Особливості

Пакери призначені для ізоляції верхньої частини обсадної колони від нижньої під час експлуатації нафтових, газових і нагнітальних свердловин, а також при проведенні ремонтно-профілактичних робіт у них.

Пакер – основний елемент свердловинного обладнання сучасних фонтанних, газліфтних, насосних та нагнітальних свердловин при однопластовій експлуатації і при одночаснороздільній експлуатації декількох пластів однією свердловиною.

Пакери також використовують при проведенні гідророзриву, кислотній та термічній обробці пласта, при ізоляційних роботах. Їх спускають в свердловину на колоні насосно-компресорних труб.

Перепади тисків, які сприймаються пакерами, знаходяться в інтервалі від 7 до 70 МПа. Температура навколишнього середовища при експлуатації свердловин може мінятись від 40 до 100 ^оС, а при тепловій дії на пласт досягає в деяких випадках 300 – 400 ^оС. Навколишнє середовище, в якому працює пакер, викликає корозію металу, а вміст в ній нафти і газу вимагає ретельного підбору матеріалу ущільнювальних елементів. Крім того, факторами, які ускладнюють роботу пакера, є відкладення солей, гідратів, смол, а також високий вміст механічних домішок в пластовій рідині.

Залежно від призначення і умов експлуатації конструктивне виконання елементів змінюється.

Розрізняють пакери наступних типів:

ПВ – пакер сприймає зусилля від перепаду тиску, яке спрямоване вверх;

ПН – те ж, яке спрямоване вниз;

ПД - те ж, яке спрямоване як вниз, так і вверх;

Герметичне розмежування простору експлуатаційної колони забезпечується підбором діаметра пакера відповідно до внутрішнього діаметра експлуатаційної колони труб.

Для сприйняття зусилля від перепаду тиску, який діє на пакер в одному чи двох напрямках, пакер повинен мати якір, наявність якого в шифрі пакера позначають буквою „Я”. Якорі переважно використовуються з пакерами типів ПВ і ПН.

За способами посадки пакери поділяють на гідравлічні (Г), механічні (М), гідромеханічні (ГМ).

Залежно від середовища, в якому застосовують пакери, передбачаються такі корозійностійкі виконання: К1 – вуглекислотостійкі, К2 і К3 – сірководневостійкі (вміст Н₂S і СО₂ відповідно 6 і 25 %), Т – термостійкі.

Пакери, які здатні сприймати зусилля від перепаду тиску, які направлені як вниз, так і вверх, можуть залишатись в свердловині, й виконувати свої функції і без колони НКТ, яку піднімають після посадки пакера. В цьому випадку для від’єднання колони труб від пакера і повторного з’єднання її з ним використовують роз’єднувачі колон, які встановлюються над пакером.

Для підготовки стінок експлуатаційної колони труб під посадку пакера і якоря з метою забезпечення надійності їх роботи застосовують свердловинні інструменти (скребки та колонний інструмент).

Основний елемент пакера - ущільнювальні елементи. Цей елемент ущільнює простір, розширюючись під дією осьового навантаження. Він притискається до обсадної колони і штока пакера із зусиллям, яке необхідне для створення герметичності. Осьове навантаження в пакері створюється вагою НКТ, а опорою пакера служить шліпсовий захват.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СВЕРДЛОВИННІ УЩІЛЬНЮВАЧІ (ПАКЕРИ)	\|	Конструкції ущільнювального елементу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.