­рі­в­ни­ц­т­ва до ря­до­во­го скла­ду збро­й­них сил) - еле­ме­н­та­р­не не­з­на­н­ня іс­ную­чих пра­во­вих норм.

То­му, щоб до­би­ти­ся хо­ча б мі­ні­ма­ль­но­го рі­в­ня по­ва­ги до норм пра­ва збро­й­но­го ко­н­ф­лі­к­ту, тре­ба зді­й­с­ню­ва­ти зо­в­ні­ш­ній ко­н­т­роль за до­т­ри­ма­н­ням норм та вста­но­ви­ти ві­д­по­ві­да­ль­ність за по­ру­ше­н­ня цих норм.

Уя­в­ле­н­ня про те, що за­с­то­су­ва­н­ня норм гу­ма­ні­та­р­но­го пра­ва по­ви­н­но ста­ти об'єк­том мі­ж­на­ро­д­но­го ко­н­т­ро­лю, сфо­р­му­ва­ло­ся го­ло­в­ним чи­ном в ра­м­ках пра­ва Же­не­ви.

В но­р­ма­ль­них умо­вах де­р­жа­ви зви­ча­й­но за­хи­щають пра­ва своїх гро­ма­дян, що зна­хо­дя­ть­ся на те­ри­то­рії ін­ших країн (так зва­ний ди­п­ло­ма­ти­ч­ний за­хист). Але, коли взає­мо­ві­д­но­си­ни між дво­ма де­р­жа­ва­ми по­гі­р­шую­ть­ся аж до ро­з­ри­ву ди­п­ло­ма­ти­ч­них зв’яз­ків, зви­ча­й­ним кро­ком в цих ви­па­д­ках є зве­р­не­н­ня до тре­тьої де­р­жа­ви з про­ха­н­ням за­хи­ща­ти ін­те­ре­си од­ні­єї де­р­жа­ви та її гро­ма­дян у ві­д­но­ше­н­ні та за зго­дою дру­гої де­р­жа­ви. В дев'ят­на­д­ця­то­му сто­річчі ця оче­ви­д­на мо­ж­ли­вість тра­н­с­фо­р­му­ва­лась у зви­ча­й­ну пра­к­ти­ку. Во­на зна­й­ш­ла ві­до­б­ра­же­н­ня у Же­не­в­сь­ких ко­н­ве­н­ціях, спо­ча­т­ку 1929 ро­ку, а по­тім 1949 р. у вигляді де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­льок.

В ста­т­ті 8, за­га­ль­ній для І-ІІІ та ста­т­ті 9 IV Же­не­в­сь­ких ко­н­ве­н­цій за­пи­са­но, що ці Ко­н­ве­н­ції бу­дуть "за­с­то­со­ву­ва­тись при сприя­н­ні та під ко­н­т­ро­лем де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­льок, на яких по­к­ла­дає­ть­ся охо­ро­на ін­те­ре­сів сто­рін, що зна­хо­дя­ть­ся у ко­н­ф­лі­к­ті". З ці­єю ме­тою де­р­жа­ви-­по­к­ро­ви­те­ль­ки­ мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти свій ди­п­ло­ма­ти­ч­ний та ко­н­су­ль­сь­кий пе­р­со­нал або при­з­на­ча­ти осо­б­ли­вих де­ле­га­тів, що по­т­ре­бує по­го­дже­н­ня сто­ро­ни, де ці де­ле­га­ти бу­дуть ви­ко­ну­ва­ти свою мі­сію. Сто­ро­ни, що зна­хо­дя­ть­ся в ко­н­ф­лі­к­ті, по­ви­н­ні "по­ле­г­шу­ва­ти в ме­жах ма­к­си­ма­ль­ної мо­ж­ли­во­с­ті ро­бо­ту пре­д­с­та­в­ни­ків та де­ле­га­тів де­р­жав-по­к­ро­ви­те­льок". Ос­та­н­ні, у свою че­р­гу, зо­бов'яза­ні не ви­хо­ди­ти за ме­жі сво­єї мі­сії, зо­к­ре­ма, за­в­ж­ди "брати до ува­ги нео­б­хі­д­ність бе­з­пе­ки де­р­жа­ви, де во­ни ви­ко­нують свої фу­н­к­ції".

"Сприя­н­ня" та "ко­н­т­роль" з бо­ку де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­ль­ки на пра­к­ти­ці на­бу­ли ха­ра­к­те­ру пре­д­с­та­в­ле­н­ня ін­те­ре­сів та по­се­ре­д­ни­ц­т­ва. До за­в­да­н­ня де­ле­га­тів де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­ль­ок не вхо­дить висту­п в ролі своє­рі­д­но­го гро­ма­д­сь­ко­го об­ви­ну­ва­ча, що ро­з­с­лі­дує та ви­к­ри­ває ви­па­д­ки по­ру­ше­н­ня Ко­н­ве­н­цій. Як­що б во­ни зро­би­ли це, то втра­ти­ли б вза­га­лі мо­ж­ли­вість ви­ко­ну­ва­ти свої фу­н­к­ції.[61]

