Правопорушення

Склад правопорушення — це система елементів правопорушення, її повнота і цілісність є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. До складу правопорушення входять:

1) суб'єкт правопорушення — деліктоздатна особа.
В основному правопорушення здійснюють фізичні особи
(а злочини — виключно фізичні особи), але суб'єктом ци
вільного проступку може виступати також юридична особа.
Суб'єктом міжнародного правопорушення може бути дер
жава;

2) об'єкт правопорушення — суспільні відносини, соці
альні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси дер
жави, природне середовище, на які посягає правопорушник.
Виділяють загальний і конкретний об'єкт правопорушення.
Загальний об'єкт — це сукупність всіх суспільних відносин
і соціальних цінностей, що охороняються правом. Конкрет
ний об'єкт — це визначені для кожного випадку матеріаль
ні і нематеріальні блага і цінності (природне середовище,
власність, життя, здоров'я, честь, гідність), а також відно
сини, що виникають з приводу володіння ними;

3) суб'єктивна сторона правопорушення — психічне
ставлення особи до здійснюваного нею протиправного діян
ня і його негативних наслідків. Головний елемент суб'єктив
ної сторони — вина у формі умислу або необережності.

Умисел у свою чергу поділяється на:

— прямий умисел — особа усвідомлює неправомірність
своєї поведінки, передбачає настання шкідливих його на
слідків і бажає їх настання;

— непрямий умисел — особа усвідомлює неправомір
ність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих її
наслідків, не бажає, але свідомо допускає їх настання.

Необережність виступає як:

— самовпевненість — особа усвідомлює неправомір
ність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих
наслідків, але легковажно розраховує на їх запобігання;

— недбалість — особа не усвідомлює або недостатньо
усвідомлює неправомірність своєї поведінки, не передбачає
шкідливих наслідків, хоча при необхідній передбачливості
повинна була усвідомлювати суспільну небезпеку діяння і
передбачати шкідливі наслідки.

Факультативними (необов'язковими) елементами суб'єктивної сторони.є мотив і мета правопорушення. Вони враховуються при кваліфікації правопорушення і визначенні міри відповідальності тільки в тому випадку, якщо це прямо вимагається приписом правової норми. Наприклад, ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за вбивство з метою приховати інший злочин. За наявності такої мети в конкретному випадку вбивство кваліфікуватиметься саме за цією правовою нормою.

Відповідальність за цивільний проступок може настати і за відсутності вини (у випадках, спеціально обумовлених законом);

4) об'єктивна сторона правопорушення — це зовнішня
характеристика правопорушення, що включає протиправ
не діяння (дія або бездіяльність), його шкідливі наслідки
(результат діяння, наприклад, смерть людини, шкода здо
ров'ю, матеріальна шкода) і причинно-наслідковий зв'язок
між діянням та його шкідливим результатом. Місце, час,
спосіб, обстановка вчинення правопорушення — це фа
культативні елементи об'єктивної сторони, які врахову
ються при кваліфікації діяння тільки у випадках, прямо
вказаних в правовій нормі. Наприклад, для кваліфікації
діяння як розбою місце і час не мають значення, а для ква
ліфікації діяння як контрабанди місце вчинення злочину
(державний кордон) є обов'язковою ознакою: в іншому
місці контрабанду вчинити неможливо. =

■t •■■і

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Г ж і види	\|	Зловживання правом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.