Отримання заготовок за допомогою лиття.

План

3.1 Технологічні принципи отримання деталей машинобудування.

3.2 Отримання заготовок за допомогою лиття.

3.2.1 Лиття в центрифугах.

3.2.2 Лиття під тиском.

3.2.3 Лиття по виплавляємим моделям.

3.3 Обробка матеріалів різанням.

3.4 Сварка, пайка, склеювання.

3.5 Прокатка металу.

3.1 Технологічні принципи отримання деталей машинобудування.

В процесі машинобудівного виробництва для отримання деталей визначеної конфігурації, яка відповідає, застосовують наступні способи:

1) Із твердого матеріалу:

а) методом точіння, виконується зрізанням шару матеріалу до заданих розмірів деталі;

б) шляхом пластичної деформації (обробка тиском без порушення цілісності даного матеріалу за рахунок розподілення елементарних його об’ємів);

в) шляхом з’єднання окремих частин деталі пайкою, склеюванням та ін.;

г) поступовим і безперервним нарощуванням частин матеріалу( цей спосіб не знайшов ще широкого застосування в промисловості).

2) Із рідкого матеріалу: шляхом його затвердіння ( лиття).

При виготовленні деталей машин часто використовують не один, а декілька технологічних принципів.

Литійне виробництво,як технологічний процес – є одним із основних в машинобудуванні способом отримання заготовок.

Методом лиття можна виготовляти вироби дуже складної конфігурації, виготовлення яких іншим способом обробки значно важчі чи неможливі. В сучасному машинобудуванні близько 60 % заготовок для машин виготовляються методом лиття.

Рідкий метал заливається у форми, розмір яких відповідає потрібним розмірам виробу з врахуванням усадки матеріалу в процесі охолодження відливок.

Форми бувають земляні чи металічні (більш всього).

Після застигання металу в формі і охолодження, відливки вибивають із форми, а із відливки – стержні.

Вибивають вручну або механічно на вібраційних машинах.

Стержні вибивають струєю води під тиском.

Литники, випари відділяють від відливок в ручну, ударом кувалди, відпилюють ножівкою або газовим різаком.

Відливки очищають від пригорілої землі, окалин в піскоструйних машинах, в барабанах, які обертаються, в яких знаходяться малі відливки або дуже тверді кусочки чавуну. Відливки очищають дріб’ю, які з великою швидкістю направляються на відливку, яка обертається, в дрібоструйних камерах.

3.2.1 Лиття в центрифугах ( центробіжне лиття).

Центрифуга являє собою барабан, який обертається навколо вертикальної вісі з центральним каналом, від якого відходять канали до форм. Залитий метал під діями центробіжних сил із центрального каналу по каналам відкидається до периферійної частини форми, заповнюючи її та затвердіває. При цьому внутрішня поверхня відливки отримується без стержня. Цим способом отримують відливки малого розміру.

3.2.2 Лиття під тиском

Лиття під тиском застосовується для кольорових металів (алюмінію, міді, латуні та інших). Під тиском від 10 до 500 атмосфер зі швидкістю струї 60 м/с. Лиття під тиском забезпечує добру заливку форми, зменшує пористість відливки, не потребує додаткової обробки, деталі отримуються точними, взаємозамінними і дає змогу отримувати тонкостінне лиття з товщиною стінки до 0.1 мм. В наслідок швидкого охолодження отримується малозерниста структура з підвищеними механічними властивостями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Способи формоутворення деталей машин	\|	Суть методу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.