Ряд Соколоподібні.

Хижі денні птахи.

VI. Засвоєння учнями нових знань.

V. Визначення теми і мети уроку.

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Як ви думаєте, чи потрібні людині хижі птахи? Вони приносять лише шкоду?

Насправді, хижаки знищують гризунів: ховрахів, хатніх мишей – шкідників зерносховищ, пацюків – розповсюджувачів інфекційних хвороб, регулюючи їх чисельність в природі.

Також вони є санітарами природи – знищують хворих та старих тварин.

Люди використовують деякі види хижих птахів (соколів, яструбів) для полювання і для відлякування птахів у аеропортах. Сьогодні ми з вами розглянемо тему: «Ряди Соколоподібні і Совоподібні». Як ви думаєте, що особливого є у будові Совоподібних і Соколоподібних, завдяки чому ми розглядаєм їх окремою темою. Що спільного, а що відмінного? Саме це ми розглянемо у ході роботи.

Сьогодні ми з вами розглянемо тему:

«Надряд Кільогруді. Ряди Соколоподібні і Совоподібні».

План: ряд Соколоподібні;

ряд Совоподібні.

Відомо близько 290 видів цих птахів, у фауні України – 34 види.

Спільні ознаки:

хижаки;

короткий і гачкопоподібнозагнутий дзьоб;

міцні загнуті кігті;

здатність швидко літати, тривалий час ширяти в повітрі;

гострий зір.

Сокіл-сапсан – хижий птах родини соколових, поширений на всіх континентах, окрім Антарктиди. Розміром з сіру ворону, він вирізняється своїм темним, аспідно-сірим оперенням спини, строкатим світлим черевом і чорною верхньою частиною голови, а також темною, видовженою плямою під очима – «вусами». Залежно від розміру й особливостей забарвлення, розрізняють близько 17 підвидів цього птаха. В Україні – три підвиди: звичайний, кавказький і тундровий сапсани: перші два рідкісні гніздові птахи, останній зустрічається на перельотах.

Сокіл-балабан – рідкісний вид великих соколів, із ряду Соколоподібні, родини Соколові. Один з 37-ми видів роду у світовій фауні, один з 8-ми видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Його максимальна довжина 60 см, маса 800–1300 г при довжині крила у самиць, які звичайно більші за самців – 413 мм. Для забарвлення балабанів характерні рудуватий та коричневий кольори. Наявні слабкопомітні «вуса» у вигляді темних смужок по боках голови. Після линяння на другий рік свого життя спина крила та надхвістя птаха набувають темно-сивого відтінку. Краплевидні строкатини замінюються на широкі смужки на грудях та животі, блакитні лапи та восковиця набувають жовтого відтінку.

Яструб великий – хижий птах роду яструбів родини яструбових. В Україні гніздовий, кочовий, зимуючий вид. Його максимальна довжина 60 см, маса 800–1300 г при довжині крила у самиць, які звичайно більші за самців – 413 мм. Для забарвлення балабанів характерні рудуватий та коричневий кольори. Наявні слабкопомітні «вуса» у вигляді темних смужок по боках голови. Після линяння на другий рік свого життя спина крила та надхвістя птаха набувають темно-сивого відтінку. Краплевидні строкатини замінюються на широкі смужки на грудях та животі, блакитні лапи та восковиця набувають жовтого відтінку.

Шуліка чорний. Загальна довжина 50-60 см, маса 800—1100 г, довжина крила 41-51 см, розмах крил 140—155 см. Самки небагато більші за самців. Забарвлення дорослих птахів (дворічних і старше): спинна сторона темно-бура; тім'я іноді білувате з чорнуватими наствольними відмітинами; першорядні махові темно-бурі з світлими підставами внутрішніх опахал, рульові бурі з темним поперечним малюнком; черевна сторона бура, часто з рудуватим відтінком. Дзьоб і ноги жовті. Райдужка блідо-бура або жовто-бура.

Шуліка рудий – це птах середніх розмірів, довжина тіла – 61-72 см, розмах крил – 175-200 см, маса – 900-1400 г. Верх тіла у дорослого птаха темно-бурий, низ − іржасто-рудий, з темними поздовжніми штрихами. Голова помітно світліша, ніж верх тіла. Очі янтарного кольору. Дзьоб в основі жовтий, на кінці темно-сірий або чорний, гострий, загнутий вниз. Крила довгі, при плануванні витягнуті V-подібно. На споді крил, на першорядних махових перах великі білі плями, які добре помітні в польоті. Хвіст довгий, зверху − яскраво-рудий, знизу білуватий з глибоко вирізаний. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. У молодих птахів у перший рік життя груди і черевце світліші і розмиті, а виріз на хвості не так яскраво виражений.

