Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Режим роботи і облік робочого часу

Режим роботи, тобто початок і закінчення щоденної робо­та, визначається правилами внутрішнього трудового

розпорядку. Вони затверджуються трудовим колективом за поданням гасника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на підставі типових правил.

З метою кращої координації роботи підприємств, будові організацій, пасажирського транспорту, дитячих дошкільних закладів початок щоденної роботи на підприємствах і в установах даної місцевості встановлюється виконкомами місцевих Рад народних депутатів. На підставі цього і з урахуванням вироб­ничих умов підприємства встановлюють у себе режим робочого часу.

У зв'язку з тим, що початок роботи пов'язаний з необхід­ністю одержання матеріалів, інструментів, технічної докумен­тації. у цей період продуктивність праці є самою низькою. Тому на багатьох підприємствах щодо окремих працівників передба­чається початок роботі на 30-40 хвилин раніше основних пра­цівників.

Навіть на одному і тому ж підприємстві початок і закінчен­ня роботи для різних категорій працюючих може встановлюва­тись неодночасний. У структурному підрозділі для деяких ка­тегорій працівників режим робочого часу може не збігатися з часом початку і закінчення роботи підприємства в цілому (сто­рожі, кочегари, прибиральники, ремонтники та ін.).

На роботах з особливими умовами і характером праці в по­рядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на дві частини за умови, що загальна три­валість роботи не перевищуватиме нормальної тривалості ро­бочого дня. Такий режим роботи може застосовуватись, на­приклад, для працівників залізничного транспорту, робота яких за своїм характером не може проводитись безперервно. Кількість і тривалість перерв, включаючи перерву для відпочинку і прий­няття їжі, не може бути більшою двох. Тривалість кожної пе­рерви повинна бути не менше однієї години, а час безперерв­ного відпочинку протягом доби — не менше 12 годин.

Керівникам підприємств міського пасажирського транспорту надано право за погодженням з профспілковими комітетами запроваджувати для водіїв і кондукторів автобусів, тролейбусів, трамваїв, які працюють на міських регулярних пасажирських лініях, робочий день з розподілом зміни на дві частини і допла­тою за відпрацьований час у кожній зміні з двома виходами на роботу до ЗО відсотків тарифної ставки (окладу). Переведення на такий режим роботи може провадитись за наявності згоди на це працівника. Число змін із розподілом їх на дві частини в розрахунку на місяць не повинно перевищувати 20 відсотків загальної кількості змін для працівників зазначених професій. Час внутрішньозмінної перерви в робочий час не включається.

У разі виробничої необхідності для окремих категорій пра­цівників експлуатаційних підприємств і організацій зв'язку, включені в перелік, затверджений Міністерством зв'язку, за по­годженням адміністрації з профспілковим комітетом може вста­новлюватись робочий день з подовженими перервами. Але та­ких перерв не повинно бути більше двох.

Для працівників радіозв'язку, радіомовлення, телебачення і радіотрансляційних вузлів з сеансами роботи менше чотирьох годин кожний перерва між ними менша однієї години вклю­чається в робочий час. Перерва тривалістю одна година і більше включається в робочий час лише тоді, коли під час перерви зазначені працівники залучаються до виконання іншої роботи, що відповідає їх кваліфікації. Перерви в нічний час тривалістю одна година і більше у разі надання кімнати для відпочинку в робочий час не включаються.

За загальним правилом робітники і службовці можуть залу­чатися до роботи протягом доби тільки на одну зміну. Певні ви­нятки з цього правила допускаються у випадках, передбачених спеціальним положенням про робочий час і час відпочинку.

На дві частини розподіляється також робочий день для твор­чих працівників театрально-видовищних закладів. Для них вста­новлюється обов'язкова робота у загальні вихідні дні і за окре­му оплату в святкові дні.

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівно­мірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього тру­дового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, виз­начені графіками змінності.

Графіки затверджуються власником підприємства чи орга­нізації або уповноваженим ним органом за погодженням з проф­спілковим комітетом.

Для працівників, зайнятих допоміжним обслуговуванням ос­новного виробництва, при застосуванні графіків п'ятиденного робочого тижня вихідні дні, виходячи з інтересів виробництва, можуть надаватись в дні робочого тижня, які можуть не збіга­вся з днями відпочинку для робітників і службовців основно­го виробництва.

На деяких підприємствах вводяться так звані «гнучкі гра­фіки». Їх суть полягає у тому, що робітникам і службовцям дозволяється приходити на роботу і залишати роботу в зручний для них час, а також відлучатися з роботи за умови повного відпрацювання усього пропущеного часу.

Власник підприємства або уповноважений ним орган та тру­довий колектив встановлюють чіткі години, коли усі працюючі повинні бути на робочих місцях.

Прихід і залишення роботи розтягуються до двох годин: хтось бажає прийти на роботу на 8-му годину і залишити її о 17-й а хтось прийде на роботу о 10-й годині, але працюватиме до 19-ї години (з обідньою перервою).

