• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу

В Україні, згідно з законом «Про соціальний діалог в Україні», який набрав чинність з 18.01.2011 р., передбачено формування порядку утворення, склад та організацію роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради та територіальних соціально-економічних рад у регіонах.

Соціальний діалог – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Практика ведення соціального діалогу

Традиційніші методи – щорічні генеральні угоди, які часто-густо є переліком поставлених цілей і не пред­ставляють реальних, узгоджених між урядом та соціальними партнерами стратегій.

Реформування трудового законодавства для узгодження з нормами ЄС

Адаптації до змінних потреб ринків праці

Мобільність робочої сили і нові моделі організації праці

Повинно супроводжуватись створенням нової законодавчої бази

Підвищення продуктивності і конкурентоспроможності підприємства

Досягнення необхідного балансу між гнучкістю та гарантією роботи і підвищенням якості робочих місць

Соціальний діалог– процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

		• на національному рівні – генеральна угода;
		• на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;
		• на територіальному рівні – територіальні угоди;
		• на локальному рівні – колективні договори.

		1915 р. – акт з колективно-договірного регулювання прийнято в Норвегії
		1949 р. - Конвенцію №98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів
		1951р. - Рекомендації №91 про колективні договори
		1952р. - №94 - про консультації та співробітництво між підприємцями і трудящими на рівні підприємства
		1960р. - №113 - про консультації та співробітництво між державною владою та організаціями підприємців і трудящих
		1981р. - Конвенцію №154 про сприяння колективним переговорам
		Україна ратифікувала у різні роки вказані міжнародно-правові акти

•наявності колективного інтересу усіх суб'єктів у сфері застосування найманої праці;

•наявності колективних відносин у цій сфері;

• колективній структурі сторін соціального партнерства.

Колективні відносини між соціальними партнерами із участі трудових колективів у встановленні умов праці;

Укладення і виконання колективних договорів та колективних угод на галузевому, регіональному, національному рівнях;

Діяльність професійних спілок та інших представницьких органів трудового колективу в соціально-трудових відносинах;

Досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості

Створення додаткових робочих місць

Організації оплачуваних громадських робіт

Організації захисту населення від безробіття

Застосування найманої праці з дотриманням техніки безпеки, та вимог з охорони здоров'я працівників у процесі праці

Оплата праці й забезпечення відтворюючої і стимулюючої функцій заробітної плати

Захист прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати

Забезпечення нормального режиму праці й відпочинку

Забезпечення права працівників на участь в управлінні працею на підприємстві в розподілі прибутку для забезпечення соціальної діяльності підприємства

Визначення соціальних стандартів і встановленні їх мінімальних меж

Встановлення порядку проведення колективних переговорів

Вирішення колективних трудових спорів тощо.

Соціальне партнерство як правовий інститут -це сукупність норм, що регламентують відносини між соціальними партнерами - трудовими коллективами найманих працівників та їхніми представниками (профспілками та іншими представниками) і роботодавцями та їхніми представниками, в також між об'єднаннями вказаних суб'єктів щодо врегулювання трудових і соціально-економічних відносин у сфері застосування найманої праці й вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).

23 травня 1993 р. - створено Національну раду соціального партнерства

1 липня 1993 р. - був прийнятий Закон України "Про колективні договори і угоди"

З 1993 р. - укладаються Тарифна угода та Генеральні угоди між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України

24 березня 1995 р. - прийнятий Закон України "Про оплату праці" (із змінами від 23 жовтня 1997р.)

3 березня 1998 р. - прийнятий Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів

17 листопада 1998 р. - Указом Президента створено Національну службу посередництва і примирення

15 вересня 1995 р.- прийнято Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"

1992 р.- організований Український союз промисловців і підприємців (УСПП)

У структурі УСПП нараховується 70% підприємств недержавної і 30% державної форм власності

У червні 1997 р.- УСПП був затверджений членом Міжнародної організації роботодавців

16 жовтня 1998 р.- підписано Декларацію про створення Конфедерації роботодавців України

5 листопада 1998 р.- УСПП відбувся Установчий з'їзд Конфедерації роботодавців України (затвердив Статут Конфедерації)

- Проводити єдину узгоджену політику соціально-трудових відносин;

- Брати участь у переговорах з профспілками на національному рівні про укладення Генеральної угоди;

- Консолідовано відстоювати свої інтереси і захищати корпоративні права щодо розвитку національного товаровиробника;

- Координувати дії учасників щодо політики зайнятості, заробітної плати, соціального страхування, охорони праці;

- Виступати на міжнародній арені;

- Делегувати своїх представників до тристоронніх органів, у Національну раду соціального партнерства, Національну службу посередництва і примирення, спостережні ради фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо;

- Брати участь у підготовці проектів законодавчих актів. У перспективі будуть створюватися галузеві об'єднання роботодавців.

Кабінет Міністрів України виступає в соціальному партнерстві як орган, що здійснює управління об'єктами державної власності.

Держава як суб'єкт соціального партнерства в Україні залишила за собою таку важливу функцію як створення правової бази для регулювання соціально-трудових відносин, встановлення на державному рівні мінімальних гарантій для трудящих у сфері праці. Представниками найманих працівників виступають на національному рівні профспілкові об'єднання України. Так, Генеральну угоду на 1997-1998 роки підписали голови 13 профспілкових об'єднань України.

Згідно з Положенням Національна служба посередництва і примирення (НСПП) є постійно діючим державним органом, створеним Президентом України для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів).

Читайте також:

1. B грудини зі здавленням чи пораненням органів.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. VII. Філо- та онтогенез органів виділення
4. VІ. План та організаційна структура заняття
5. VІІІ. Філогенез органів чуття
6. Адвокатська діяльність
7. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
8. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
9. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
10. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
11. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
12. Антимонопольна діяльність держави

Переглядів: 761