Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Способи формоутворення деталей машин

Тема 2

План

2.1 Роль верстатоінструментального виробництва в розвитку народного господарства.

2.2 Історія розвитку верстатобудування.

2.3 Історія розвитку вітчизняного виробництва інструменту.

2.3.1 Шляхи і напрямки розвитку виробництва інструменту.

2.4 Шляхи збільшення ґатунку ріжучого інструменту.

2.5 Розвиток застосування алмазно-абразивного інструменту

2.1 Роль верстатоінструментального виробництва в розвитку народного господарства.

Особлива роль в справі оснащення народного господарства новими технологіями лежить верстатоінструментальній промисловості.

Без перебільшення можна сказати, що верстатоінструментальне виробництво є провідним початком у всьому машинобудуванні. Це база машинобудування, без якого неможлива нормальна праця різних промисловостей машинобудування.

Успішний розвиток кожної промисловості можливий тільки якщо виробництво буде забезпечено верстатоінструментальною базою. Основне виробництво має достатню кількість верстатів, ріжучого і вимірювального інструменту, штампів, простроїв і іншого пристосування.

З точки зору народного господарства ніяка промисловість країни немислима, якщо країна не буде мати верстатобудівної бази.

Країна в достатній мірі забезпечує себе верстатами і ріжучим інструментом, може розвивати машинобудування незалежно від інших країн.

Через це виробництво верстатів і інструментів має дуже важливе народно-господарче і оборонне значення.

2.2 Історія розвитку верстатобудування.

В дореволюційний час потреби країни в метало ріжучих верстатах було достатньо за рахунок імпорту.

До 1917 р. металоріжучі верстати в Росії виробляли лише деякі військові заводи в невеликій кількості.

Розвиток вітчизняного верстатобудування почався з 1925 р.

В 1929 р. було відкрито «Станкотрест», в який входили шість верстатобудівних заводів, що означало самостійне верстатобудування.

В до військові роки вступили в стрій заводи в Києві, Лубнах, Москві, Мінську, Ленінграді і ін..

В результаті швидкого темпу ріс випуск верстатів.

В 1928 р. було випущено 2000 верстатів; в 1930 – 7500; в 1940 – 58400 верстатів.

Змінювалась номенклатура верстатів, їх потужність і виробництво.

В 1928 виготовляли такі верстати – токарні, фрезерні, строгальні, довбальні, заточні.

В 1932 до них додалися револьверні та розточні верстати.

В 1937 – токарні автомати і напівавтомати, зубообробні, протяжні та радіальносвердлильні.

В 1940 виготовлення оригінальних вітчизняних агрегатних верстатів, які послужили основою для виготовлення автоматичних верстатних ліній.

В першу чергу були виготовлені для обробки заготовок, що дозволило обробляти деталі одночасно з різних сторін великою кількістю інструментів. Ці верстати застосовували в основному в автотракторній промисловості.

Багатошпиндельні свердлильні агрегатні верстати у нас були розроблені на 3 роки раніше ніж в Англії і на 8 років раніше, ніж в Германії.

Вітчизняні агрегатні верстати здобули велику роль під час застосування потокового виробництва і стали основою автоматичних верстатних ліній і заводів.

ВВВ внесла значні зміни в працю верстатоінструментальної промисловості. Багато підприємств були евакуйовані на схід.

Війна і потреби фронту в великій кількості військової техніки, потребували швидкого оснащення високою продуктивністю виробництва, спеціальними верстатами, які не потребували високої кваліфікації робітників.

В роки війни встановлено на заводах 520 агрегатних верстатів, це дозволило замінити 2500 універсальних верстатів і звільнити 5,5 тис працівників.

Універсальні верстатипризначені для виконання різних операцій на деталях широкої номенклатури.

Спеціалізовані – це верстати, призначені для обробки однотипних деталей.

Спеціалізовані верстати – верстати для оробки деталей одного типового розміру.

В повоєнні роки темп випуску верстатів швидко почав рости.

З 1959 р. СССР вийшов на перше місце в світі по виготовленню верстатів став найбільшим експортником.

В теперішній час великими здібностями володіють верстати з ЧПК автоматичні і напівавтоматичні лінії.

Теперішня верстатобудівна промисловість може виготовляти на своїх заводах найважчі верстати – від невеликих верстатів для годинникової промисловості до верстатів, призначених для обробки крупно габаритних деталей турбін і інших машин.