В на­с­ту­п­них ста­т­тях Ко­н­ве­н­цій за­пи­са­но, що по­ло­же­н­ня Ко­н­ве­н­цій "не є пе­реш­ко­дою для гу­ма­ні­та­р­них дій, які Мі­ж­на­ро­д­ний Ко­мі­тет Че­р­во­но­го Хре­с­та або ін­ша бе­з­с­то­ро­н­ня гу­ма­ні­та­р­на ор­га­ні­за­ція за­с­то­со­вує для за­хи­с­ту та на­да­н­ня до­по­мо­ги осо­бам, що зна­хо­дя­ть­ся під по­к­ро­ви­те­ль­с­т­вом, за зго­ди за­ці­ка­в­ле­них конфліктуючих сто­рін". Пря­ме зга­ду­ва­н­ня Мі­ж­на­ро­д­но­го Ко­мі­те­ту Че­р­во­но­го Хре­с­та дорівнює офі­ці­й­но­му ви­з­на­­н­ню йо­го як таким, що став зви­ча­євим пра­вом про­по­ну­ва­ти свої пос­лу­ги в пи­тан­нях гу­ма­ні­та­р­ної до­по­мо­ги.

Ко­н­ве­н­ції пе­ре­д­ба­чають і зді­й­с­не­н­ня вну­т­рі­ш­ньо­го ко­н­т­ро­лю в тих ви­па­д­ках, коли фу­н­к­ції де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­льок фа­к­ти­ч­но не ви­ко­ную­ть­ся, на­п­ри­к­лад, вна­с­лі­док то­го, що сто­ро­ни в ко­н­ф­лі­к­ті не при­й­ш­ли до зго­ди ві­д­но­с­но при­з­на­че­н­ня по­ді­б­них де­р­жав. В Ко­н­ве­н­ціях пе­ре­д­ба­чає­ть­ся мо­ж­ли­вість сторін дій­ти зго­ди, щоб до­ві­ри­ти якій-­не­будь бе­з­с­то­ро­н­ній ор­га­ні­за­ції обов'яз­ки, які по­к­ла­даю­ть­ся на де­р­жа­ву-­по­к­ро­ви­те­ль­ку.

Вся опи­са­на ви­ще си­с­те­ма зо­в­ні­ш­ньо­го ко­н­т­ро­лю мо­же бу­ти за­с­то­со­ва­на ті­ль­ки до пра­ва Же­не­ви, за ви­к­лю­че­н­ням за­га­ль­ної для всіх Ко­н­ве­н­цій ста­т­ті 3, що сто­сує­ть­ся не­мі­ж­на­ро­д­них збро­й­них ко­н­ф­лі­к­тів. Більш то­го, де­ле­га­ти, що зді­й­с­нюють ко­н­т­ро­ль­ну мі­сію, зо­бов'яза­ні у будь-який час брати до ува­ги "ін­те­ре­си бе­з­пе­ки де­р­жа­ви, при якій во­ни ви­ко­нують свої фу­н­к­ції." За­в­дя­ки усім цим об­ме­же­н­ням де­ле­га­ти де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­льок або Мі­ж­на­ро­д­но­го Ко­мі­те­ту Че­р­во­но­го Хре­с­та хо­ча і от­ри­мують до­з­віл на зді­й­с­не­н­ня своїх фу­н­к­цій в шпита­лях, та­бо­рах ві­й­сь­ко­во­по­ло­не­них та ін­ших ана­ло­гі­ч­них об'єк­тах, але не мо­жуть, на­п­ри­к­лад, спо­ді­ва­ти­ся на те, що їм до­з­во­лять ві­д­ві­да­ти бо­йо­ві ча­с­ти­ни, що бе­з­по­се­ре­д­ньо беруть участь у бо­йо­вих діях.

По ві­д­но­ше­н­ню до пра­ва Гаа­ги і осо­б­ли­во­ щодо ве­де­н­ня бо­йо­вих дій уя­ви­ти со­бі си­с­те­му ко­н­т­ро­лю, ана­ло­гі­ч­ну тій, що ство­ре­на ві­д­но­с­но до пра­ва Же­не­ви, до­сить ва­ж­ко. Однак і тут міжнародна спільнота знайшла вихід. Стаття 90 Додаткового протоколу І передбачає створення міжнародної комісії по встановленню фактів. Компетенція цієї комісії поширюється на розслідування будь-яких фактів грубого порушення конвенції. В інших випадках комісія призначає розслідування за проханням сторони, що знаходиться в конфлікті, тільки за згодою іншої зацікавленої сторони.[62]

Ді­й­с­но, врешті-решт реа­лі­зо­ва­на во­на не бу­ла, Гаазь­кі ко­н­ве­н­ції 1899 р. та 1907 р. цьо­го не пе­ре­д­ба­чають. Од­нак Гаазь­ка ко­н­ве­н­ція про за­хист ку­ль­ту­р­них ці­н­но­с­тей в разі збро­й­но­го ко­н­ф­лі­к­ту 1954 ро­ку мі­с­тить си­с­те­му, ана­ло­гі­ч­ну си­с­те­мі ко­н­т­ро­лю за до­т­ри­ма­н­ням Же­не­в­сь­ких ко­н­ве­н­цій, - си­с­те­му спі­в­ро­бі­т­ни­ц­т­ва та сприя­н­ня у за­с­то­су­ва­н­ні вка­за­ної Ко­н­ве­н­ції та до­да­т­ків до неї. Си­с­те­ма вклю­чає в се­бе спі­в­ро­бі­т­ни­ц­т­во де­р­жав-­по­к­ро­ви­те­льок та на­дає осо­би­с­ту роль ЮНЕСКО.

Читайте також:

1. Гу­ма­ні­та­р­но­го пра­ва

Переглядів: 721