• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Насичення з твердої фази

При даному методі насичення вироби контактують з дифундуючим елементом, що знаходиться в твердій фазі. Переважно використовують подрібнені чисті метали або феросплави у вигляді порошку і кусочків. Оскільки процес насичення проводиться при високих температурах, для усунення спікання і налипання порошку на поверхню виробу використовуються інертні наповнювачі: оксид алюмінію, оксид цинку, шамот, кварцовий пісок і т.д. Надходження дифундуючого елементу в поверхневі шари проходить тільки через поверхню контакту металів у твердій фазі. При цьому на даній поверхні є необхідним контакт між металом виробу і металом покриття. Швидкість утворення і якість покриття залежить від поверхні контакту. Дрібніший порошок забезпечує більшу поверхню контакту. При цьому товщина покриття є стабільнішою.

Рис.1.1. Схеми отримання дифузійного покриття твердофазним

способом у вакуумній (а) і відкритій (б) печах:

1,5 - термопара; 2 - металевий або керамічний тигель із сумішшю насичуючого елемента та інертного наповнювача; 3 - вироби; 4 - ваку­умна піч; 6 - піч електроопору; 7 - інертний наповнювач; 8- вироби з попередньо нанесеним на поверхню шаром насичуючого елемента; 9 - металевий тигель

Даний метод використовується, коли необхідно провести насичення елементами, пружність парів яких є значно нижчою пружності пари насичуваного металу. Його проводять на залізі, хромонікелевих сталях і сплавах, насичених ніобієм, молібденом, вольфрамом, танталом.

Перевагами методу є простота процесу, а недоліком – приварювання часточок до насичуваної поверхні. Технологічні твердофазні насичення проводяться за наступною схемою. Деталі після попередньої поверхневої обробки поміщаються в тигель, в який насипається порошок або кусочки насичуваного еле­мен­та з інертним наповнювачем. Температурна витримка, необхідна для протікання процесу насичення, досягається наступними способами. Відкритий тигель поміщається у вакуумну піч і процес проходить у вакуумі або інертній атмосфері, яка утворюється після вакуумування. Тиглі заварюються в атмосфері інертного газу, що дає можливість проводити насичення в простих печах. Як інертна атмосфера використовується аргон. Схема такого варіанту отримання покриття наведена на рис.1.3.

Читайте також:

1. Аморфний та кристалічний стан твердої речовини.
2. Без насичення).
3. Внутрішньо судинні вимірювання насичення киснем.
4. Внутрішня будова твердої речовини
5. Дифузійне насичення металами (металізація) і неметалами.
6. Насичення з газової фази
7. Насичення з рідкої фази

Переглядів: 541