МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Для багатокаскадного підсилювача(4.7) Як правило, коефіцієнт частотних спотворень знаходять на граничних частотах ƒн.грта ƒв.грумовної смуги пропускання підсилювача, яка являє собою діапазон частот Δƒ = ƒв.гр. – ƒн.гр, в межах якого зміна модуля коефіцієнта підсилення не перевищує заданої величини Мн= Кп0 /Кп.н і Мв= Кп0 /Кп.в . В ідеальному випадку, коли підсилювач не вносить частотних спотворень (М = 1), частотна характеристика повинна бути прямою (рис. 4.2, а), паралельною осі частот. Рис. 4.2 Фазочастотна характеристика відображає залежність кута зсуву фази між вхідною та вихідною напругами, або аргументу коефіцієнта підсилення К від частоти (рис. 4,2, б). Позитивне значення кута φ відповідає випередженню, а від’ємне – відставанню вихідної напруги відносно вхідної. Відзначимо, що під фазовим розуміють зсув, зумовлений реактивними елементами підсилювача, а той, що вноситься активними елементами на 180 ел. град., не беруть до уваги. За фазочастотною характеристикою оцінюють фазові спотворення, які вносить підсилювач, порушуючи фазові співвідношення між окремими гармонічними складовими складного сигналу і змінюючи його форму на виході. Якщо фазовий кут φ пропорційний частоті, то це означає, що будь– яка гармоніка складного сигналу має той самий часовий зсув τ і фазова характеристика φ = – 2πƒτ , зображена на рис. рис. 4.2, б штриховою лінією, є ідеальною. Сигнал при проходженні через підсилювач зсувається в часі, однак його форма залишається незмінною. Нелінійний характер реальної фазо– частотної характеристики вказує на різні часові зсуви для окремих гармонік сигналу складної форми. Тому фазові спотворення, які оцінюються так, як і частотні спотворення на нижній ƒн.грі верхній ƒв.гр. граничних частотах смуги пропускання, визначаються не абсолютним значенням кута φ, а різницею ординат Ф фазочастотної характеристики і дотичних до неї (штрихпунктирні лінії на рис. 4.2, б). Очевидно, Фн = φн і Фв < φв. З порівняння амплітудно– частотної і фазочастотної характеристик видно, що фазові спотворення свідчать про існування й частотних спотворень, всі вони зумовлені лінійними елементами схеми, тому їх ще називають лінійними спотвореннями. Амплітудна характеристика. Динамічний діапазон. Нелінійні спотворення. Амплітудна характеристика – це залежність Uвих = f(Uвх) на деякій сталій частоті (рис. 4.3). В робочому діапазоні амплітуд вхідного сигналу Uвх mіn– Uвх mах амплітудна характеристика прямолінійна (відрізок аб), а кут її нахилу задається коефіцієнтом підсилення на даній частоті. Рис. 4.3 Рис. 4.4. Якщо вхідна напруга не перевищує значення Uвх mіnто напруга на виході підсилювача Uвих mіnвизначається напругою його власних шумів, які глушать корисний вхідний сигнал. Шуми підсилювача залежать, в основному, від шумів його активних та пасивних елементів, їх причиною є пульсації напруги джерела живлення, теплові процесії, а також неоднорідність структури матеріалу елементів і нестабільність електричних процесів у часі. При великих вхідних напругах (Uвх > Uвх mах) пропорційність між Uвих та Uвхпорушується, оскільки немає пропорційної залежності між вхідним та вихідним струмами активного елемента підсилювання – транзистора. Це ілюструє рис. 4.4, на якому зображені вхідна характеристика транзистора за схемою вмикання ЗЕ та вхідна напруга синусоїдальної форми Uвх = UВm sin ωt, що подана на базу транзистора(вхід підсилювача). З графіка видно, що вхідний (отже, і вихідний) струм відрізняється від синусоїди, оскільки нижня напівхвиля сплющена через нелінійність вхідної характеристики. Якщо на вхід подається сигнал складної форми, то також змінюється його спектральний склад. Отже, вихідний сигнал підсилювача містить гармонічні складові, які відсутні у вхідному сигналі. Інакше кажучи, в підсилювальний сигнал вносяться нелінійні спотворення. Таким чином, можливість підсилювати максимальну та мінімальну напруги за умови, що кожному миттєвому значенню вхідної напруги відповідає пропорційне значення вихідної напруги (відрізок аб на рис. 4.3), відображає один з найважливіших показників підсилювача, який називається динамічним діапазоном. Кількісно динамічний діапазон оцінюється як (4.8) де Uвх mах і Uвхmіn – вхідні напруги, при яких спотворення підсилюваного сигналу і його розрізнення на фоні шумів лежать в допустимих межах. При наявності нелінійних спотворень підсилений сигнал несе струм (напругу) першої гармоніки і струми (напруги) вищих гармонік, починаючи з другої. Рівень нелінійних спотворень чисельно оцінюється коефіцієнтом гармонік Кг, що пропорційний потужності, яка розвивається вищими гармоніками. Оскільки потужність, в свою чергу, пропорційна квадрату струму або напруги, то: (4.9) де Р, І1, U1– потужність, струм та напруга першої гармоніки; п – номер гармоніки. Для підсилювача з m каскадів (4.10) Коефіцієнт корисної дії, що є важливим показником для підсилювачів середньої та особливо великої потужності, визначають із співвідношення (4.11) де Рвих– корисна вихідна потужність, яка віддається підсилювачем в навантаження; Рсп– потужність, яку споживає підсилювач від джерела живлення.
Читайте також:
|
||||||||
|