• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розвиток токарного верстата.

План

Тема № 1

Машинобудування і технічний прогрес.

Лекція № 1

Короткий екскурс в історію розвитку машинобудування

1.1 Розвиток ремісничого виробництва в мануфактурне, диференціація виробництва.

1.2 Розвиток токарного верстата.

1.3 Розвиток верстатобудівного виробництва.

1.4 Розвиток інструментальних верстатів.

1.4.1Застосування твердих сплавів.

1.5 Розвиток верстата 1К62.

1.6 Автоматизація виробництва

1.1 Розвиток ремісничого виробництва в мануфактурне, диференціація виробництва.

В середині сторіччя виробництво продукції було мистецтвом окремих майстрів, ремісників. Кожний робітник повинен був знати всі операції, пов’язані з продукцією цього цеху. Всі технічні знання вони тримали в таємниці. На пошуках цих таємниць і покоїлась сила середньовічної ремісної праці.

На зміну ремісного виробництва прийшов мануфактурний період, який характеризувався тим, що виробництво було розділено на ряд операцій і кожна операція виконувалась окремим працівником. Це призвело до диференціації інструмента і пристосування їх до окремої операції мануфактурного виробництва.

До початку XVIIIстоліття на Тульському збройному заводі уже був розвинений поділ праці, при якій окремі операції виконувалися окремим робітником. В кінці технологічного процесу кожен робітник видавав готовий виріб - гвинтівку.

В 1715 р. в виробничому процесі виготовлення гвинтівок брали участь майстри 13 спеціальностей.

Майстри ствольного діла складалися із заварщіків, які виготовляли чорнові заготовки стволів; оздоблювальники, які відливали стволи, розточували його канал по заданому калібру, виконували поверхневу обробку; присітчиків, які присікали до ствола вушки для кріплення з ложею та прицільним пристосування.

Друга група майстрів займалася виготовленням рушничних замків, частина із них спеціалізувалася в виготовленні чорнових заготовок частин замка, а друга - збиранням.

Група майстрів спеціалізувалася в виготовленні штиків – це точильники, присадчики і оздоблювальники.

Збирання всіх частин гвинтівки виконували ложові майстри.

В XVIII століття Тульський збройний завод представляє собою найбільшу, не тільки в Росії, а й в Європі, мануфактуру з великою кількістю зайнятих в ній майстрів і великих обсягів виготовляємої продукції.

В 1757 році 2000 робочих за рік виготовили 20000 рушниць.

Диференціаціявиробничого процесу при мануфактурному виробництві на різних операціях сприяла спрощенню і спеціалізації інструментів, створенню і використанню верстатів.

На Тульському збройному заводі почали механізувати такі операції, як розсвердлення каналів ствола, поверхнева обточка, обточка штиків і штикових трубок.

Такі верстати були побудовані в Тулі майстрами Сидоровим (1712р) Батищевим (1714р.) та іншими.

На верстаті Батищева можна було обробляти 16 стволів за добу замість двох при ручній збірці.

В цей же період верстати були простими. Використовувалися токарні і свердлильні верстати.

Ріжучий інструмент (різець) при роботі вдержували руками.

Робота та таких верстатах потребувала великої майстерності і фізичної сили та не давала великої точності і виробництва праці.

Перехід до машинної індустрії, нових робочих машин і збільшення їх виробництва привела до бурного розвитку металоріжучих верстатів і інструментів.

В Росії токарні верстати з супортом були побудовані А.К. Нартовим

(1693 -1756). Верстати Нартова виготовляли в одиночному екземплярі, і через це вони не могли надати великого впливу на практичний розвиток токарної справи.

Початок зміни техніки виготовлення машин положив англійський механік Генрі Моделі.

В 1974 р. Г. Моделіпобудував працюючий токарний верстат на чавунній станині з самохідним супортом, а в 1797р. – токарно – гвинторізний верстат зі змінним ходовим гвинтом. Основна особливість їх була в тому, що інструмент став частиною машини.

Його затискали в супорті, який і робив необхідні робочі рухи, які раніше виконувалися в ручну.

Це дозволило виробництву розширити обробку різних деталей машин легко, точно і швидко.

Токарно - гвинторізний верстат Моделі став незамінним в будь-якій токарній роботі, що дозволило швидко і в необхідній кількості випускати машини для всіх галузей промисловості і транспорту.

Застосування верстатів і інструменту дозволило вивести силу праці за межі фізичних можливостей людини. Якщо раніше ремісник тримав інструмент в руках і не міг в силу фізичної особливості розвивати більше зусилля, то застосування машин зняло це.

