Організаційні аспекти проведення занять фізичними вправами на уроці

Як ми вже зазначали, ще в процесі підготовки до уроку з фізичної культури вчителеві необхідно подбати про: а) створення санітарно-гігієнічних умов (провітрювання приміщення, підготовка інвентарю); б) матеріально-технічне забезпечення уроку (кількість обладнання, інвентарю, місць виконання завдань і т. п. мають гарантувати повноцінне розв'язання всього комплексу задач за оптимальної щільності уроку); в) розміщення учнів, способи їхніх перебудов і переміщень, організацію роботи помічників учителя зі складу учнів, а також школярів, які тимчасово звільнені від занять фізичною культурою. Не менш важливим є й безпосереднє організаційне забезпечення уроку під час його проведення, адже якість уроку визначає передусім те, як педагог вирішить організаційні задачі:

1) забезпечення максимальної зайнятості учнів;

2) розташування груп учнів у залі чи на майданчику в такий спосіб, щоб усі одночасно були в полі зору вчителя;

3) забезпечення оптимальних умов для постійного контролю та регулювання фізичних навантажень школярів;

4) використання оптимальної кількості інвентарю, снарядів, обладнання; оптимальна кількість змін місць занять;

5) забезпечення своєчасної страховки й допомоги при виконанні фізичних вправ;

6) забезпечення на уроці порядку й дисципліни.

Реалізація організаційних вимог до уроку для досягнення його оптимальної ефективності забезпечується найважливішим організаційним аспектом – вибором методів організації учнів на різних частинах уроку відповідно до його задач. Загалом ці методи можна поділити на дві великі групи: 1) ті, за яких одночасно працюють усі учні; 2) ті, за яких учні виконують вправи почергово. Спочатку розглянемо методи першої групи.

Фронтальний метод організації занять застосовується за необхідності управління однорідною діяльністю школярів. Він може бути корисним, наприклад, коли вивчаються вправи на загальний розвиток, що не вимагають страховки й допомоги. Головними перевагами цього методу є те, що він дозволяє вчителю тримати в полі зору всіх учнів одночасно, керувати їхньою діяльністю без зайвих витрат часу, виховує навички колективної поведінки, забезпечує високу моторну щільність уроку. З іншого боку, в ньому слабо застосовується індивідуальний підхід, оскільки його визначальними рисами є: 1) або синхронне виконання вправ під загальним керівництвом учителя; 2) або уніфіковані завдання, що одночасно виконуються всіма учнями. Фронтальний метод може застосовуватися в різних частинах уроку. В підготовчій частині він найбільш розповсюджений і доцільний, застосовується в загальній розминці. Фронтальним методом може проводитися спеціальна розминка, якщо всі учні при цьому розв'язують одну й ту саму рухову задачу. В основній частині уроку фронтальний метод може бути корисним при розв'язанні відносно нескладних завдань однорідним складом групи. Іноді для цього потрібне обладнання, достатнє для одночасного виконання вправ усіма учнями. У старших класах фронтальний метод в основній частині уроку практично не застосовується. В заключній частині рекомендую застосовувати цей метод не для відновлення організму (адже ступінь утоми не може бути однаковою для всіх), а лише для підведення підсумків та орієнтування учнів на виконання нових задач на наступному уроці.

Груповий метод передбачає одночасне виконання різних завдань у декількох групах. Його визначальними рисами є: 1) неоднорідність контингенту за статтю та рівнем підготовленості (іноді також за показниками маси й довжини тіла); 2) свої завдання для кожної групи; 3) можливе здійснення керівництва групами помічниками вчителя. Перехід до групового методу буде доцільним, якщо клас достатньо дисциплінований, а з учнів обрані помічники вчителя, тому він застосовується переважно у старших класах. У підготовчій частині уроку за допомогою групового методу можна організувати спеціальну розминку з метою підготовки кожної групи до різного характеру занять під час основної частини. В основній частині груповий метод може застосовуватися під час навчання виконанню гімнастичних вправ на снарядах, при розв'язанні на одному уроці задач одночасно навчання новим руховим діям та повторення раніше вивчених, за умови зміни місць занять, у випадках дефіциту інвентарю, снарядів, обладнання.

