Артеріальний і венний пульс.

Регуляція просвіту судин.

Рух крові по замкнутій системі.

Гуморальна регуляція роботи серця.

Здійснюється безпосередньо на гладенькі м'язи судин, а також на судинно-руховий центр.

Катехоламіни – адреналін, норадреналін, сим патин – звужують судини.

Вазопресин – синтезується в гіпоталамусі.

Брадікінін – сповільнює роботу серця, розширює просвіт судин.

Каллікреїн – розширює просвіт судин.

Ренін – синтезується в нирках, звужує судини.

Ацетилхолін і гістамін – розширює просвіт судин.

Серотонін – синтезується в головному мозку та клітинами крові тромбоцитами, звужує місцево судини при кровотечах.

Іони Са – стимулюють серцеву діяльність, діючі на усі 4 боки (частоту, силу, провідність і збудливість)

Іони К – навпаки пригнічують серцеву діяльність.

Робота серця змінюється в залежності від вмісту в крові О₂, СО₂, іонів Н. Присутність в крові вітамінів групи В, ферментів, АТФ також впливають на роботу серця.

Рух крові підпорядкований законам гідравліки.

Рух крові знижується:

1 За рахунок зовнішнього і внутрішнього тертя частинок крові;

2 Частина тиску втрачається на надання руху крові;

3 Ще частина втрачається на розтягування стінок судин;

4 Значна кількість витрачається на подолання опору капілярів і артеріол. Артеріоли чинять опір руху крові і називаються резистентними. При значному їх розширенні можуть значно затримувати рух крові.

Рух крові, що проходить певний загальний переріз кровоносних судин за одиницю часу називається об’ємною швидкістю крові. Характеризується відрізком кровоносної системи, який долає частинка крові за одиницю часу. Вона буде обернено пропорційна просвіту судин. Час повного кровообігу у с-г тварин складає 24 систоли.

Рефлекторна регуляція може змінюватися за рахунок підвищення чи зниження тонусу гладеньких м'язів, який залежить від імпульсів, що надходять від симпатичних і парасимпатичних нервів. Симпатичні підвищують тонус і тому забезпечують вазоконстрікторний ефект. Парасимпатичні нерви забезпечують розширення просвіту судин (вазоділятатори), але не постійно, а при потребі, коли орган працює активно, вони вважаються також вазоконстрикторами. Існують змішані нерви, наприклад, стовбури симпатичних нервів, що іннервують кровоносні судини, є нервові волокна на закінченнях яких виробляється ацетилхолін і тому вони забезпечують вазоділятаторний ефект.

Пульс відмічають тільки в артерія, у венах його немає.

Пульс – це ритмічне коливання стінок артеріальних судин внаслідок скорочення серця.

Пульс можна досліджувати на любій артерії, але прийнято у ВРХ на лицевій артерії по краю жувального м'яза, у коней – на судинній вирізці нижньої щелепи, ДРХ і свині – на стегновій або хвостовій артеріях.

При дослідженні звертають увагу на ритмічність, частоту, висоту підняття стінки судин, буває високий, низький, стрибаючий, напруження – твердий, м’який.

Венний пульс спостерігається тільки в устях порожнистих вен, внаслідок закриття просвіту кільцевими м'язами під час систоли. Ундуляція яремної вени відбувається при недостатності кільцевої мускулатури вени і кров повертається назад із серця у вену.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.	\|	Особливості кровообігу у різних органах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.