• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зловживання правом

Зловживання правом — це соціально шкідлива поведін­ка суб'єкта, яка здійснюється в рамках правових норм. Суб'єктивне право є мірою поведінки, має свої межі, а проб­лема зловживання правом якраз і пов'язана з можливістю виходу уповноваженого суб'єкта у своїй поведінці за ці межі. Тому може йтися тільки про зловживання суб'єктив­ним юридичним правом, а не об'єктивним правом.

Тлумачення терміна «зловживання» приводить до ви­сновку, що він позначає використання чого-небудь у зло. Воно достатньо поширене на практиці. Може йтися про зловживання конституційними правами і свободами, бать­ківськими правами, посадовими повноваженнями, цивіль­ними і процесуальними правами.

' Ознаки зловживання правом:

г 1) наявність у суб'єкта суб'єктивного права; _ч-,

2) діяльність суб'єкта з реалізації цього права;

3) використання суб'єктивного права всупереч його со­
ціальному призначенню і спричинення цим використанням
шкоди суспільним інтересам або інтересам інших осіб;

4) відсутність правопорушення, тобто порушення
конкретних юридичних заборон або невиконання обов'яз­
ків.

Оцінка зловживання правом у літературі є неоднознач­ною. Багато авторів трактують зловживання правом як правопорушення, але подібний висновок не цілком адекват­но відображає його зміст, оскільки правопорушення є про­типравним діянням, а зловживання правом — це діяння в рамках права, хоч і таке, що має асоціальний характер. Разом із тим суперечність соціальному призначенню права не дає підстав і для характеристики зловживання правом як поведінки правомірної, бо остання є завжди соціально корисною. Цей феномен слід розглядати як самостійний вид правової поведінки, девіантної (що відхиляється) щодо права.

Існує проблема юридичного реагування на зловживання правом. Вона безпосередньо пов'язана зі встановленням певних юридичних меж, що позначають межі допустимої поведінки особи при реалізації права. У різних системах права різними способами (в основному за допомогою забо­рон) фіксується негативна реакція законодавця на зловжи­вання правом. Так, ст. 103 Земельного кодексу України встановлює, що власники і користувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способа­ми, які не дозволяють власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призна­ченням. Така поведінка трактується Земельним кодексом як неприпустимий вплив.

Ст. 13 Цивільного кодексу України встановлює не тільки заборону ряду дій, що кваліфікуються як зловживання правом (не допускаються дії особи, що здійснюються з умис­лом заподіяти шкоду іншій особі, використання цивільних прав у цілях неправомірного обмеження конкуренції, зло­вживання монопольним положенням на ринку, а також недобросовісна конкуренція), а й реагування на них. У разі недотримання особою вказаних вимог суд може зобов'яза­ти її припинити зловживання своїми правами.

Мусульманська правова доктрина, ґрунтуючись на прин­ципі утримання від усілякого користування, здатного за­вдати збитку іншому, повністю забороняє власнику зло­вживати своїм правом власності, безцільно знищувати майно, без приводу брутально поводитися зі своїми твари­нами. У сфері сімейного права чоловікові забороняється зловживати правом на розлучення.

Зловживання правом може перерости у правопорушен­ня, якщо суб'єкт, що зловживає своїм суб'єктивним правом, повноваженнями, статусом, заподіє істотну шкоду інте­ресам, що охороняються правом. Наприклад, законодавст­вом передбачена кримінальна відповідальність за зловжи­вання владою або службовим положенням, яке заподіяло істотну шкоду правам і інтересам, що кримінально-охоро-няються.

Читайте також:

1. Види угод за звичаєвим правом.
2. Витребування доказів є правом, а не обовязком судді.
3. Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ
4. Гуманітарна інтеграція у сучасних міжнародних відносинах: поняття, види, правомірність.
5. Державно-примусове поняття права: право є те, що держава наказує вважати правом. Це сукупність норм, виконання яких захищається і гарантується державою.
6. Економікою, мораллю, правом, релігією, культурою, екологією тощо.
7. Економічні наслідки зловживання антидемпінговими заходами
8. Зловживання в комп'ютерному середовищі. Заходи аудитора щодо зниження ризику шахрайства за допомогою комп'ютера.
9. Зловживання владою або службовим становищем- ст.364
10. Зловживання впливом – ст.369-2
11. Зловживання кофеїном
12. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем

Переглядів: 1168