При введенні такого графіку, коли це можливо за умов ви­робництва, зникає напруженість, що веде до помилок і виго­товлення браку, менше трапляється нещасних випадків, витрат робочого часу на короткочасні відпустки і відлучки, зникають запізнення на роботу і прогули. Сама можливість змінювати свій час роботи підвищує комфорт особи.

У справі зміцнення трудової дисципліни, охорони праці, в зростанні продуктивності праці важливе значення маєоблік робочого часу. Облік може бути поденним і підсумованим. Його організація покладається на власника підприємства або упов­новажений ним органи. Безпідставні витрати робочого часу повинні розглядатися як порушення трудової дисципліни. Якщо працівник без поважних причин запізнився на роботу або пе­редчасно її залишив, то цей час в робочі години не включаєть­ся і оплаті не підлягає.

Поденним вважається облік, коли встановлена законом нор­ма робочого дня є обов'язковою для кожного дня роботи. Цей облік робочого часу може бути організований за картковою си­стемою, коли прихід на роботу і залишення її визначаються за допомогою контрольного годинника, за жетонною системою — застосуванням табельних жетонів чи марок, за пропускною си­стемою — шляхом здавання і видавання перепусток, за рапортно-відомістною системою — за допомогою використання комбі­нованих та інших систем обліку залежно від умов виробництва.

Облік приходу на роботу і залишення її ведеться в цілому по підприємству або по його структурних підрозділах. Якщо за умов виробництва встановлена для деяких категорій робітників і службовців щоденна або щотижнева тривалість робочого часу не може бути додержана, застосовується підсумований облік робочого часу.

Підсумковий облік робочого часу встановлюється на безпе­рервно діючих підприємствах, а також в окремих виробницт­вах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де умови виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена тривалість робочого часу. Він запроваджується власником бо уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом за умови, що його тривалість в обліковому періоді не перевищуватиме нормальної кількості робочих годин. При такому обліку робочих годин переробок у певні дні може компенсуватися недоробком в інші.

Підсумковий облік робочого часу може вводитись за різні відрізки часу: місяць, квартал, календарний рік. Переважно за­стосовується помісячний облік робочого часу. За календарний рік його дозволено запроваджувати для робітників, які зайняті в рослинництві радгоспів та інших підприємств сільського гос­подарства.

Нормальна кількість годин, які повинні відпрацювати в об­ліковий період працівники за місяць, квартал чи календарний рік, визначається множенням числа годин нормального робо­чого дня на число робочих днів за календарем у даному періоді з урахуванням скорочення робочого часу напередодні святко­вих днів.

Порядок обліку фактичного робочого часу від початку ро­боти до її закінчення для працівників окремих галузей народ­ного господарства і виробництв уточнюється спеціальними по­ложеннями про робочий час і час відпочинку. Таке положення, наприклад, діє на залізничному транспорті і метрополітенах. Воно передбачає можливість запровадження для працівників, які зайняті на безперервній цілодобовій змінній роботі, чотирьохбригадного графіка зміни 8- і 12-годинної тривалості.

При підсумковому обліку робочого часу водіїв автомобілів тривалість їх робочої зміни може встановлюватись не більше 10 годин, а з відповідним погодженням з профспілковим орга­ном — не більше 12 годин з додержанням нормального числа робочих годин за обліковий період.

Обліковий період від одного до шести місяців для водіїв автомобілів, зайнятих перевезенням пасажирів у курортній місцевості в літньо-осінній період та на інших перевезеннях, Що пов'язані з обслуговуванням сезонних робіт, також може встановлюватись у погоджувальному порядку.

У випадку, коли на міжміських перевезеннях вимагається "гребування водія за кермом машини більше 12 годин, в ній повинно бути обладнано спеціальне місце для відпочинку. В такі Рейси мають направлятися два водії.

Існують особливості встановлення підсумкового обліку робочого часу і в сільському господарстві. Вони обумовленізагальними особливостями виробництва. Директорам радгоспів та іншим керівникам державних підприємств сільського госпо­дарства за погодженням з профспілковим комітетом в період напружених польових робіт дозволено збільшувати тривалість робочого дня для робітників, які зайняті в рослинництві, але не більше як до 10 годин. Для робітників, що працювали в період напружених польових робіт понад нормальний робочий час, в інші періоди сезону польових робіт або в зимовий час робочий день може зменшуватися до п'яти годин, а при згоді робітників — без обмеження п'ятьма годинами, з тим щоб се­редня тривалість робочого часу протягом року не перевищува­ла 40 годин на тиждень.

У дні, коли за погодними чи іншими умовами працівники не можуть бути зайняті на польових роботах, їм може надава­тись інша робота в господарстві або додаткові дні відпочинку за переробіток понад нормальний робочий час у попередньому періоді. Ці додаткові дні відпочинку надаються без оплати.

У період напружених польових робіт по сплаву, виванта­женню деревини, посіву і посадці лісу для робітників і служ­бовців, зайнятих на роботах у лісовій промисловості і лісовому господарстві, допускається збільшення тривалості робочої зміни, але не більш як до 10 годин, з тим щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормаль­ної тривалості робочого дня. Тривалість робочої зміни в таких випадках встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з комітетом профспілки.

