• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перевищення влади або службових повноважень – ст.365

Примітка. У статтях 364-1, 365-2, 368,368-2, 368-3, 368-4, 369,369-2 та 370 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи,які пропонують,обіцяють,надають або одержують без законних на те підстав

Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми – ст. 364-1.

1. Зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

карається штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається штрафом від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

{ Кодекс доповнено статтею 364-1 згідно із Законом N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011 та № 221-У11 від 18.04.2013}

Правова характеристикаа цього складу злочину аналогічна ст. 364 КК, за винятком :

суб'єктивної сторони –обов*язковість мети отримати неправомірну вигоду для себе чи інших осіб;

суб'єкта –службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно- правової форми.

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Стаття 365 із змінами, внесеними згідно із Законами N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008, N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

Об'єктивна сторона цього злочину полягає: 1) в перевищенні влади або службових повноважень шляхом вчинення активних дій, які виходять за межі наданих суб'єкту прав чи повноважень; 2) в за­подіянні істотної шкоди охоронюваним законом інтересам; 3) наяв­ності причинного зв'язку між діянням та його наслідками. Тобто даний склад злочину є матеріальним.

Обсяг прав і повноважень службової особи визначається її службовою компетенцією, яка закріплюється у різних нормативних актах (законах, статутах, положеннях, наказах, інструкціях тощо). Тому, щоб вирішити питання про те, чи виходять дії службової осо­би за межі наданих їй повноважень, необхідно з'ясувати, яким сааме нормативним актом вони регулюються, і які положення цього акту були порушені.

Необхідно відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем,коли службова особа діє в межах наданих їй повноважень ( ст..364).

У судовій практиці найбільш характерними випадками переви­щення службових повноважень визнаються: а) вчинення дій, які входять до компетенції будь-якої іншої (а не даної) службової особи; б) вчинення дій, які могли бути вчинені даною службовою особою, але лише за наявності особливих обставин (в особливих випадках, в особливій обстановці, з особливого дозволу, в особливому поряд­ку); в) вчинення дій одноосібне, тоді як вони могли бути вчинені тільки колегіально; г) вчинення дій, на які жодна службова особа і за жодних обставин законом не уповноважена.

З суб'єктивної сторони перевищення влади або службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою ви­ни. При цьому діяння може бути вчинене тільки умисно, оскільки службова особа усвідомлює, що її дії явно (тобто безперечно і оче­видно для неї самої) вийдуть за межі наданих їй повноважень і ба­жає цього. Щодо наслідків можлива як умисна, так і необережна форма вини. Мотиви і цілі вчинення таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

У ч. 2 ст. 365 встановлена відповідальність за перевищен­ня влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувало­ся: 1) насильством; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів або 3) болісними і таки­ми, що ображають особисту гідність потерпілого, діями. Тобто поряд з такими обов'язковими ознаками об'єктивної сторони як дія, наслідки на причиний зв'язок для цього складу злочину притаманні ще і такі обов'язкові ознаки об'єктивної сторони як спосіб та засоби, а саме :

1. Насильство,як спосіб , може бути як фізичним, так і психічним. Фізичне насильство може полягати в незаконному позбавленні волі, нане­сенні удару, побоїв, легких та середньої тяжкості тілесних ушко­джень, вчиненні дій, характерних для мордування, а психічне на­сильство — у створенні реальної загрози застосування фізичного насильства щодо потерпілого або його близьких.В цих випадках дії винного охватуються ч.2 ст.365 і додаткової кваліфікації не потребують.

Якщо фізичне насильство при перевищенні влади або службових повноважень виразилося в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень або умисному заподіянні смерті, то дії винного кваліфікуються за ч. 3 ст. 365 як такі, що призвели до тяжких наслідків і за сукупністю з іншими статтями КК, які передбачають відповідаль­ність за ці злочини. Необережне заподіяння смерті чи тяжкого ті­лесного ушкодження або доведення особи до самогубства охоп­люються ч. 3 ст. 365 і додаткової кваліфікації не потребують.

У разі перевищення влади або службових повноважень ,поєднане з незаконним позбавленням особи волі (ч.1 або ч.2 ст.146) кваліфікуються за ч.2 ст.365, а якщо таке позбавлення волі потягло тяжкі наслідки( ч.3 ст.146) дії кваліфікуються за ч.3 ст.365. Вчинення цих злочинів організованою групою кваліфікується за сукупністю злочинів – ч.3 ст.146 та ч.3 ст.365 ( в ст.365 не має такої кваліфікуючої ознаки ).

2. Застосування зброї чи спеціальних засобів означає як фактичне їх використання для фізичного впливу на потерпілого, так і психічний вплив шляхом погрози заподіяння зброєю чи спеціальними засобами шкоди життю або здоров'ю, якщо у потерпілого були реальні підстави побоюватися виконання цієї погрози. Під зброєю у ч. 2 ст. 365 розуміють предмети, призначені для ураження живої цілі. Зброя може бути вогнепальною (нарізною або гладкоствольною), холодною, газовою, пневматичною, сигнальною. Якщо службова особа володіє зброєю неза­конно, то її дії потрібно кваліфікувати і за ст. 263 КК. Спеціальні засоби це -на­ручникі, гумові палиці, сльозоточивий газ тощо,

3. Під болісними слід розуміти дії, що заподіюють потерпілому особливий фізичний біль та моральні страждання. Вони можуть бу­ти пов'язані з протиправним застосуванням зброї, спеціальних засобів, тривалим по­збавленням людини їжі, питва або тепла, залишенням її у шкідли­вих для здоров'я умовах тощо. Під такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями розуміють умисне приниження його честі та гідності, виражене в непристойній формі.

У разі присутності в діях винного ознак катування ( наявність певної мети згідно ст.127 ),треба кваліфікувати за сукупністю злочинів –ст.127 та ч.2 ст.365 .

Якщо перевищення влади або службових повноважень поєднано з умисним знищенням чи пошкодженням чужого майна без обтяжуючих обставин ( ч.1 ст.194,ч.1 ст.347, ч.1 ст.352 і т.п.), діяння кваліфікується за відповідною частиною ст.365 і додаткової кваліфікації за злочини проти власності не потребує. Але, при вчиненні цих злочинів при обтяжуючих обставинах,що передбачені частинами другими цих статей,дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів.

У частині 3 ст. 365 встановлена відповідальність за дії, передба­чені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Тяжкими наслідками при перевищенні влади або службових повноважень визнаються заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті,доведення його до самогубства,спричинення матеріальних збитків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян,розвал діяльності підприємства, установи ,їх банкрутство,створення аварійної сітуацї,що потягла людські жертви ,тощо.

Характеристика суб'єкта цього складу злочину є аналогічною що і для ст.364 і наведена у першому розділі.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною що до дії , та умислом або необережністю до наслідків. Мотиви і мета вчинення цих дій можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Читайте також:

1. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
2. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
3. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
4. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
5. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
6. Бюджетні права органів державної влади і управління
7. В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
8. Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України
9. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні
10. Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
11. Взаємовідносини Нацбанку з комерційними банками (послуги) та органами державної влади.
12. Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами

Переглядів: 840