• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва

У сфері капітального будівництва, включаючи й договірні від­носини, застосовуються такі види господарсько-правової відпові­дальності:

1.Відшкодування збитків - універсальна форма господарсько-правової відповідальності, що застосовується в будь-яких відноси­нах: вертикальних та горизонтальних, договірних та позадоговір­них. Проте цей вид відповідальності в договірних відносинах з ка­пітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України збитки, заподіяні Під­рядником порушенням договору підряду на капітальне будівни­
цтво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника при­буток залишається непокритим, що не відповідає інтересам За­мовника і засадам ринкової економіки). Законом України від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єкта» передбачено повне (включаючи й втрачену вигоду) від­шкодування збитків, завданих внаслідок невиконання чи неналеж­ного виконання такого договору за умови фінансування будівницт­ва за рахунок коштів Державного бюджету України, республікан­ського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організа­цій (проте дія положень цього закону про застосування такої від­повідальності призупинена Законом України від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет України на 2004 рік»).

2.Стягнення неустойки (штрафних санкцій);використовуєть­ся залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом(ч. 2 ст. 231 ГК) та/або договором порушення сторонами договір­них зобов'язань.

3.Конфіскація - застосовується у випадках, передбачених за­конодавством:

· якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний недійсним як такий, що укладений з метою, що суперечить інтере­сам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України);

· у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником від­носин з капітального будівництва внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 240 Господарського кодексу України).

4. Господарсько-адміністративні штрафи:застосовуються від­повідно до ст. 25 Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобуду­вання» і ст. 1 Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність під­приємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» у випадках:

· проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятде­сяти відсотків вартості цих робіт;

· передачі проектною організацією замовнику робочої докумен­тації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам,вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані
в установленому порядку, та затвердженому проекту - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

· виробництва, реалізації або застосування в будівництві буді­вельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішен­ням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не про­йшли її,- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

· виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням,- у роз­мірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

· прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень,— у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

· здійснення окремих видів господарської діяльності у будів­ництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання у встановле­ному порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензії на від­повідний вид господарської діяльності;

· ухилення від виконання або несвоєчасне виконання припи­сів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

· експлуатацію або використання будинків чи споруд після за­кінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними(технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості вико­наних робіт;

· в інших випадках, передбачених Законом від 14.10.1994 р.

При цьому сплата штрафів не звільняє підприємство від усу­нення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.

Господарсько-адміністративні штрафи накладаються інспек­ціями державного архітектурно-будівельного контролю, які здійс­нюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог спеціального будівельного законодавства (містобудівної докумен­тації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівель­них робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конс­трукцій).

5. Господарсько-організаційні санкції,що застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які відповідно до своїх повноважень (діють на підставі Положен­ня про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) ма­ють право:

· безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підпри­ємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

· давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обо­в'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень держав­них стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або за­тверджених проектних рішень;

· одержувати від замовників, проектних і будівельних органі­зацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконан­ня покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та
іншу документацію;

· зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням, або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробни­цтво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виро­бів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стан­дартів;

· вносити подання відповідним органам про анулювання або зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів госпо­дарської діяльності у будівництві суб'єктами господарювання, які
допускають грубі порушення державних стандартів, норм і пра­вил, а так само технічних умов, затверджених проектних рішень або місцевих правил забудови населених пунктів.

Читайте також:

1. IV. Відповідальність сторін
2. Адміністративна відповідальність
3. Адміністративна відповідальність
4. Адміністративна відповідальність
5. Адміністративна відповідальність
6. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
7. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
8. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
9. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
10. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства
11. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
12. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.

Переглядів: 966