Зловживання владою або службовим становищем- ст.364

ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ СКЛАДІВ СЛУЖБОВИХ ЗЛОЧИНІВ

Частини1,2 ст.368-4, ст..369-2

СУБЄ`КТ П`ЯТОЇ ГРУПИ тільки

СУБ`ЄКТ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ - тільки по

А також

СУБ`ЄКТ ПЕРШОЇ ГРУПИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 1)Представник влади тільки по ст.ст.364,365,368,368-2 ,2) представник органу самоврядування ч.2 ст 370 КК3) службова особа юридичної особи а також публічного права по ст..ст.366,367,ч.1 ст.370 КК

С Х Е М А

відповідальності за видом суб*єкта службових злочинів

2.СУБ`ЄКТ ДРУГОЇ ГРУПИ

Службова особа юридичної особи тільки по ст.ст.364-1,365-1, приватного права частини 3,4 ст.368-3 КК

по ст..ст.366,367, ч.1 ст.370 КК;

Особи, що надають публічні послуги ст.ст.365-2,частини 3,4 ст.368-4 КК

Будь -яка особа по ст..369,частини 1,2 ст.368-2,

1.4.Суб'єктивна сторон службових злочинів, за винятком службової недбалості, характеризуються умисною формою вини.

У злочинах із матеріальним складом: (ст. 364 )- зловживання владою або службовим становищем , (ст. 364-1) – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми ; (ст. 365) –перевищення влади або службових повноважень; (ст.365-1) –перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми; (ст.365-2) - зловживання повноваженнями особами , які надають публічні послуги; ( ч.2 ст.366) – службове підроблення ;( ст.367 ) - службова недбалість -вина визначається психічним ставленням винного до самого діяння і до суспільно небезпечних наслідків, які наступили внаслідок його вчинення.

При цьому з них п*ять суспільно небезпечних діянь можуть бути вчинені тільки умисно (ст.ст. 364, 364-1,365, 365-1, ч.2 ст.366), а по відношенню до наслідків – як умисел так і необережність .

При вчиненні недбалості (ст. 367) діяння може бути як умисним (коли винний свідомо порушує встановлений законом порядок службової діяльності), так і необережним (коли винний приймає неправильне рішення внаслідок, наприклад, відсутності з його боку належної уважності, в разі невірної оцінки ситуації, що склалася).

У тих випадках , коли діяння вчиняється винним умисно, а до наслідків він відноситься по необережності, має місце змішана ( складна ) форма вини.

Для деяких складів злочинів цього розділу обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета, наприклад, ст.364-1 ,365-2– мета одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб ; ст.370 - мета викрити того, хто дав або взяв неправомірну вигоду, а злочин, передбачений ст. 364 – зловживання владою або службовим становищем – вчиняється з корисливих мотивівчи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб,тобто для вищевказаних складів злочину обов `язковою ознакою суб `єктивної сторони ,крім вини, ще є мета і мотив злочину.

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи лужбового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

{ Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 364, яким передбачено кримінальну відповідальність службової особи за зловживання владою або службовим становищем, а саме "дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу", див. в Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2012 ( v010p710-12 ) від 18.04.2012}

Примітка. 1. Службовими особамиу статтях 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій,або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємствприрівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

2. Службовими особамитакож визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

3. Істотною шкодоюу статтях 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Тяжкими наслідкамиу статтях 364 - 367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

{ Стаття 364 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008, N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009 - зміни по Закону N 1508-VI втратили чинність на підставі Закону N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

Закон визначає зловживання владою або службовим становищем як умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Об'єктивна сторона цього злочину має три обов'язкових ознаки: 1) використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, яке полягає у певних діях або бездіяльності суб'єкта; 2) настання наслідків у вигляді істотної шкоди право охоронюваним інтересам; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Це вказує на те, що даний злочин характеризується матеріальним складом.

Повноваження службової особи визначаються її компетенцією, встановленою у відповідних законах, положеннях, статутах та інших нормативних актах, якими регламентуються права і обов'язки особи, яка обіймає певну посаду або тимчасово чи за спеціальним повноваженням виконує обов'язки на цій посаді. Тому службовим зловживанням може бути лише таке діяння службової особи, яке визначалося її службовим становищем і було пов'язано із здійсненням нею своїх повноважень. А тому , не буде складу цього злочину, якщо службова особа використовує не свої повноваження, а особисті зв'язки, свій авторитет, дружні або родинні відносини з іншими службовими особами тощо.

