• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінку ефективності використання основних засобів здійснюють

за такими основними показниками :

а) фондовіддача основних засобів, яку розраховують як відношення обсягу виготовленої продукції за звітній період до середньої вартості основних засобів за цей же період ;

б) рентабельність основних засобів, що обчислюється ( у відсотках ) діленням прибутку підприємства за звітній період на середню вартість основних засобів за цей же період .

G Зверніть увагу:

Ефективність функціонування підприємства забезпечується при високому рівні оновлення основних засобів, підвищенні коефіцієнта їх придатності зростанні показників фондовіддачі та рентабельності основних засобів і зниженні показника фондомісткості виробництва .

Інформація

4.Відтворення необоротних активів відбувається внаслідок інвестиційної діяльності підприємства .

1Визначення:

Інвестиції– це грошові, майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, а також в об’єкти інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту .

Інформація

Інвестиції можуть здійснюватися у формі :

,грошових коштів та їх еквівалентів ;

,майна ;

,майнових прав, що випливають з авторського права, ноу-хау , досвіду та інших інвестиційних цінностей, право користування землею, іншими природними ресурсами тощо .

G Зверніть увагу:

За видами розрізняють інвестиції капітальні, фінансові, інтелектуальні та реінвестиції .

Капітальні ( реальні ) інвестиції – це вкладення коштів у придбання, будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої вартості, інших основних засобів та необоротних матеріальних активів, що підлягають амортизації .

Фінансові інвестиції – це придбання корпоративних прав, цінних паперів, інших фінансових інструментів які утримуються підприємством із метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора .

Інтелектуальні інвестиції – це вкладення коштів у підготовку фахівців, наукові розробки, патенти, ноу-хау, запозичення досвіду .

Реінвестиції - це здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу ( прибутку ) отриманого від інвестиційних операцій .

ÿ Теоретичні відомості

Для забезпечення відтворення основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів здійснюють капітальні (реальні ) інвестиції.

Реалізація капітальних інвестицій здійснюється шляхом нового будівництва (створення), модернізації, реконструкції, технічного переозброєння, добудови і дообладнання діючих необоротних матеріальних і нематеріальних активів.

Для визначення обсягів і джерел фінансування капітальних інвестицій фахівці фінансової служби підприємства розробляють їх бюджет.

Підприємства можуть здійснювати капітальні інвестиції двома способами:

підрядним і господарським. У разі застосування підрядногоспособу створення ( будівництва ) і монтаж обладнання об’єктів необоротних активів здійснюють спеціальні підрядні організації. За господарського способу підприємство виконує будівельно-монтажні роботи самостійно, власними силами. Господарський спосіб застосовують при зведенні і реконструкції невеликих, простих із технологічного погляду об’єктів необоротних матеріальних активів.

Порядок фінансування капітальних інвестицій залежить від способу ведення капітальних робіт. Підприємства можуть фінансувати процес відтворення необоротних активів із власних і довгостроково залучених фінансових ресурсів, а також із централізованих фінансових ресурсів.

До власних фінансових ресурсів належать: кошти засновників ( учасників ) підприємства ; фонди підприємства, створені за рахунок прибутку; резервні фонди; амортизаційний фонд; кошти від продажу власного майна; кошти від здачі власного майна в оренду.

До залучених ресурсів фінансування процесу відтворення необоротних матеріальних активів належать: довгострокові кредити банків; кошти від емісії облігацій та інших довгострокових боргових зобов’язань тощо.

До централізованих фінансових ресурсів належать: кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів; кошти державних цільових фондів; кошти міжнародних цільових фондів; кошти благодійних фондів.

G Зверніть увагу:

Важливо визначити оптимальну структуру джерел фінансування капітальних інвестицій, яка залежить від таких основних факторів: рівня оподаткування доходів підприємств; темпів зростання обсягів реалізації продукції; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; процентної політики банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; фінансової стратегії підприємства тощо. При цьому спочатку слід максимально використати власні джерела фінансування капітальних інвестицій, а після цього – визначити обсяги і способи залучення фінансових ресурсів зі сторони .

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть суть необоротних активів підприємства .

2. Охарактеризуйте класифікацію основних засобів .

3. Дайте характеристику показників стану використання необоротних активів.

4. Охарактеризуйте показники ефективності використання необоротних активів .

5. Суть і види відтворення необоротних активів .

6. Види інвестицій підприємства .

7. Методи та способи здійснення капітальних інвестицій .

Тема 6. Оборотні засоби та джерела їх формування.

Основні питання:

1. Оборотні засоби та засоби обігу .

2. Джерела формування обігових коштів підприємства .

3. Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах .

4. Показники стану та ефективності використання обігових коштів

підприємства .

&Прочитайте!

Л.-1 с. 117- 131 , Л.-2 с. 157-190

4 Повторіть

1. Обігові кошти ( оборотний капітал ) – це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємстві безперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку .

Оборотні ( обігові ) активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців із дати складання балансу підприємства .

G Зверніть увагу:

До оборотних активів підприємства належать: запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; залишки незавершеного виробництва; запаси готової продукції; поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; витрати майбутніх періодів інші види оборотних активів.

Оборотні активи використовуються в основній операційній, іншій звичайній та надзвичайній діяльності суб’єктів господарювання.

Обігові кошти підприємства класифікують за такими основними ознаками :

а) за джерелами формування :

- власні обігові кошти

- залучені обігові кошти

б) за участю в процесі виробництва і реалізації продукції :

- оборотні фонди

- фонди обігу

в) за способом обґрунтування потреби :

- нормовані обігові кошти

- ненормовані обігові кошти ( грошові кошти та їх еквіваленти,

дебіторська заборгованість тощо ).