Індивідуальний метод передбачає одночасне самостійне виконання учнями персональних завдань чи вправ незалежно один від одного, з урахуванням рівня підготовленості та здоров'я, рухових можливостей, анатомо-фізіологічних та психологічних особливостей кожної особистості. Цей метод реалізує диференційований підхід до навчання й виховання. Мета його застосування може бути різною: вирівнювання загальної підготовленості різних учнів, зменшення диспропорцій у фізичному розвитку, розширення можливостей фізичного вдосконалення сильних учнів, стимулювання навчально-пізнавальної активності тих, хто відстає, сприяння формуванню навичок самостійної роботи, розвитку творчої ініціативи. Звичайно, цей метод частіше застосовується в старших класах, де учні вже достатньою мірою оволоділи навичками самоорганізації, контролю за правильністю рухів, вмінням регулювати навантаження, обирати більш раціональні варіанти розв'язання рухових задач. Але самостійне завдання обов'язково повинне виконуватися за планом вчителя. Більш цінними вважаються такі завдання, які вимагають від учня самостійної розробки і творчого виконання вчительського плану. Слід пам'ятати, що керівна діяльність учителя тут значно ускладнюється; від нього вимагаються більш ретельна розробка кожного уроку, своєчасний контроль та оцінка дій, зрештою, елементарна коректність.

Далі розглянемо методи, що передбачають почергове виконання вправ. При застосуванні поточного методу організації занять учні виконують вправи по черзі безперервним потоком, тобто один за одним. Потоків може бути декілька. Головна перевага цього методу виконання фізичних вправ на уроці – підвищення можливостей контролю за індивідуальним виконанням рухів. Поточний метод застосовується переважно в основній частині уроку. Позмінний метод передбачає почергове виконання однакової вправи декількома групами учнів; коли одні виконують вправи, інші спостерігають та оцінюють успішність виконання. Кількість повторів вправ кожною групою залежить від пропускної спроможності місця виконання вправи та відведеного за планом побудови уроку часу. При поперемінному виконанні вправ у парах всі учні розбиваються на пари, в кожній із яких один учень почергово виконує вправу, а іншій здійснює страховку, оцінку, корегування його дій, за необхідності надає допомогу.

Коловий метод (колове тренування) характеризується тим, що кожен учень (іноді у складі невеликої групи) виконує заплановану кількість різних вправ, послідовно переходячи нібито за колом до спеціально підготовлених місць, які називають станціями. На кожній станції виконується певна серія вправ чи завдань. Подібні серії, як правило, розраховані на комплексний розвиток фізичних якостей, тому склад вправ доцільно підбирати з урахуванням різнобічного впливу на різні м'язові групи. Застосовувати цей метод для навчання фізичним вправам я не рекомендую, оскільки це ускладнює контроль і управління діями учнів, а головне – ускладнює надання своєчасної допомоги та страховки.

Обирати той чи інший метод (а також і різні варіанти їхнього поєднання) необхідно, виходячи не лише з задач уроку, а також і з того, якою мірою він дозволяє керувати учнями безпосередньо чи опосередковано, тобто через помічників, якою мірою стимулює самостійність школярів, забезпечує зайнятість, раціональне використання учбового часу.

Наостанок ще декілька зауважень щодо організаційного забезпечення уроку. Крім сказаного вище, слід окремо приділяти увагу організації роботи помічників учителя (суддів, чергових, капітанів команд тощо). Ви повинні інструктувати їх як перед уроком, так іноді й під час уроку, акцентуючи увагу на найбільш важливих моментах організації уроку, постійно контролювати їхні дії, оперативно надавати їм необхідну консультативну і практичну допомогу, а після уроку – аргументовано оцінювати їхню діяльність. До навчального процесу на уроці можна також залучити школярів, які тимчасово звільнені від занять фізичною культурою: вони можуть слухати пояснення вчителя, спостерігати за виконанням вправ, відповідати на запитання й т. п.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні правила організації побудови різних частин уроку	\|	Способи активізації діяльності учнів на шкільному уроці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.