• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Верстата.

Рис.2.27. Схема керування головним приводом стругального верстата мод. 7М108.

Склад схеми керування:

SA1 – вимикач керування;

SB1 – кнопка «Стоп»;

SB2 – кнопка керування;

SB3 – кнопка відключення реле циклу;

SB4,5 – кнопки включення реле циклу; розташовані

SB6,7 – кнопки налагоджувального режиму, на двох пультах

КМ – контактор гальмування і включення живлення ЗШ;

КМ1 – контактор включення живлення ТП;

КМ2 – контактор включення живлення ТВБ1 і ТВБ2;

КТ – реле часу;

К1 – реле циклу;

К2 – реле налагоджувального режиму.

Блок дистанційного керування:

ZZS1 – сельсин-датчик;

ZZR1, ZZR2 – сельсин-приймачі;

ФД1, ФД2 – фазові дискримінатори (фазочутливі випрямлячі);

РЕ1 – РЕ4 – безконтактні релейні елементи;

>– електронні підсилювачі;

К4, К5, К6, К7 – вихідні реле підсилювачів:

- К4 – реле включення прямого ходу (вперед);

- К5 – реле включення зворотного ходу (назад);

- К6 – реле малої швидкості;

- К7 – реле реверсу;

- TV4 – трансформатор ФД.

Робота схеми.

1. Підготовка схеми.

В вихідному положенні QF1, QF2 ввімкнені.

Ротори сельсинів-приймачів обертаються через окремі редуктори, які пов’язані з редуктором головного приводу таким чином, що при повному ході стола, кут повороту їх роторів складає +90º ÷ 0 ÷ – 90º.

Натискання SB2: включається КМ і КТ1, при цьому :

- відключається коло динамічного гальмування R_г, включається (готується) коло живлення ЗШ1 і блокується SB2;

- КТ1 з витримкою часу вмикає коло живлення КМ1, КМ2;

- КМ1 вмикає живлення ТП додатковими контактами

- КМ2 вмикає живлення ОЗД блокується SB2.

В обмотці збудження зростає магнітний потік і спрацьовує реле нульового струму К3.

- К3 відключає КТ1 і підхоплює живлення КМ2.

Якщо за цей час К1 і К2 не спрацює, то схема прийде у вихідне положення при включеному КМ.

2. Режим циклу.

Вмикається кнопками SB4,5 при цьому вмикається реле циклу К1.

- К1 відключає КТ1, КМ, підхоплює живлення КМ1 і блокує SB4,5, вмикає живлення ЗШ1, підключає ротор ZZR1 до первинної обмотки трансформатора TV4;

- SB4,5, які утримуються блокують вихід ZZR2.

Початок руху стола. При цьому на вхід ТП подається мінімальна задавальна напруга (запобігання динамічного удару приводу), двигун розганяється з мінімальною швидкістю.

- одночасно на вхід РЕ3 поступає U_к = U_з – U_ZZR1, РЕ3 вмикається (U_ZZR1 пропорційна куту непогодження (_Δά = ά₁ – ά₂) роторів сельсинів;

- коли U_ZZR1 > U_з К6 (реле малої швидкості) відключено. Одночасно на вхід РЕ4 поступає U_к4 = U_ZZR2– U_R4.

- коли U_ZZR2< U_R4 РЕ4 включений.

Таким чином: одночасно включається РЕ3 і РЕ4, тоді схема збігу (VD17, VD18, R20) забезпечує через підсилювач 4 включення К7, - реле реверсу.

Врізання: К7 вмикає повзунок РШ, який і задає необхідну швидкість врізання різця.

Вихід різця: При русі стола вперед _Δά сельсинів ZZR1 і ZZR2 зменшується, відповід – но зменшується U_ZZR1. При U_ZZR1 < U_з відключиться РЕ3 і включиться К6, яке в ЗШ забез –

печує зниженняU_з, що і приводить до зменшення швидкості при виході різця.

Реверс: При _Δά ZZR1 і ZZS ≈ 0, К4 відключається, тоді вихід ZZR2 підключається до TV4, а напруга ротора ZZR2 через РЕ2 і підсилювач 2 включає К5, яке в свою чергу шунтує ZZR1 і змінює полярність напруги живлення ЗШ. Таким чином відбувається гальмування і реверс приводу стола.

Припинення циклу здійснюється натисканням кнопки SB3.

Налагоджувальний режим: При натисканні і утриманні кнопки SB6 (вперед) або SB7 (назад) вмикається реле керування К2.

