Способи активізації діяльності учнів на шкільному уроці

Активізація діяльності учнів на уроці зумовлена рівнем пізнавальної та рухової активності. Зовнішніми ознаками пізнавальної активності є підвищений інтерес до учбової інформації, висока самоорганізація, прояв ініціативи у виконанні завдань чи вправ; рухова активність визначається обсягом та інтенсивністю виконуваних вправ і є вирішальним чинником забезпечення моторної щільності уроку. Для стимулювання та управління активністю учнів застосовуються певні методичні прийоми, які розглянемо нижче.

1. Конкретизація як загальних задач уроку, так і конкретних задач не лише для кожної його частини, а іноді для окремих фрагментів.

2. Постановка задач пошукового характеру.

3. Пояснення техніки фізичної вправи під час виконання її одним із учнів. При цьому ви можете акцентувати увагу га головних елементах техніки, пояснювати причини появи помилок у рухах та шляхи їхнього усунення, порівнювати результати рухів різних учнів, порівнювати ефективність виконання рухів у різні способи.

4. Завдання з самоаналізу. Вони вимагають високого рівня аналітичного мислення, вміння поєднувати думку з дією. Можна запропонувати виконання дій із застосуванням орієнтирів, що полегшують контроль за власними діями, голосне називання послідовності рухів у попередній дії, контроль за своїми рухами на підставі власних м'язових почуттів тощо.

5. Варіювання змісту чи способів організації виконання вправ у межах кожного уроку та єдиної дидактичної спрямованості всієї серії уроків. Наприклад, виконання знайомих вправ у нових умовах організації (індивідуально, в парах і т. д.), або часткова чи повна заміна вправ розминки аналогічними за спрямованістю впливів.

6. Завдання творчого характеру, за яких учні мають створити нові варіанти чи поєднання рухів.

7. Завдання з вибором, які активізували б учнів на самостійний пошук найбільш раціонального способу розв'язання рухової задачі. Ви можете поставити завдання, наприклад, застосувати той чи інший спосіб подолання перешкод за різної їхньої висоти, або закінчити комбінацію на гімнастичному снаряді з різними приземленнями.

8. Застосування на уроці знань із фізики (наприклад, щодо центру тяжіння, інерції, швидкості), анатомії, фізіології чи інших предметів.

9. Застосування ігрового та змагального методів навчання.

10. Застосування елементів проблемного навчання. Цим прийомом ви ставите задачу, яка створює проблемну ситуацію. Учень аналізує її, висуває свої припущення щодо розв'язання, практично їх перевіряє, узагальнює результати, формулює висновки. Вчитель може попередньо ознайомити учнів з можливими способами розв'язання задачі й запропонувати обрати найкращий, а може, з іншого боку, запропонувати самостійно розробити можливі варіанти, базуючись на раніше отриманих знаннях.

Практично всі ці прийоми спираються на диференційований підхід у навчальному процесі.

4. Загальні вимоги до змісту й методики проведення шкільного уроку

В якості коротких підсумків до сьогоднішньої лекції спробую узагальнити вимоги до змісту й методики проведення шкільного уроку з фізичної культури, а водночас надати декілька порад і рекомендацій.

1. Кожен урок має слугувати розв'язанню конкретних задач, являти собою єдине логічне ціле; його зміст має бути доступним, до міри індивідуалізованим.

2. Вплив уроку на кожного з учнів має бути різнобічним, хоча в ньому залежно від задач можуть переважати елементи навчання, виховання, фізичного розвитку.

3. Навчально-виховальний процес на кожному з уроків має здійснювати позитивний вплив на розвиток моральних, інтелектуальних, вольових якостей школяра, на формування пізнавальних інтересів. Ви повинні намагатися активізувати мислення школярів, домагатися розуміння суті виконуваних дій, створювати умови для проявів творчої самостійності, особистої відповідальності за власні дії, привчати до самоконтролю, самооцінки, самодисципліни, вмінню володіти емоціями.

4. Діяльність учнів на протязі уроку має бути достатньо різноманітною і за змістом, і за характером. Для цього фізичні, вольові, інтелектуальні зусилля слід намагатися варіювати за напругою, забезпечуючи оптимальний рівень працездатності. Чергуйте складні координаційні дії з добре засвоєними, творчу діяльність із виконавчою, намагайтеся попереджати втому.

5. На уроках слід застосовувати різноманітні методи навчання, розвитку й виховання. Але перевагу варто віддавати методам, які підвищують активність учнів, пробуджують їх до самостійного пошуку раціональних варіантів рухових дій, потребують проявів творчих зусиль.

6. Діяльність учнів на протязі всього уроку з метою доцільного використання часу має бути безперервною, але це не виключає введення до нього необхідних пауз для відпочинку. Зверніть увагу на те, що відпочинок можна поєднувати з виконанням певного роду завдань, наприклад, аналізом вправ, виконуваних іншими, проектуванням майбутніх дій, спостереженням за діями інших та їхньою оцінкою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційні аспекти проведення занять фізичними вправами на уроці	\|	Контроль та оцінка фізичної підготовленості школярів, засвоєння техніки фізичних вправ і теоретичних знань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.