• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Змівст розрахунків наступна.

1. Визначення необхідної кількості робочих місць та одиниць обладнання для кожної операції:

,

де і = 1,2,3, ..., n –кількість операцій в технологічному процесі.

Для масового і великосерійного виробництва розраховують такт випуску виробу t:

.

Для цих типів виробництва визначити необхідну кількість робочих місць можемо з допомогою такту випуску:

.

2. Розрахункова величина С _{р_і} є дробовим числом, тому її необхідно заокруглити до більшого цілого числа, яке визначає фактичну кількість робочих місць С _{ф_і}., необхідних для виконання річної програми виробів на і – ій операції.

3. Фактичний коефіцієнт завантаження робочого місця h_ф для кожної операції визначається як співвідношення між розрахунковою і прийнятою кількістю робочих місць, тобто:

.

Отримане значення необхідно порівняти з нормативним коефіцієнтом - h_н, величина якого залежить від рівня автоматизації і організації виробництва і може знаходитися в межах: 0,7 < h_н < 0,95 (більші значення відповідають вищому рівню автоматизації). Якщо h_н операції виявиться більшим за нормативний, то для цієї операції треба прийняти більшу кількість верстатів для виконання умови:

h_ф < h_н

4. На основі визначеної кількості робочих місць та коефіцієнта завантаження обладнання треба знайти кількість операцій, які при даному завантаженні можна виконати на одному робочому місці:

.

5. Розрахунок коефіцієнта закріплення операцій k _зо. Величина k _зо характеризує середню кількість операцій, які для даних початкових умов (річної програми, працемісткості і виду операцій, річного фонду робоого часу обладнання) можна виконати на одному робочому місці протягом року:

.

Коефіцієнт закріплення операцій характеризує рівень спеціалізації робочих місць, ступінь регулярності, стабільності та повторюваності виробничих процесів. Залежно від величини k _зо виробництво може бути:

масове, якщо k _зо < 1 - за робочим місцем закріплено тільки одну операцію;

серійне, якщо 1 < k _зо < 40 - за робочим місцем закріплено від одної до 40 операцій;

одиничне,якщо k _зо > 40 - за робочим місцем закріплено понад 40 різних операцій.

У свою чергу серійне виробництво поділяється на підвиди:

при 1< k _зо <10 великосерійне виробництво,

при 10< k _зо <20 – середньосерійне виробництво,

при 20< k _зо <40 – мало серійне виробництво.

Поділ серійного виробництва на велико-, середньо- та малосерійне умовний. У різних галузях машинобудування при однаковій кількості машин в серії, але різних розмірах, складності і працемісткості виробництво може належати до різних типів.

У випадках, якщо визначити коефіцієнт закріплення операцій неможливо або важко, наприклад, при проектуванні нових виробничих потужностей, тип виробництва може бути орієнтовно визначений за річною програмою випуску та за проектною працемісткістю виробу.

Читайте також:

1. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
2. Аудит розрахунків з бюджетами
3. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
4. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
5. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
6. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
7. Аудит розрахунків за податками і платежами
8. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
9. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
10. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
11. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками.
12. Банк міжнародних розрахунків

Переглядів: 517