ÿ Теоретичні відомості

2. Формування обігових коштів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійне розпорядження своїми обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових коштів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль і аналіз ефективності використання обігових коштів для прискорення їх обертання.

Підприємства формують обігові кошти за рахунок власних і залучених фінансових ресурсів. До власних джерел фінансування обігових коштівналежать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, цільові фонди, нерозподілений прибуток, сталі пасиви тощо .

Сталі пасиви – це залучені підприємством кошти, що формально йому не належать, але за прийнятого системою розрахунків постійно перебувають у розпорядженні підприємства. До сталих пасивів належать перехідна заборгованість із заробітної плати, відрахувань у страхові фонди, до бюджету

( у межах встановлених термінів їх сплати ), забезпечення майбутніх витрат і платежів тощо.

Із власних джерел формують мінімальну частину обігових коштів підприємства.

Інформація

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємства виникає потреба в залученні додаткових фінансових ресурсів для фінансування його тимчасових витрат у зв’язку зі сезонністю виробництва, збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції, розширенням її асортименту, зміною умов розрахунків із постачальниками і покупцями тощо. У таких випадках підприємство поповнює обігові кошти за рахунок залучених джерел фінансування, до яких належать короткострокові кредити банків, комерційні кредити, інші види кредиторської заборгованості, у тому числі оформлені виданими векселями .

Застосування різних джерел фінансування обігових коштів впливає на швидкість їх обертання, на витрати підприємства та його фінансові результати.

ÿ Теоретичні відомості

3. Ефективне функціонування обігових коштів забезпечується через їх нормування.

1Визначення:

Нормування обігових коштів – це визначення мінімальної їх потреби для створення запасів оборотних активів, необхідних для забезпечення і безперебійної діяльності підприємства.

ÿ Теоретичні відомості

У практиці використовують два методи визначення потреби в обігових коштах: прямийта економічний. Суть прямого методу полягає в тому, що норматив потреби за кожним видом обігових коштів визначають з урахуванням усіх особливостей діяльності підприємства.

У разі застосування економічного методу потребу в обігових коштах розраховують шляхом коригування нормативів обігових коштів, обчислених раніше прямим методом.

G Зверніть увагу:

Нормування обігових коштів прямим методом виконується так :

! визначають норми запасів за видами нормованих обігових коштів;

! розраховують одноденне витрачання виробничих запасів на основі кошторису витрат на виробництво; для нормування незавершеного виробництва використовують дані про планові витрати на виробництво валової чи товарної продукції підприємства; для визначення одноденного витрачання готової продукції використовують показник виробничої собівартості товарної продукції, яку передбачають виготовляти у четвертому кварталі планового року;

! обчислюють норматив обігових коштів за кожною їх ставкою в грошовому вимірнику як добуток одноденних витрат окремого виду запасів на норму його запасу в днях;

!розраховують сукупний норматив обігових коштів підприємства підсумовуванням нормативів за окремими їх статтями;

! визначають норми і нормативи запасів за окремими їх видами для окремих підрозділів підприємства.

Запам’ятайте!

Міністерством фінансів України встановлено Типовий порядок обчислення норм запасів товарно-матеріальних цінностей для державних підприємств та організацій.

Норматив виробничих запасів ( Нвз) розраховують за формулою:

Нвз = Овз * Твз

де :

Овз – одноденне витрачання виробничих запасів за окремими їх видами

( статтями ) у грн.;

Твз – норма запасу обігових коштів за окремими їх видами у днях;

Овз = 3/90, де 3 – обсяг витрачання виробничих запасів у четвертому

кварталі планового року, грн.

Норматив обігових коштів у незавершеному виробництві визначають за формулою:

Ннв = Онв * Твц * Кзв,

де :

Онв – одноденні витрати в незавершеному виробництві за планом, грн.;

Твц – тривалість виробничого циклу в днях;

Кзв – коефіцієнт зростання витрат у незавершеному виробництві ( коефіцієнт

сезонності );

Онв = Св/90, де Св – виробнича собівартість валової продукції у четвертому

кварталі планового року.

Норматив обігових коштів у витратах майбутніх періодів визначається:

Ннв = Вп + Вк – Вс

де:

Вп – сума коштів, які вкладені у витрати майбутніх періодів на початок

планового року, грн.

Вк – витрати майбутніх періодів, передбачені кошторисом у плановому

році, грн.

Вс – витрати майбутніх періодів, які згідно з кошторисом будуть включені

в собівартість продукції у плановому році.

Норматив обігових коштів для створення запасів готової продукції ( Нгп ) обчислюють за формулою :

Нгп = Огп * Тгп

де :

Огп – одноденний випуск товарної продукції у четвертому кварталі

планового року за виробничою собівартістю ;

Тгп – норма запасу обігових коштів для готової продукції у днях .

Тгп = Тк + Ту + Тс

де:

Тк – витрати часу на комплектування готової продукції для поставки ;

Ту – час на упакування готової продукції ;

Тс – час на формування і здавання платіжних документів у банк .

Інформація

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
3. XIII. Використання амортизаційних відрахувань
4. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
5. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
6. Амортизація основних засобів
7. Амортизація основних засобів
8. Амортизація основних засобів
9. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів.
10. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
11. Амортизація основних засобів.
12. Амортизація основних фондів

Переглядів: 791