Цивілізаційні виміри глобальних проблем. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій

Цивілізації являють собою величезні паракраїнні, наднаціональні світові утворення, для кожного з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загального сприйняття світу.

Визначення сутності цивілізації та критеріїв їх членування є досить дискусійним питанням, яке розглядалося в працях М. Данилевського, А. Тойнбі, Ф. Броделя, П. Сорокіна, С. Хантінгтона, Ю. Павленко, Ю. Яковця та ін.

Так, за Ю. Павленком, розрізняють цивілізаційні світи:

- Китайсько-Далекосхідний;

- Індійсько-Південноазійський;

- Мусульмансько-Афразійський;

- Макрохристиянський.

Макрохрихристиянський світ характеризується найбільшою неоднорідністю та містить:

- Західноєвропейсько-північноамериканську (з Австралією та деякими іншими її філіаціями) цивілізацію;

- Латиноамериканську та Православно-Слов'янську цивілізації, а в межах останньої Західноправославну (українсько-білоруську) та Східноправославну (московсько-російську) субцивілізації.

За С. Хантінгтоном, розрізняють цивілізації:

- Синську;

- Японську;

- Індуїстську;

- Ісламську;

- Православну;

- Західну;

- Латиноамериканську.

За Ю. Яковцем, слід виділяти дві групи цивілізацій:

- більш розвинуті (Північноамериканська, Західноєвропейська, Японська) цивілізації;

- менш розвинуті (Російська, Китайська, Індійська, Латиноамериканська, Мусульманська) цивілізації.

Взаємодія цивілізацій відбувається у двох площинах:

а) зіткнення цивілізацій;

б) зростання взаємопроникнення цивілізацій.

Головними цінностями цивілізації - економічного лідера сучасності (Західно-християнської) є:

1) домінанта ринкового господарства;

2) пріоритетність раціонального знання;

3) принцип законності та захисту прав людини. Головними цінностями традиційних цивілізацій є:

1) співпадіння суб'єктів влади та власності;

2) переваги глибинного, традиційного, сакрального знання;

3) відносно низький рівень незалежності окремої особистості. Міжцивілізаційна взаємодія в умовах глобалізації позначена

швидкою інтенсифікацією міжцивілізаційних відносин шляхом зростання потоків товарів, послуг, капіталів, інформації, міграції робочої сили тощо, та потужним впливом Західно-християнської цивілізації на процеси економічних перетворень в межах інших цивілізацій.

Економічний та культурний наступ Західно-християнської цивілізації довгий час забезпечував її домінанту на економічному напрямі, отримання технологічної ренти, необхідних ресурсів та трансфер в країни, що належать до ареалу поширення інших цивілізацій екологічно небезпечних виробництв.

Проте, в умовах глобалізації домінуюча цивілізація отримує проблеми:

- зростає соціальне розшарування, поділ на високопрофесійних фахівців та низькокваліфікованих виконавців;

- посилюється роль елітарності;

- відносно послаблюється роль демократичних інститутів;

- зростає відчуження окремих осіб від сприйняття дійсності, її віртуалізація;

- знижується моральний рівень в суспільстві;

- зростає злочинність;

- збільшується інформаційний шум.

Найбільш істотно світова економічна криза 2007-2010 рр. позначилась на економіці католицько-протестантського та православного цивілізаційних просторів. Економіка ж конфуціансько-буддистського та ісламського ареалу продемонструвала економічне зростання. Це дає підстави деяким дослідникам прогнозувати можливу зміну глобального економічного порядку і лідерства в найближчі 30-40 років, а також посилення міжцивілізаційної економічної конкуренції

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глобалізм і національна економіка.	\|	Поняття економічної безпеки в міжнародному конкурентному середовищі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.