Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Г ж і види

Правопорушення є прямою протилежністю правомірній поведінці.

Правопорушення — це протиправне, винне, таке, що завдає шкоди особі, суспільству або державі, діяння делік-тоздатної особи, за яке передбачена юридична відповідаль­ність.

Ознаки правопорушення:

1) протиправність. Правопорушення суперечить кон­
кретному правовому припису і є невиконанням обов'язку
або порушенням заборони;

2) винність. Винність як ознака правопорушення вияв­
ляється у внутрішньому ставленні суб'єкта до здійснюва­
ного ним діяння та його наслідків. Правопорушенням є
лише діяння, вчинене умисно або з необережності;

3) шкідливість, тобто нанесення шкоди особі, суспіль­
ству, державі, природі або, у ряді обумовлених законом
випадків — реальна загроза нанесення такої шкоди. Юри­
дично шкідливість виражається у перешкоджанні викорис­
тання суб'єктивних прав, невиконанні юридичних обов'яз­
ків, порушенні заборон. Фактично шкідливість правопору­
шення полягає у завданні фізичної, матеріальної або мо­
ральної шкоди правоохоронюваним інтересам;

4) правопорушення — це завжди діяння (акт поведінки),
яке має форму діїабо бездіяльності. Думки, переконання,
установки, якими б антигуманними або зловмисними вони
не були — некарані;

5) відповідальним за правопорушення може бути тільки
особа, здатна нести відповідальність за свої дії (делікто-
здатна особа);

6) караність. За правопорушення передбачені конкрет­
ний вигляд і міра юридичної відповідальності, хоча не за­
вжди реально вона застосовується до правопорушника.

Залежно від ступеня небезпеки і заподіяної шкоди правопорушення поділяють на злочини і проступки.

- Злочини — суспільно небезпечні правопорушення, що
посягають на найбільш значущі соціальні цінності (життя,
здоров'я індивіда, власність, національну безпеку, громад­
ський порядок тощо). Злочинами є тільки кримінальні
правопорушення. ,


 


Проступки — суспільно шкідливі правопорушення (порушення трудової дисципліни, порушення правил тор­гівлі, невиконання цивільно-правового договору тощо).

Залежно від виду юридичної відповідальності виділя­ють:

1) кримінальні правопорушення (злочини) — це перед­
бачені кримінальним законом суспільно-небезпечні, винні,
карані діяння (дія або бездіяльність), що посягають на
права і свободи людини і громадянина, власність, громад­
ський порядок і суспільну безпеку, довкілля, конституцій­
ний лад України. Вичерпний перелік злочинів міститься в
Кримінальному кодексі України.

У вітчизняній юриспруденції останніми роками диску­тується питання про виділення поряд зі злочинами кримі­нальних проступків. Під ними розуміють діяння, що по­сягають на об'єкт, який охороняється кримінальним пра­вом, але через свою малозначність не становлять суспільної небезпеки. Такий вид правопорушень виділяється в Англії, ФРН, США;

2) адміністративні правопорушення (проступки)
це протиправні, винні діяння, що посягають на державний
або громадський порядок, власність, права і свободи грома­
дян, на встановлений порядок управління, за яке законо­
давством передбачена адміністративна відповідальність.

Основні критерії, що дають змогу відрізнити адміністра­тивне правопорушення від злочину, аналогічного за об'­єктом посягання: відсутність тяжких наслідків і менший розмір матеріального збитку;

3) цивільно-правові правопорушення (проступки)
відрізняються від інших специфічним об'єктом посягання,
яким є майнові і пов'язані з ними особисті немайнові від­
носини, врегульовані нормами цивільного, земельного і
сімейного права. Зовні вони виражаються в неналежному
виконанні договірних зобов'язань, у заподіянні майнової
або моральної шкоди;

4) дисциплінарні правопорушення (проступки) — це
протиправні діяння, що порушують норми трудового права,
внутрішній розпорядок діяльності підприємств, установ і
організацій (прогул, запізнення на роботу, пропуски нав­
чальних занять, невиконання розпоряджень адміністрації
тощо);

5) матеріальні правопорушення (проступки) — це
винне спричинення матеріального збитку працівником


працедавцю — тобто підприємству? установі, організації (поломка устаткування, знищення сировини тощо);

6) процесуальні правопорушення (проступки) — це
порушення встановлених законом процедур відправлення
правосуддя, провадження в юридичних справах, видання
правозастосовчого акта (нез'явлення свідка за викликом
особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду,
порушення порядку і форми видання правозастосовчих та
юрисдикційних актів — вироків і рішень суду, постанов
слідчого тощо);

7) конституційні правопорушення (проступки) — не­
виконання або перевищення повноважень, порушення за­
кріпленого конституцією порядку організації і діяльності
органів державної влади і глави держави, органів місцево­
го самоврядування (наприклад, видання правового акта,
що виходить за межі компетенції державного органу, або
суперечить конституції і законам країни, зловживання
владою, що не має ознак злочину тощо);

8) міжнародні правопорушення — дії або бездіяльність
суб'єктів міжнародного права, які суперечать нормам і
принципам міжнародного права або власним зобов'язанням
і заподіюють шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів між­
народного права або всьому міжнародному співтовариству.
За ступенем суспільної загрози вони поділяються на:

 

найтяжчі — злочини, які ставлять під загрозу світо­
вий правопорядок у цілому (геноцид, підготовка та ведення
агресивної війни, порушення законів та звичаїв війни
тощо);

серйозні — правопорушення, які хоча й не створюють
безпосередньої загрози миру та безпеці, але все ж торкають­
ся їх суттєвих інтересів (забруднення довкілля, державне
піратство, виробництво або передача іншій країні заборо­
нених видів зброї);

ординарні — правопорушення, які торкаються інтер­
есів окремих держав (порушення кордонів виключної мор­
ської економічної зони, порушення угод щодо розподілу
водних ресурсів прикордонних річки або озера).

У деяких країнах особливо виділяють статусні право­порушення — правопорушення, карані тільки у разі здій­снення їх неповнолітніми (вживання спиртних напоїв, перебування поза домівкою в нічний час, прогули уроків тощо).


ї 21.4. Юридичний склад ■■■»




Переглядів: 537

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правомірна поведінка, її ознаки і види | Правопорушення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.113 сек.