• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Складові штучного часу

Штучний час має чотири складові: основний час, допоміжний час, час на обслуговування робочого місця і час на особисті потреби робітника і відпочинок.

Основний час – це тривалість основного технологічного переходу – закінченої частини операції, протягом якої відбувається зміна стану заготовки – форми та розмірів, якості, фізико-механічних властивостей поверхні. Основний час визначається на основі прийнятих режимів різання для методу обробки та виду операції:

, хв.,

де L – довжина шляху різання; мм s_о – подача, мм/об.; n–частота обертання інструменту або деталі, хв^-1; і – кількість проходів.

Якщо припуск на поверхні становить Z мм, а глибина різання – t, мм то кількість проходів рівна

.

За стійкістю інструменту Т і основним технологічним часом t_o можна визначити ресурс інструменту, що характеризується кількістю заготовок К_зТ, оброблених різцем або іншим інструментом за період його стійкості:

.

Допоміжний час – це час, необхідний для встановлення - знімання та для закріплення - звільнення деталі, а також на виконання робітником прийомів керування верстатом і контрольні вимірювання. Цей час може бути ручним, механізованим (наприклад, завантаження заготовки з допомогою крану чи приверстатного маніпулятора), або машинним – при автоматичному допоміжному переміщенні інструменту чи заготовки. Допоміжний час можна встановити за укрупненими нормативами, наведеними в Додатку. В окремих випадках величину можна знайти як частку основного часу .

Сума основного і допоміжного часів називається оперативним часом: , від величини залежать усі інші складові .

Час на обслуговування робочого місця– це час, необхідний для підтримання верстата і спорядження у працездатному стані і догляду за робочим місцем. Величина має дві складові: час технічного обслуговування і час організаційного обслуговування .

При ручному обслуговуванні верстата включає час на заміну і регулювання інструменту, регулювання верстата, усунення стружки з робочої зони, зупинку і пуск верстата, контрольні вимірювання.

До складу входить прогрівання верстата на холостому ходу перед робою, прибирання робочого місця по закінченні зміни, отримання завдання від майстра, документації від технолога на початку зміни і здавання деталей контролеру в кінці роботи.

Нормативи допоміжного часу, часу на обслуговування і особисті потреби встановлюються дослідним шляхом.

У масовому та великосерійному виробництві час технічного обслуговування визначають у відсотках від основного часу:

,

а час на організаційне обслуговування визначають у відсотках від оперативного часу:

,

Залежно від типу і розміру верстата в масовому та великосерійному виробництві коефіцієнти а і а₁ мають такі значення: а = (1 - 3,5) %, a₁ = (0,8 - 2,5) %. У дрібносерійному та одиничному виробництві а = (10 - 15) %, a₁ = (4 - 8) %.

Час на перерви, відпочинок і особисті потреби:

,

де b = (4…6)%в одиничному і серійному виробництвах, і b = (5…8)% - в масовому виробництві.

Для уточнених розрахунків відповідно до загальномашинобудівних нормативів з питань праці для токарно-гвинторізних верстатів a₁ = 3,5 %; для роботі на свердлильних верстатах з максимальним діаметром свердла до 12 мм a₁ = 3,5 %; для верстатів з діаметром свердел від 12 до 50 мм a₁ = 4,0%, а понад 50 мм a₁ = 4,5 % ; для роботи на фрезувальних верстатах з ходом стола до 1250 мм a₁ = 3,5 %.

За тими ж нормативами b = 6 % при роботі з ручною зміною заготовок масою до 50 кг; b. = 7 ... 8 % при ручній зміні заготовок масою понад 50 кг; при механізованій зміні b = 4 %.

Штучний час у дрібно- і середньосерійному виробництві можна розрахувати наближено за оперативним часу:

,

де k = 24 - 35%.

У дрібно- і середньосерійному виробництві, в яких оброблення на металорізальних верстатах здійснюєть невеликими партіями деталей, а верстат і спорядження налагоджують для певної партії, нормований час має назву штучно-кошторисного часу , до складу включають штучний і підготовчо - заключний час:

,

де - підготовчо-заключний час на всю партію деталей (в середньому для різних видів обробки хв.); N - кількість деталей у партії запуску, шт.

Підготовчо-заключний час визначається окремо на всю партію деталей, а його величина не залежить від розміру партії. В підготовчо-заключний час входить:

1) час на ознайомлення робітника з роботою і кресленням;

2) час на підготовку робочого місця, налагоджування верстата, інструментів та пристосувань для обробки заданої партії деталей;

3) час на зняття інструменту і пристосувань по закінченні обробки даної партії деталей.

Норма часу на обробку партії деталей:

.

Читайте також:

1. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
2. Біосфера, її складові, взаємозв’язок між ними.
3. Бюджет як економічна категорія та його складові
4. Бюджетний процес, його поняття і складові етапи
5. Власний капітал підприємства: функції, складові та оцінка
6. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА СКЛАДОВІ
7. Головні складові CRM-Системи
8. Головні складові Болонського процесу
9. Державне регулювання економіки та складові економічної політики.
10. Джерела штучного освітлення: лампи та світильники.
11. Діалектизми, просторіччя, жаргонізми як складові загальнонародної національної мови, стилістичне використання їх у літературній мові
12. Діяльність включає дії і операції як складові, які співвідносять­ся з потребами, мотивами і цілями.

Переглядів: 3622