Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Суть самонавіяння

Самонавіяння (аутосуггестия) — процес навіювання, адресований самому собі. При цьому суб'єкт і об'єкт сугестивної дії співпадають. Самонавіяння сприяє підвищенню рівня саморегуляції, що дозволяє суб'єктові викликати у себе ті або інші відчуття, сприйняття, управляти процесами уваги, пам'яті, емоційними і соматичними реакціями. Довільне самонавіяння досягається за допомогою вербальних самоінструкцій або уявного відтворення певних ситуацій, однозначно пов'язаних з необхідною зміною психічного або фізичного стану.

Ефективному довільному самонавіянню сприяють психічна релаксація, багата уява.

Самонавіяння застосовується як метод самоуправління в психотерапії (Петровській, Ярошевській, 1990).

А. Свядощ під самонавіянням розуміє посилення впливу уявлень на вегетативні або психічні процеси, викликані психічною активністю особи, котра проводить самонавіяння. Згідно М. Бурно, самонавіяння — це методика навіювання якихось думок, образів, відчуттів, станів самому собі. Дослідник А. Ромен під самонавіянням розуміє складний вольовий процес, що забезпечує цільове формування готовності організму до певної дії і при необхідності, — до його реалізації.

В цілому ж відзначимо, що механізми самонавіяння вивчені ще недостатньо. Передбачається, що в основі як навіювання, так і самонавіяння лежать ослаблені дії свідомого контролю, здійснюваного щодо інформації, яка сприймається. Самонавіяння може бути мимовільним і довільним.

Мимовільне самонавіяння характеризується некритичним відношенням суб'єкта до власних ідей, концепцій, оцінок, відсутністю сумнівів в їх правильності і достовірності, зниженням контролюючих функцій свідомості. Наслідком цього іноді виявляється ригідність (відсутність гнучкості) психічної діяльності. Самонавіяння може виявлятися в порушеннях функціонування різних систем організму унаслідок суб'єктивного очікування певного розладу і упевненості, що воно обов'язково наступить або вже наступило. Протилежне явище спостерігається у разі плацебо-ефекту.

Мимовільне самонавіяння зазвичай опосередковане додатковими підсилюючими аутосуггестию чинниками і несе в собі могутній емоційний заряд.

Довільне самонавіяння можливе, якщо зосередити думки і увагу на якому-небудь уявленні. Шляхом самонавіяння можна впливати не тільки на психічні процеси, але і на деякі вісцелярні функції організму.

Самонавіяння, як і навіювання, можливе в безсонному стані або в стані аутогіпнотичного трансу. В даний час розроблена велика кількість психотерапевтичних методів, заснованих на самонавіянні. У практиці частіше за інших застосовують методи Куе, Джекобсона, Шульца.

 




Переглядів: 541

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Гіпносуггестія | Основні положення концепції А. Адлера

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.