Міф 2: «про ролі сторонніх ринків».

Міф 1: «про монополії».

Нерідко співробітники «дочки» уважають, що вони є монопольним постачальником послуг для материнської організації, і її замовлення «нікуди не дінуться». Для «дочки» це означає, що обслуговувати ці замовлення можна в тім порядку, у якому їй зручно. «Мати» же, звичайно, дотримується протилежної думки: про те, що вона сама - найбільш важливий замовник для «дочки», і тому остання завжди буде віддавати пріоритет замовленням «матері».

Насправді, все може бути інакше. Як показує досвід російський підприємств, «мати» здатна протягом року - півтора знайти собі альтернативних постачальників, принаймні, на частину номенклатури, що поставляє «дочкою». З іншого боку, якщо «дочка» знайде якийсь сторонній ринок, більше перспективний, чим робота з «матір'ю», те вона перемкнеться на нього, і буде права, якщо її ключовим завданням є прибутковість і довгостроковий розвиток власного бізнесу.

Типова ситуація, у якій «дочка» ставиться до сторонніх ринків з більшим ентузіазмом, уважаючи, що саме в них криється потенціал її розвитку. «Мати» же схильна розцінювати сторонні ринки тільки як спосіб ефективніше завантажити встаткування «дочки» і тим самим знизити ціни на її продукцію, що поставляє «матері».

У реальності все залежить від специфіки ресурсів і компетенції, якими володіє «дочка», і від завдань, які перед нею ставляться. Наприклад, ресурси «дочки» можуть бути настільки специфічні й прив'язані до материнської компанії, що її успішний розвиток на сторонніх ринках у тім виді, як вона є, буде дуже обмежено. Але може бути й зворотна ситуація, коли деякі зі сторонніх ринків набагато цікавіше й вигідніше, ніж робота з «матір'ю».

Міф 3: «про ціну для материнської компанії»

Звичайно «дочка» уважає, що ціна на її послуги для «матері» повинна формуватися таким чином, щоб «дочка» могла вийти на окупність. У цьому випадку «дочка» зможе заробити прибуток на сторонніх ринках за рахунок пропозиції конкурентоздатної ціни стороннім замовникам. «Мати» же логічно думає, що за рахунок роботи зі сторонніми замовленнями «дочка» зможе знижувати для неї ціни.

Насправді вимога «матері» знизити ціну в порівнянні з поточної цілком обґрунтовано, тому що звичайно однієї із ключових причин виділення «дочки» й є надія на зниження цін на її послуги - що може бути досягнуте за рахунок оптимізації роботи в «дочці» або виходу на альтернативних «дочці» постачальників. Більше того, пропозиція ціни стороннім замовникам на рівні змінних витрат, про що часто мріють «дочки», не відображає реальну конкурентоздатність компанії, і не може тривати довго. Наприклад, як уже згадувалося, у пошуках зниження власної собівартості, «мати» буде шукати альтернативних постачальників.

З іншого боку, перший час після виділення «дочка», швидше за все, не буде досить конкурентоздатна на сторонніх ринках, особливо якщо вона не може запропонувати готовий продукт. Тому часто «матері» необхідно дати «дочки» якусь фору, наприклад, вимагати не моментального, а поступового зниження ціни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Міф 5: «про можливості й результати зниження собівартості».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.