Відповідальність за порушення водного законодавства

Водним законодавством передбачено низку складів правопорушень, за які може наставати дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність. Такими правопорушеннями є: самовільне захоплення водних об'єктів; забруднення та засмічення вод; порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування та інші (ст. 110 ВК України).

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушеним водного законодавства, якщо ці порушення виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Майнова, або цивільно-правова відповідальність — це відповідальність підприємств, установ, організацій, громадян Укриши, іноземних юридичних чи фізичних осіб чи осіб без громадянства за збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановленому чинним законодавством.

Так, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995 р. № 37, майнова відповідальність настає за: самовільне водокористування; самовільне скидання зворотних вод підприємствами, судними та іншими об'єктами; перевищення затверджених нормативів їй норм скидання зворотних вод та за інші протиправні дії. Тобто, основними правопорушеннями є: забруднення, засмічення вод, перевищення лімітів забору води або самовільне водокористування тощо. Для проведення розрахунків збитків встановлюються коефіцієнти, що враховують категорію водного об'єкта: морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування - 1,0; поверхневі водні об'єкти господарсько-побутового водокористування - 1,4; поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподарського водокористування: II категорії - 1,6; І категорії - 2,0. Розрахунок збитків здійснюється за допомогою відповідних формул, показники яких включають кількість шкідливих речовин, обсяг води та її коефіцієнт за категорією.

За шкоду, заподіяну внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх морських вод України із суден, кораблів та інших плавучих засобів, підприємствами, установами, організаціями, громадянами України, іноземними юридичними особами та громадянами, обчислення розміру відшкодування та сплати збитків здійснюється згідно з Положенням, затвердженим наказом Мінекобезпеки України від 26.10.1995 р. № 116 та згідно з таксами, затвердженими постановою Кабміну України від 3.07.1995 р. № 484. В основу обчислення розміру відшкодування таких збитків покладено: вид забруднюючих речовин, скинутих у водне середовище, кілограм-еквівалент таких забруднюючих речовин та розмір відшкодування збитків за одиницю виміру (у доларах США). Наприклад, за 1 кг солей важких металів встановлено таксу у розмірі 12936 дол.; за 1 кг шкідливих речовин за категорією токсичності А - 1522 дол.; за 1 м³ господарсько-фекальних стічних вод - 140 дол. Розміри відшкодування збитків обчислюються посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань охорони НПС, посадовими особами спеціально уповноважених органів інших міністерств, відомств, яким надано права державних інспекторів з охорони НПС, громадськими інспекторами з охорони НПС.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних осіб від плати за спеціальне водокористування та плати за забруднення водних ресурсів скидами забруднюючих речовин та розміщенням відходів у водних об'єктах.

Адміністративна відповідальність у цій галузі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме за: порушення права державної власності на води (ст. 48); порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59); порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (ст. 59); порушення правил водокористування (ст. 60); пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61); невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами і сумішами (ст. 62); перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (стосовно водних ресурсів - ст. 91); недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції ти прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд (ст. 79); порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів (ст. 82); порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83); експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, незабезпечених рибозахисним обладнанням (ст. 86); невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91); невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони НПС, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188).

До суб'єктів адміністративних порушень в галузі використання і охорони вод можуть бути застосовані такі засоби адміністративною впливу: накладання штрафів (на посадових осіб і громадян); обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів, незалежно від форм власності, у разі порушення ними законодавства про охорону НПС, у тому числі й водного законодавства.

Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства застосовується до винних за: приховування або перекручення відомостей про стан екологічної (в тому числі водних ресурсів) ситуації чи захворюваності населення (ст. 227 КК України); забруднення водойм (ст. 228 КК України); забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст. 228 КК України).

Питання для самоконтролю

1. За яким принципом здійснюється державне управління в галузі використання, відтворення і охорони вод? Які види управління є?

2. Назвіть основні функції управління.

3. Що включає в себе державний водний кадастр?

4. Назвіть нормативи з використання, охорони та відтворення водних ресурсів.

5. Назвіть форми розподілу водних ресурсів.

6. Які види контролю за використанням і охороною вод?

7. Дайте поняття державного моніторингу вод.

8. Що таке водоохоронна зона?

9. Що таке прибережна захисна смуга?

10. Що таке смуга відведення?

11. Які особливості охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання?

12. Назвіть правопорушення водного законодавства.

13. Дайте поняття цивільно-правової відповідальності в галузі використання та охорони вод.

14. Дайте поняття адміністративної відповідальності в галузі використання та охорони вод.

15. Дайте поняття кримінальної відповідальності в галузі використання та охорони вод.

Лекція 7

Екологічне інспектування за раціональним використанням

та охороною водних ресурсів

7.1. Поняття екологічного інспектування

7.2. Стан водних ресурсів

7.3. Екологічний контроль за станом водних ресурсів

7.4. Порядок здійснення перевірок суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон

7.1. Екологічне інспектування – комплекс заходів, які здійснює орган управління щодо підпорядкованих підрозділів з метою визначення стану дотримання екологічного законодавства. Може бути самостійним заходом або входити до складу заходів екологічного аудиту.

Екологічне інспектування – це перевірка виконання природоохоронних, природоресурсних, екологобезпечних вимог підприємствами, організаціями, установами, громадянами.

Об'єктами природоохоронного (екологічного) інспектування є природне середовище, антропогенний вплив на довкілля, діяльність міністерств, відомств, організацій і установ з охорони та раціонального використання природних ресурсів, а також оздоровлення НПС, дотримання природоохоронного, природоресурсного, екологобезпечного законодавства.

Основною метою інспекторських перевірок є визначення екологічного стану об’єкта, ступеня і характеру його впливу на НПС, дотримання вимог законодавства, норм і правил в галузі охорони природи для своєчасного застосування (у межах наданих інспектору законом прав) заходів з усунення та попередження негативного впливу об’єкта на навколишнє середовище.

Державний інспектор повинен мати повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра і стаж роботи за фахом у державній службі на посаді спеціаліста першої категорії не менше трьох років або стаж роботи за фахом на посаді спеціаліста першої категорії в інших сферах не менше п’яти років.

Державний інспектор у своїй роботі керується: Конституцією України; Постановами ВРУ, законами України "Про охорону НПС", "Про охорону атмосферного повітря", "Водним Кодексом України", "Земельним Кодексом України", "Про державну службу", "Про боротьбу з корупцією" та іншими законодавчими актами України, актами Президента України і Кабміну України.

Державний інспектор готує клопотання про надання рішень та розпоряджень щодо дотримання вимог діючого законодавства; здійснює державний контроль за проведенням державної експертизи; вносить пропозиції щодо перевірки об’єктів; готує пропозиції щодо анулювання ліцензій; складає акти та протоколи правопорушень природоохоронного законодавства.

Інспекторські перевірки поділяються на планові, позапланові, оперативні, обов’язкові та рейдові. Інспекторська перевірка закінчується складанням документів. "Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства" за своєю суттю повинен бути відображенням стану природоохоронної роботи на об'єкті і впливу останнього на НПС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості спеціального водокористування для деяких потреб	\|	Стан водних ресурсів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.