Якщо до кінця року робітникам не були надані скорочені робочі дні або дні відпочинку за переробіток понад нормаль­ний робочий час, а також при звільненні постійних праців­ників протягом року в зв'язку з призовом до Збройних Сил України, переведенням на іншу роботу, вступом до навчально­го закладу, виходом на пенсію, а також з інших поважних при­чин, за перероблені години здійснюється додаткова оплата: для трактористів-машиністів — за IV розрядом, а для інших робітни­ків рослинництва — за 111 розрядом відповідних посадових тариф­них ставок, що встановлені для оплати праці цих робітників.

За години переробітку, що не перевищує двох, помноже­них на число робочих днів у обліковому періоді за календарем, оплата здійснюється в розмірі 50 відсотків, а за решту годин — в розмірі 100 відсотків зазначених тарифних ставок.

До підсумкового обліку відноситься й організація вахтового методу праці. Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, шо базується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови неможливості за­безпечення щоденного повернення працівників до місця по­стійного проживання. Робота організується за спеціальним ре­жимом праці, як правило, при підсумковому обліку робочого часу. Міжвахтовий відпочинок надається в місцях постійного проживання.

Тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця. У виняткових випадках на окремих об'єктах (дільницях) робіт з дозволу міністерства чи відомства і відповідного центрального комітету профспілки тривалість вахти може бути збільшена до двох місяців.

Рішення про введення вахтового методу організації робіт приймається керівником підприємства за погодженням з проф­спілковим комітетом на підставі техніко-економічних розра­хунків з урахуванням ефективності його застосування у по­рівнянні з іншими методами ведення робіт.

При вахтовому методі організації робіт встановлюється, як правило, підсумковий облік робочого часу за місяць, квартал або за інший, більш тривалий період, але не більше чим за рік. На підприємствах ведеться спеціальний облік робочого часу і часу відпочинку на кожного працівника по місяцях з нароста­ючим результатом за увесь обліковий період.

Робочий час і час відпочинку в межах облікового періоду регламентуються графіком роботи на вахті, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з відповідним профспілковим комітетом, як правило, на рік, і Доводиться до відома працівників не пізніше чим за один місяць До введення його в дію. Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 годин.

Напередодні святкових днів тривалість роботи робітників і службовців, крім тих, для кого встановлена скорочена тривалість Робочого часу, зменшується на одну годину як при п'ятиден­ному, так і при шестиденному робочому тижні.

Тривалість роботи в нічний час скорочується на одну годину. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години Ранку. Зменшення тривалості роботи в нічний час не поширюється для робітників і службовців, для яких передбачена скорочена тривалість робочого часу. При цьому необхідно наголосити, ці скорочується тривалість роботи саме в нічний час, а не тижнева норма робочого часу. Тому при складанні графіків змінності слід виходити з тижневої норми робочих годин навіть тоді, коли робота частково виконується у нічний час.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих ви­падках, коли це необхідно за умов виробництва, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Не скорочується тривалість робочого дня і тих працівників, які приймаються для нічної роботи, наприклад сторожів.

До роботи в нічний час не можуть залучатися вагітні жінки а також жінки, що мають дітей до трьох років. Виняток щодо заборони залучення жінок до роботи в нічний час встановлено для тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. До нічних робіт забороняється залучати також працівників мо­лодше вісімнадцяти років. Робота інвалідів в нічний час дозво­ляється лише за їх згодою і за умов, що не суперечать медичним рекомендаціям.

Жінки, що мають дітей від трьох до чотирнадцяти років (дітей-інвалідів — до шістнадцяти), не можуть залучатись до нічних робіт без їх згоди.

Існують особливості використання робочого часу при відряд­женнях. Відрядженням визнається поїздка працівника за роз­порядженням власника або уповноваженого ним органу для виконання певного його доручення поза місцем постійної ро­боти працівника. Таке відрядження не може перевищувати 30 днів, не враховуючи часу перебування в дорозі.

Робітники і службовці, які перебувають у відрядженні, пра­цюють і користуються днями щотижневого відпочинку відпо­відно до режиму того підприємства, куди вони відряджені. До­даткові дні відпочинку за час перебування у відрядженні і по прибутті з нього працівникові не надаються, незалежно від ре­жиму роботи підприємства, куди він був направлений, і режи­му роботи підприємства, звідки він був відряджений.

Однак у випадках, коли працівник спеціально відряджаєть­ся для роботи у вихідні дні, наприклад на суботу і неділю, йому після повернення з відрядження надаються інші дні відпочин­ку. В такому ж порядку робітники і службовці, які направлені у відрядження, користуються й святковими днями.


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  7. IX. Відомості про військовий облік
  8. IX. Відомості про військовий облік
  9. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
  10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
  11. Автоматизовані форми та системи обліку.
  12. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр




Переглядів: 1008

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття робочого часу за трудовим правом. Види тривалості робочого часу | Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.