Це дозволило різко збільшити міцність верстатів і забезпечити ріст виробництва праці. Прикладом є важкий токарний верстат; різці, які можуть знімати стружку до 120 мм², що співпадає з навантаженням на різець порядком 15 – 20 тс. Державки такого різця доходили до 80 * 100 мм, довжина до 800 мм.

Виготовлення протяжних верстатів з тяговим зусиллям 100 тс, карусельним верстатом висотою в 3-х поверховий будинок і інші.

Робітник–ремісник не міг одночасно вести обробку декількома інструментами. Застосування верстатів і машинного інструмента дозволило пройти і це, успішної експлуатації машин з великим числом інструменту. Наприклад : багатошпиндельні свердлильні верстати для обробки отворів; кількість шпинделів у деяких досягло декількох десятків.

1.3 Розвиток верстатобудівного виробництва.

В теперішньому часі відбувається неперервна зміна і модернізація металоріжучих верстатів і інструменту.

Подивимось на це в історії розвитку зуборізного виробництва.

Відомо, що на початку зубчаті колеса виготовлялись із допомогою лиття. Коли ж потрібна була більша точність, був розроблений метод обробки копіюванняз допомогою фасонних дисків зуборізної фрези. Фреза мала профіль, який співпадав впадині оброблюємого колеса. Після фрезерування однієї впадини заготовку за допомоги ділильної голівки повертали на один зуб і виконували обробку наступної впадини. Цикл повторювався поки не було оброблено всі впадини зубів.

Метод обробки зубчатих коліс копіюванням і досі застосовується в ремонтних роботах та в рем. цехах. Але цей спосіб нарізання зубів дуже непродуктивний та довготривалий.

Історія розвитку технікипривела до розробки нових методів неперервної обробки зубчатих коліс – методом накатки, який дозволив різко підвищити продуктивність і точність обробки.

На зміну дискових фрез прийшла черв’ячна фреза, яка на сьогоднішній день являється найрозповсюдженішою.

При обробці черв’ячною фрезою виключається додатковий час на ділення заготовки на зуби, обробка всіх зубів ведеться одночасно. Черв’ячною фрезою можна обробляти прямозубі чи косозубі, циліндричні колеса, з різною кількістю зубів.

Черв’ячна фреза призвела до появи спеціальних зубофрезерних верстатів, які працюють по методу обкатки.

Розробка нових верстатів і інструментів йде безперервно.

Це визвано прагненням:

1) збільшити продуктивність при обробці різних деталей;

2) збільшити точність і якість обробки деталей.

В середині XX століття з’являються зубодовбальні верстати, зубошевінгувальні верстати для кінцевої обробки незапалених зубчатих коліс.

З’явлення нових типів зубооброблюючих верстатів внесла змінення в тех. процес виготовлення зубчатих коліс.

Почали застосовувати більш довершенні методи термічної обробки : цементація, закалка ТВЧ, яка забезпечувала отримання коліс без значної деформації зубів.

1.4 Розвиток інструментальних верстатів.

Однією із прогресивних тенденцій розвитку металоріжучих верстатів та інструментів являється розробка і використання нових інструментальних матеріалів, які дозволили збільшити швидкість різання і збільшили продуктивність праці.

До початку XXстоліття основним інструментальним матеріалом була вуглеводна інструментальна сталь. Інструменти виготовлені із цієї сталі працювали зі швидкістю різання 5 – 10 м/хв.

Подальший розвиток інструментальних матеріалів призвів до появи швидко ріжучої сталі : Р18, Р6М9, Р9К6.

Інструменти із швидкоріжучої сталі дозволили збільшити швидкість різання до 30 – 40 м/хв.

Подібне збільшення швидкості різання не могло не відзначитися на конструкції металоріжучих верстатів, які стали більш жорсткими і масивними.

1.4.1 Застосування твердих сплавів.

Подальший розвиток машинобудування був в використанні в якості ріжучого інструменту твердих сплавів ( Т15К6 ; ВК8)

Вперше їх продемонстрували в Лейпцизі в 1927 році.

На початку їх застосовували тільки для обробки чавуна. Для обробки сталі тверді сплави почали широко застосовувати під час Великої Вітчизняної війни і далі.

Застосування твердих сплавів дозволило підняти швидкість різання в 6 – 10 разів.

Різке збільшення швидкості потребувало нових верстатів та інструментів.

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
7. Бурхливий розвиток емпіричної соціології
8. Вiковi особливостi волi. Розвиток i формування волi
9. Валютна система та її розвиток
10. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
11. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
12. Верстата.

Переглядів: 952