Розвиток верстата 1К62.

Прикладом кращого верстату - є токарний для обробки широкого асортименту деталей машинобудування, верстат ДІП заводу „Красний пролетарій”.

Перша партія із 10 верстатів ДІП – 200 була випущена до 1 Травня 1932 р. Токарно-гвинторізний верстат ДІП–200 з висотою центрів 200 мм мав індивідуальний електропривід, забезпечуючи максимальну кількість обертів шпинделя – 600 об/хв.

Коли стали застосовувати твердосплавний інструмент, верстати ДІП застаріли.

Через це в 1949 р. Завод „Красний пролетарій” став випускати нові моделі токарних верстатів 1А62.

1 А 6 2

де, 1 – група токарних станків

А – модернізація

6 – підгрупа гвинторізних станків

2 – висота центрів 200 мм.

З збільшенням потужності і в два рази більшим числом обертів.

Цей верстат випускали до 1956р. тому, що він не давав потрібної швидкості різання, наступною моделюю став верстат 1620.

В ньому був цілий ряд удосконалень.

Але модель 1620 була важким і коштовним верстатом.

Наступною моделюю став 1К62 – найбільш розповсюдженим верстатом.

Універсальний, застосовується і в одиничному і серійному виробництві. Простий в керуванні. Наприклад: ввімкнути подачу супортів в різному напрямку виконується однією рукою і інше.

1.6 Автоматизація виробництва

Найбільш ефективним, забезпечуючи зменшення допоміжного часу, який використовується на установку, зняття заготовки, установку інструментів, являється автоматизованим виробництвом, де всі функції верстатника заміняється технічними засобами, зроблені на основі наукових досягнень. Перехід до автоматизації став доступний в результаті розробок і освоєння автоматів і напівавтоматів, поточних та автоматичних ліній.

1.6.1З’єднання в одне ціле різних машин – автоматів і механічних транспортних пристроїв дозволило досягти технічних систем більшого виробництва. Але ефективно така система працювати може тільки при повному навантаженні.

Через це комплексно – автоматизувати виробництво можливо тільки при масовим випуску.

1.6.2 Розробка автоматичних ліній вимагала від ріжучих інструментів нового ґатунку, розмірної стійкості. Наприклад: зміна інструментів без зняття його з верстата.

Інструментальниками було розроблено різні конструкції інструментів:

1) інструменти з оновлюючою ріжучою кромкою;

2) інструмент з автоматичною підналадкою - регулюванням на розмір в процесі праці автомата або лінії;

3) пристрої автоматичної заміни зношеного інструменту;

4) інструмент з налаштуванням на розмір за верстатом.
Запитання до лекції №1

1 Чим характеризувалося ремісниче виробництво?

2 Чим відрізнялося мануфактурне виробництво від ремісного?

3 На прикладі якого заводу проявила себе мануфактурна промисловість?

4 Що допомогло в мануфактурному виробництві зробити і використовувати верстати?

5 Хто перший виготовив токарний верстат в Росії? Коли це було?

6 Хто зробив більш досконалий верстат, коли?

7 Що характерно для верстату Г. Моделі?

8 Із яких сталей роблять ріжучий інструмент ? Марка?

9 Чим краще інструмент з швидкоріжучої сталі, ніж з легованої або нержавіючої?

10 Який вплив на стійкість інструменту, швидкість різання з твердих сплавів? Марка ?

11 Історія верстата ДІП – 200.

Лекція № 2

Розвиток вітчизняного машинобудування

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток токарного верстата.	\|	Способи формоутворення деталей машин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.