МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
РЕЖИМ РОБОТИ ПІДСИЛЮВАЛЬНОГО КАСКАДУ
Характер роботи підсилювального каскаду і його параметри залежать від режиму роботи активного елемента за постійним струмом. Розглянемо це на прикладі транзисторного підсилювального каскаду за схемою ЗЕ, який є основою більшості схем підсилювачів, включаючи й операційні підсилювачі. Початковий режим транзистора (режим спокою) визначається положенням робочої точки р на динамічній характеристиці транзистора. Від положення робочої точки залежать значення постійних складових струмів вхідного та вихідного електродів транзистора (І0С, І0В)і напруг па цих електродах (U0C, U0B), тобто потужність, яку споживає підсилювач від джерела ЕC. В свою чергу, вибір робочої точки в значній мірі регламентується амплітудою, формою і полярністю вхідного змінного сигналу. Розрізняють три основні режими роботи підсилюючого каскаду – А, В і С. Розглянемо особливості режимів роботи підсилюючого каскаду при дії на вході змінного сигналу синусоїдальної форми. В режимі підсилення А початкове положення робочої точки вибирають приблизно посередині відрізка динамічної характеристики, де зміні базового (вхідного) струму відповідає пропорційна зміна колекторного (вихідного) струму, а її переміщення, пов'язане з дією подвійної амплітуди вхідного сигналу 2UВm (2IВm), обмежується цим відрізком. На рис. 1.19 цей відрізок відмічений лінією СD на вихідній динамічній характеристиці і С'D' – на вхідній. Слід зазначити, що, залежно від нахилу динамічної характеристики, переміщення робочої точки в режимі підсилення А може проходити навіть в межах відрізка BF динамічної характеристики, що показує на некритичність амплітуди підсилюваного сигналу в цьому режимі. Так чи інакше напруга зміщення в колі бази |U0B| більша за |UBm| вхідного сигналу, а струм спокою в колекторному колі I0Cперевищує амплітуду змінної складової колекторного струму ICm. Тому вихідний колекторний струм протікає за час всього періоду підсилюваного сигналу, що є характерною особливістю режиму підсилення А. Оскільки робоча точка не виходить за межі лінійного відрізка вхідної динамічної характеристики, то лінійні спотворення, які вносяться підсилювачем, невеликі і тим менші, чим менша амплітуда вхідного сигналу. Але при цьому низький ККД підсилювача, оскільки корисна потужність Рвих, яка віддасться в навантаження, задається змінною складовою колекторного струму з амплітудою ICm. При цьому ICm менший за постійну складову струму I0C – яка обумовлює потужність Рcп , що споживається від джерела живлення. ККД підсилювачів в режимі А, які, як правило, використовуються як попередні підсилювачі або як малопотужні кінцеві каскади, не перевищує 20 %. В режимі підсилення В початкове положення робочої точки на динамічній характеристиці вибирають при струмі колектора близькому до І0С(рис, 4,5). Тому при наявності змінного вхідного сигналу змінна складова колекторного струму з амплітудою ІС mпротікає лише за половину періоду сигналу, а в другій половині періоду транзистор закритий, тобто працює з відсічкою струму. При цьому кут відсічки струму θ приблизно дорівнює π/2 електричних градусів. Рис. 4.5 Важливою особливістю режиму В є високий ККД підсилювача (60...70%), оскільки постійна складова колекторного струму від. джерела живлення при відсутності підсилюваного сигналу приблизно дорівнює нулю. Тому такий режим найкраще використовувати в каскадах підсилення великої потужності, коли вони працюють при великих рівнях підсилюваних сигналів, незважаючи на високий рівень нелінійних спотворень у підсилювачі. Внаслідок високої економічності підсилювачі в режимі в застосовують в переносних пристроях навіть при вихідній потужності в сотні міліват. У деяких випадках використовують проміжний режим підсилення АВ, який характеризується кутом відсічки в 120 ...130 ел. град., і меншими нелінійними спотвореннями, але виявляється економічнішим, ніж режим підсилення А. Початкове зміщення і положення робочої точки в транзисторі, щопрацює в режимі підсилення С, відповідає режиму відсічки, а кут відсічки θ < π/2. Цей режим найекономічніший (ККД 85 %), оскільки при відсутності підсилюваного сигналу транзистор практично не споживає енергії. Режим С використовують у підсилювачах– формувачах, які працюють при перевищенні вхідним сигналом деякого порогового значення, а також в автогенераторах.
Читайте також:
|
||||||||
|