Має зовнішню подібність з близьким до нього шулікою чорним. Найпомітніші відмінності можна помітити у будові хвоста: у шуліки рудого виріз хвоста глибший, тому краще помітний. Крім того, рудий шуліка виглядає дещо більшим та помітно світлішим.

Беркут – один з найбільших денних хижих птахів родини яструбових. Великий птах, розмах крил до 2 м. У дорослого птаха верх голови і задня частина шиї рудувато-вохристі з золотистим відтінком, інше оперення темно-буре; хвіст сіруватий з вузькими темними поперечними смугами, на кінці – широка темна смуга; восковиця і пальці жовті. У молодого птаха забарвлення темно-буре; основа махових пер біла; хвіст білий з широкою темною смугою на кінці; протягом 5 років оперення поступово набуває вигляду, як у дорослого. Виділяють шість підвидів беркута, які відрізняються загальними розмірами та інтенсивністю забарвлення.

Орел-могильник або просто могильник – це крупний хижий птах, що мешкає в змішаних і широколистяних лісах і полює на відкритому просторі. На півночі мігруючий, на півдні – осілий або кочуючий.

Стерв'ятник – єдиний представник роду стерв'ятник. Маса до 2,4 кг. Дорослі птахи мають майже суцільно-біле забарвлення, тільки махові пера чорні. Навколо дзьоба гола шкіра оранжевого кольору. Молоді птахи темно-бурі, з домішкою вохристого кольору.

У природі від інших хижих птахів відрізняються характерним силуетом (голова втягнута в плечі, широкі крила, клиновидний хвіст), білим забарвленням. Зблизька добре видно голу оранжеву шкіру навколо дзьоба. Птахи мовчазні. Голос нагадує скиглення шуліки.

Сип білоголовий. Дуже великі птахи. Маса до 6,1, навіть до 7 кг. Дорослий птах має загальне блідо-рудувате забарвлення. Махові і стернові пера темно-бурі, голова і шия вкриті білим пухом, навколо шиї «комірець» з м'якого білого пір'я. У молодих птахів забарвлення темніше, навколо шиї немає білого коміра.

У природі добре визначаються за великими розмірами, світлим забарвленням голови. Дуже характерний силует птаха, коли він летить. Він широко розставляє передні махові пера, втягує злегка голову. Піднімається із землі важко. Літає переважно ширяючим польотом, часто високо над землею. Голос – свист, шипіння або хрипле каркання.

Гриф чорний – хижий птах, єдиний представник роду Гриф. Дуже великі птахи. Маса самок до 7,5, самців до 6,5 кг, іноді навіть більше. Дорослі птахи темно-бурі, комір навколо шиї і пух на шиї – світло-бурі. У молодих птахів все оперення, в тому числі і шия, темно-бурі. У природі легко визначити за розмірами, темним забарвленням оперення (в тому числі і голови, це відрізняє грифа від сипа білоголового), характерним силуетом у польоті: широкі крила, втягнута голова, короткий клиноподібний хвіст. Довго ширяють високо в повітрі, роблячи широкі кола. Помітивши поживу, круто і швидко пікірують з висоти з гучним шумом крил. Голос – шипіння і хрипле каркання.

Королівський гриф – найбільш яскраво забарвлений вид родини американських грифів. Зустрічається в Південній Америці. Назва цього виду походить від того, що в поєдинках з іншими грифами за падаль він, як правило, виявляється переможцем. Королівські грифи забарвлені в дуже яскраві, помітні кольори. Їх лиса голова на тім’ї, на шиї і навколо очей червоного кольору, а нарости навколо дзьоба і задня частина шиї – оранжево-жовті. У районі щік у нього коротка сіро-біла пір'яна щетина, тоді як нижня частина шиї забарвлена в чорний колір. Передня сторона біло-сіра. Розміри королівських грифів можуть досягати 85 см, а вага доходить до 4,5 кг. Розмах їх крил досягає близько 2 м. Як і всі американські грифи, королівський гриф має сильний дзьоб і чіпкі лапи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.	\|	Ряд Совоподібні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.