Демосфен

Петро I

Виступ на конференції

Вказую виголошувати промову не по-писаному, а токмо словами, щоб дурниця всякого була видна.

Що потрібно ораторові? - Жести, жести й жести!

Ораторське мистецтво завжди мало дуже важливе значення в суспільному житті. Йому присвячене величезна кількість книг і статей. Одною з найкращих вважається книга відомого американського психолога Д. Карнегі. Ви прочитаєте її з користю й задоволенням. Однак всі дослідження вказаного автора присвячені винятково політичним ораторам (а сучасні - ще й торговельній рекламі). Ці оратори звертаються насамперед до емоцій слухачів, їх завдання - переконати й вмовити. Завдання доповідача на науковій конференції або діловій нараді інша - довести , обґрунтувати. Акторські прийоми, доречні на театральній сцені, тут будуть виглядати просто смішно.

В усній доповіді зміст роботи необхідно викладати можливо короткими, чіткими фразами. Думки повинні бути ясно вираженими, без ускладнення зайвими епітетами, придатковими реченнями й дієприкметниковими оборотами. Не вважайте, що Вас слухають одні корифеї.

При викладенні доповіді не "за папірцем" необхідно логічно, чітко, не поспішаючи викладати зміст, намагаючись акцентувати увагу слухачів на найбільш важливому й цікавому. Якщо Ви відчуваєте непевність або брак часу для усного викладення, краще все-таки доповідь читати "за папірцем".

Не перевищуйте встановленого для доповіді відрізку часу. Заздалегідь проведіть хронометраж свого виступу й, при недостачі часу (його завжди не вистачає) - скоротіть все другорядне. Хронометраж виступу зручно зійснювати за магнітофонним записом. Дефекти власного виступу особливо помітні, коли Ви чуєте його "зі сторони". Бажання дати максимум інформації в обмежений час приводить до поспіху; виступ виявляється змазаним, недохідливим, аудиторія його погано сприймає, і в результаті - втрачає інтерес і до Вас, і до Вашої роботи.

Сказане вище щодо побудови статті повністю справедливо й для тексту усного виступу (доповіді). Не затягуйте вступну частину доповіді, швидше переходите до суті роботи (беріть "бика за роги"). Висновки повинні бути короткими й чіткими.

Заздалегідь знаючи, що Ви не встигнете членороздільно описати всі свої досягнення, спровокуйте аудиторію на питання. Для цього скажіть мимохідь, що певні "принципово важливі деталі" Ви змушені опустити через недостачу часу. Аудиторія "заковтне наживку", Ви одержите додатковий час, а під час дискусії зможете взнати багато цікавого, побачити свою роботу з нових, несподіваних для Вас, точок зору.

Не бійтесь запитань й того, що Ви не зможете правильно на них відповісти чи взагалі не відповісти; не бійтесь помилитись – таке трапляється й з маститими вченими, а у дискусіях та обговореннях народжується істина. Принаймні все це буде дуже корисним й для Вас, як фахівця й для Вашої роботи.

Кожна хвилина усного виступу (як і час особистого професійного спілкування) цінується дуже високо.

Чим коротшим є виступ, тим більшого часу для підготовки він вимагає. Пам’ятайте, що Ваша доповідь буде оцінюватись не за кількістю вимовлених слів. Завжди строго дотримуйтеся регламенту. Ніщо так не дратує, як доповідач, що витрачає більше часу, ніж було попередньо визначено. Якою б цікавою не була Ваша доповідь ні аудиторія, ні головуючий не погодяться, щоб Ви порушили регламент. Захоплення чужого часу вважається канібалізмом.

Питання, як правило, задають після виступу. Залишіть для них 5 хвилин від відведеного Вам часу. Якщо питань не виникає, можете використати цей час для роз'яснення ключових положень доповіді. Звичайно після обговорення секційних виступів починається неформальне спілкування із зацікавленими колегами в невимушеній обстановці.

Інструктуючи П. Л. Капицу, як доповідати у Лондонському Королівському суспільстві (англійська Академія наук), Е. Резерфорд наставляв його: "Поменше показуйте діапозитивів. Коли темно в залі, слухачі, користуючись цим, залишають залу". Сьогодні ця порада не є актуальною. На сучасних наукових конференціях, у тому числі й міжнародних, дуже часто доповіді складаються з одних лише коментарів до демонстрованих графіків.

Ілюстрації до доповіді під час виступу служать Вашим путівником. Вони повинні бути яскравими, лаконічними й легко сприйманими, кількість написів на них - мінімальною. Не намагайтесь розташувати на екрані якомога більше буквеної й цифрової інформації. Залишіть тільки саме необхідне. Не пишіть довгих підрисункових підписів і визначень, користуйтеся загальновідомими скороченнями. Пам’ятайте, що картинка показується на екрані короткий час і сприйняття представленої на ній інформації повинне бути швидким. Демонструйте на картинках тільки саме істотне, не розпорошуйте увагу аудиторії. Кожна ілюстрація повинна переслідувати свою мету. Текст і графіки повинні підкріплювати один одного. У виступі Ви можете використати більше число ілюстрацій, чим поміщено в письмовій доповіді.

На додаток до основних картинок рекомендується зробити й такі текстові:

a. Назви Вузу, факультету й кафедри, назва доповіді, перелік авторів і наукових керівників;

b. Назви основних розділів (план) доповіді;

c. Висновок (висновки) за доповіддю.

Це допоможе Вам заощадити час представлення доповіді й сконцентрувати увагу аудиторії на головному.

Дуже важлива самооцінка отриманих результатів. Немає нічого дорожчого зробленого власними руками. І якщо захоплений молодий дослідник перебільшує значення своєї роботи - це не гріх, і Науковий Керівник навряд чи стане гасити вогонь Вашого ентузіазму. Поважне журі негайно прокинеться, щоб розбудити іншу аудиторію й присудити Вам заохочувальну премію вже за глобальність Вашого мислення. Зате якщо Ви не зможете сказати, навіщо взагалі потрібна Ваша робота, - Вас делікатно розмажуть по стінці.

Виступ повинний завершуватись висновками: "отже...", "у такий спосіб...". Наприкінці виступу не забудьте подякувати своєму Науковому Керівнику й всім, хто допомагав Вам у роботі. Завершальна фраза виступу стандартна: "Я закінчив, дякую за увагу".

Під час виступу будьте стримані - не кричить в мікрофон (а за відсутністю мікрофона - не соромтеся говорити голосно й весело), не розмахуйте руками, не стрибайте й не танцюйте, не лягайте на кафедру, не витирайте піт м'ятою носовою хусткою, не ридайте, не відвертайтеся від аудиторії, звертаючись до стелі або вікон. Дивиться в очі слухачам, циклічно скануючи своїм орлиним гіпнотичним поглядом, ряд за рядом. Кожний буде думати, що Ви звертаєтесь саме до нього, і буде дуже влещений Вашою увагою.

Похвалу у свою адресу приймайте з належною скромністю. "Похвала завжди приводить у зніяковілість: не знаєш, що відповісти, не знаходиш потрібних слів. Та і як можна відповісти на комплімент! Мене хвалили безліч разів, і я завжди бентежився, я щораз почував, що можна було б сказати набагато більше!" (Марк Твен).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Блез Паскаль	\|	Дисертація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.332 сек.