Карусельні вітчизняні верстати обробляли деталі діаметром до 20м.

Токарні верстати – деталі діаметром декількох метрів і довжиною декількох десятків метрів.

2.3 Історія розвитку вітчизняного виробництва інструменту.

2.3.1 Шляхи і напрямки розвитку виробництва інструменту.

Широкий розвиток в нашій країні отримала інструментальна промисловість, яка забезпечила різноманітними інструментами і абразивами всі підприємства нашої країни.

Інструментальне виробництво розвивалось в нашій країні за двома різними напрямками.

Перший напрямок – це спеціальні заводи інструментальної промисловості, які випускають тільки інструменти.

Другий напрямок – це внутрішньозаводне виготовлення, кожний машинобудівний завод має в своєму складі інструмент для свого виробництва.

Ця особливість обумовлюється історичними умовами, які були в нашій країні.

В дореволюційній Росії інструментальної промисловості не було.

85-90% ріжучого інструменту ввозили з-за кордону.

Іноземні капіталістичні господарства багатьох підприємств в Росії не були зацікавлені в розвитку інструментального виробництва в нашій країні, тому що це б зменшило залежність Росії від іноземного капіталу.

Перший спеціалізований інструментальний завод був збудований в 1919 р. – Московський інструментальний завод. Він виробляв наступний ріжучий інструмент: мітчики, розвертки, фрези.

В 1930 р. завод «Червоний інструментальник» став виготовляти контрольно-вимірювальне обладнання.

В 1932 р. вступив в стрій завод «Фрезер», а також завод вимірювальних інструментів «Калібр».

Завод «Фрезер» виготовляв нормальний, стандартний інструмент: свердла, мітчики, плашки, фрези.

Введення в дію інструментальних заводів, розвиток заводського інструментального виробництва дозволило поступово звільнитися від іноземної залежності.

В роки ВВВ інструментальні заводи були евакуйовані.

В теперішньому часі в країні налічується більше 50 спеціальних інструментальних заводів.

2.4 Шляхи збільшення ґатунку ріжучого інструменту.

Одним з шляхів підвищення якості ріжучого інструменту є розширення застосування швидкоріжучої сталі, а також сталей легованих, вольфрамових та інших, а також нових більш продуктивних марок твердих сталей.

2.5 Розвиток застосування алмазно-абразивного інструменту.

На ряду з ростом виробництва ріжучих інструментів більший розвиток отримала абразивна промисловість, яка виготовляє різноманітні шліфувальні інструменти.

За останні десятиріччя розширилась область застосування алмазно-абразивного інструменту.

Це пояснюється тим, що має місце висока ступінь чистоти обробленої поверхні, висока точність форми і розмірів деталей.

Кількість шліфувальних веристів безперервно збільшувалася.

Одним із найбільших заводів виробництва шліфувальних верстатів є Запорізький абразивний завод.

Застосування алмазів в металообробці підвищило виробництво верстатів і точність обробки, знизило витрати абразивного інструменту із твердого сплаву.

60-70% технічних алмазів виробляється для шліфування і заточки ріжучого інструменту із твердого сплаву.

Застосування алмазних кругів приводить до підвищення стійкості ріжучого інструменту в декілька разів.

Затрати часу по ріжучому інструменту алмазними кругами зменшується в 5-7 разів порівняно з пастами карбіду бора.

На ряду з природними алмазами в промисловості широко застосовують синтетичні алмази.

Промисловість виробництва синтетичних алмазів в СРСР почато з 1961 р. Українським науково-дослідним інститутом надтвердих матеріалів.

Спочатку алмазний інструмент і алмазний порошок виготовляє Полтавський завод синтетичних алмазів і алмазного інструменту та Львівський завод

Запитання до лекції №2

1 Яка роль машинобудівної промисловості в розвитку народного господарства?

2 З якого часу почався розвиток вітчизняного верстатобудування?

3 Для чого призначені токарні, свердлильні, фрезерні, шліфувальні верстати?

4 Написати марку верстата, розшифрувати.

5 Для чого призначені універсальні станки, в якому виді виробництва вони спеціалізуються?

Загальні відомості про способи виготовлення машин.

Лекція № 3 № 4

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток верстата 1К62.	\|	Отримання заготовок за допомогою лиття.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.