- К2 вмикає живлення ЗШ і коло роторів сельсинів-приймачів: ZZR1 при натисканні SB6 або ZZR2 при натисканні SB7. При цьому ротор другого сельсина-приймача блокується.

В залежності від положення стола і фази непогодження вихідної напруги сельсина –приймача стіл рухається у відповідному напрямку.

Рух стола відбувається при натиснутій кнопці SB6 або SB7, а зупинка в кінці ходу відбувається автоматично.

Контрольні запитання.

1. Як класифікуються стругальні верстаті по тяговому зусиллю і довжині стола?

2. Чим відрізняється характер головного руху стругальних верстатів від інших металорізальних верстатів?

3. Від чого залежить розрахункова потужність двигуна головного приводу стругального верстату?

4. Яким механізмом здійснюється перетворення обертового руху валу двигуна в поступовий рух стола?

5. Що визначає радіус приведення стола до валу двигуна?

6. Яким чином компенсується вплив моменту інерції в механізмі головного приводу стругального верстату?

7. Які способи гальмування головного приводу використовуються в стругальному верстаті 7М108?

8. Якім способом регулюється і стабілізується швидкість двигуна приводу стола стругального верстату?

9. За допомогою яких апаратів визначається положення стола верстату?

10. З якою метою в стругальному верстаті 7М108 керування здійснюється з двох пультів?

11. Яким апаратом здійснюється аварійне обмеження руху стола?

12. Поясніть роботу задатчика швидкості схеми керування.

Тема 2.6. Електроустаткування і схеми керування шліфувальними і

доводочними верстатами.

1.Призначення і загальна будова шліфувальних і доводочних верстатів.

Шліфувальні верстати призначені для чистової обробки деталей за допомо –

гою шліфувальних абразивних кругів.

Шліфувальні верстати поділяються:

- плоскошліфувальні, які призначені для обробки зовнішніх поверхонь плоских деталей. Ці верстати в залежності від форми стола і розташування шліфувального кругу бувають:

- верстати з прямокутним столом;

- верстати з круглим столом;

- верстати з горизонтальним шпинделем;

- верстати з вертикальним шпинделем.

- круглошліфувальні, які призначені для шліфування циліндричних повер –

хонь тіл обертання, конічних і торцевих поверхонь (шліфування валив).

- внутрішньошліфувальні, які призначені для шліфування внутрішніх повер -

хонь тіл обертання.

- спеціалізовані, які призначені для отримання надто чистих поверхонь:

- доводочні (обробні);

- різьбошліфувальні;

- шліцешліфувальні;

- для шліфування колінчатих валив.

Схеми шліфування приведені на рис. 2.28.

Рис.2.28. Схеми шліфування.

а) – кругле зовнішнє;

б) – кругле внутрішнє;

в) – плоске периферією круга з

прямокутним столом;

г) - плоске торцем круга з

прямокутним столом;

д) - плоске торцем круга з

круглим столом;

1 – вироб, 2 – шліфувальний круг, 3 – напрямок обертання, V – швидкість різання,

S – подача, t – глибина шліфування.

Загальна будова, кінематична і гідравлічна схеми круглошліфувального верстата приведені на рис.2.29.

1,2 – лімб і рукоятка компенсації зношення кругу, 3 – маховик ручної подачі, 4 – плунжер автоматичної подачі, 5,7 – собачка і храпове колесо, 7 – пружина, 8 – маховик задньої бабки, 9,10 – золотник і електромагніт швидкого підводу шліфувальної бабки, 11, 12 – електромагніт і золотник реверсу стола (подачі), 13 – насосна станція гідросистеми,

14 – розвантажувальний клапан, 15,16 – плунжерна пара переміщення бабки, 17 – запор- ний клапан, 18 – гальмівний циліндр, 19 – дросель регулювання швидкості бабки, 20 – ма- ховик ручного переміщення стола, 1Д – двигун приводу шліфувального кругу, 2Д – двигун

приводу обертання виробу, 3Д – двигун приводу подачі стола.

Рис.2.29. Загальна будова, кінематична і гідравлічна схеми круглошліфувального

2.Склад і особливості електрообладнання шліфувальних верстатів.

Особливістю електрообладнання шліфувальних верстатів є наявність в його складі додаткових електрифікованих вузлів:

- електромагнітні столи, які забезпечують просте і швидке закріплення виробів. Питоме тягове зусилля складає 20÷130 Н/см².

Рис.2.30. Будова електромагнітної

Читайте також:

1. Розвиток токарного верстата.
2. Свердлильного верстата.
3. Технологічні пристрої для верстата.

Переглядів: 1128