. Найбільш розповсюдженими формами зловживання є: незаконна експлуатація праці підлеглих у власних інтересах; використання службового становища у процесі приватизації державних підприємств; зловживання при реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності; нецільове використання фінансових коштів або службових приміщень, обладнання, транспорту; потурання вчиненню злочинів та їх приховування тощо. У всіх таких і подібних їм випадках зловживання владою або службовим становищем може бути кваліфіковане за ст. 364 лише за умови, якщо відповідальність за таке діяння не передбачена іншими нормами, що містять спеціальні склади цього злочину, об'єктом яких є не загальний порядок здійснення службової діяльності, а інші суспільні відносини (власність, господарська діяльність, інтереси правосуддя тощо). Так, в Особливій частині КК, знаходиться багато норм (ч. 2 ст. 149, ст. 159, ч; 2 ст. 169, ст. 207, ч. 2 ст. 256, ст. 423 та інші – їх аналіз надається в розділі 111 цього навчального курсу ??? якщо буде надано ), в диспозиціях яких вказано на вчинення злочину з використанням службового становища. Стаття 364 співвідноситься з подібними статтями як загальна і спеціальна норми, тому при вирішенні питання про кваліфікацію застосовується спеціальна норма.

Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною або змішаною формою вини. Діяння вичиняється тільки з прямим умислом, а щодо наслідків, передбачених ч. 1 і 2 ст. 364 — вина може бути у формі умислу або необережності. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мотив: 1) корисливі мотиви; 2) інші особисті інтереси; 3) інтереси третіх осіб.

1. Корисливі мотиви мають місце, коли службова особа, використовуючи своє службове становище, прагне отримати незаконну майнову вигоду від вчиненого внаслідок збагачення або позбавлення від матеріальних витрат. Службове зловживання, вчинене з корисливих мотивів і яке заподіяло майновий збиток, за характером і способом, заподіяння такого збитку слід відрізняти від заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 191 КК. При службовому зловживанні матеріальна шкода може являти собою як реальний майновий збиток, так і упущену вигоду, тоді як у випадках, передбачених ст. 191, вона виражається тільки у реальному (прямому) збитку. При заволодінні майном (ст. 191) винний незаконно і безвідплатно обертає на свою користь чуже майно, використовуючи для цього службове становище як спосіб такого заволодіння. При службовому зловживанні (ст. 364) винний хоч і отримує майнову вигоду або позбувається матеріальних витрат, однак це не пов'язано з протиправним і безвідплатним обертанням (вилученням з фондів) майна на свою користь (наприклад, винний приховує шляхом заплутування обліку нестачу, що утворилася внаслідок недбалості, з метою уникнути матеріальної відповідальності).

2. Інші особисті інтереси — це прагнення одержати вигоду нематеріального характеру, зумовлене такими мотивами, як кар'єризм, сімейність, бажання прикрасити дійсне становище, зробити взаємну послугу, заручитися підтримкою в розв'язанні будь-якого питання, приховати свою некомпетентність тощо. До інших особистих інтересів можуть бути також віднесені такі мотиви, як помста, заздрість, пихатість, прагнення уникнути відповідальності за допущені помилки та недоліки в роботі тощо.

3. Під інтересами третіх осіб слід розуміти прагнення службової особи протиправним шляхом догодити начальству, надати переваги або пільги чи звільнити від передбачених законом обов'язків родичів, членів сім'ї, знайомих чи будь-яких інших осіб.

При кваліфікації діяння за ст. 364 досить встановити наявність хоча б одного з указаних мотивів. При їх відсутності мова може йти про вчинення лише службового проступку, а в окремих випадках — злочинної недбалості ( ст..367 ).

У ч. 2 ст. 364 встановлена відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, а в ч. 3 — за вчинення службового зловживання працівником правоохоронного органу.

Значення «тяжких наслідків» у службових злочинах було висвітлене у підрозділі 1.2 даного курсу.

Щодо складу злочину з особливо кваліфікуючими ознаками - як вчинення службового зловживання працівником правоохоронного органу, слід відмітити наступне :

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. правоохоронними є органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Отже, для кваліфікації за ч. 3 ст. 364 необхідно, щоб: а) злочин був вчинений службовою особою; б) службова особа була працівником правоохоронних органів; в) в діянні особи були об'єктивні та суб'єктивні ознаки службового зловживання.

Суб'єкт –спеціальний, а саме -службова особа ,яка зазначена в п.п.1,2 Примітки до цієї статті ( правова характеристика суб'єкта надана в попередньому розділі) .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об’єкт.	\|	Перевищення влади або службових повноважень – ст.365

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.