• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Законність та її принципи

Законність — це режим суспільно-політичного життя, що заснований на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного, строгого і неухильного до­тримання і виконання чинних правових актів усіма суб'єк­тами права.

Сутність законності полягає в добросовісному і не­ухильному дотриманні і виконанні всіма суб'єктами права діючих законів, яке й забезпечує стан правомірності су­спільних відносин. Мета законності в демократичній державі полягає в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина. Засоби і методи реалізації вимог законно­сті повинні носити правовий характер. Єдність сутності, мети і засобів реалізації вимог законності виражається в категорії правозаконності. За класичним визначенням англійського конституціоналіста Альберта Дайсі: «Право-законність — це абсолютний авторитет і верховенство чинного законодавства, що протиставлені довільним роз­порядженням влади і виключають не тільки свавілля з боку уряду, а й саму можливість діяти в якихось ситуаціях на свій розсуд».

Принципи законності є основними ідеями, що розкри­вають зміст законності як стани правомірності суспільних відносин, законоподібності поведінки індивідів:

1) принцип верховенства закону передбачає, що закон очолює систему нормативно-правових актів, оскільки є актом вищого законодавчого органу, який безпосередньо виражає волю народу. Всі підзаконні акти не мають супе­речити законам і повинні прийматися в строго встановле­ному законом порядку і формі, а правозастосовчі акти ма-

ють відповідати законам і виданим відповідно до них під- ■ законним актам;

2) принцип єдності законності, що означає одноманіт­
не розуміння і застосування законів на всій території дер­
жави. У демократичній державі не може бути законності
«калузької» або «рязанської», правосуддя «басманного»
або «печерського» — всі органи держави, їхні посадовці і
громадяни повинні однаково сприймати і виконувати ви­
моги законів;

3) принцип загальності законності, який передбачає,
що вимоги законів і підзаконних актів поширюються на
всіх суб'єктів права без будь-якого винятку. Ніхто не має
права самостійно вирішувати, який обсяг вимог закону по­
ширюється особисто на нього, ніхто не має права ставити
себе над законом або поза законом;

4) принцип рівності всіх перед законом, тобто наявність
рівних прав і обов'язків у кожного, незалежно від соціаль­
ного стану, посади, раси, статі; рівна захищеність усіх і
кожного; однакові гарантії від зловживань із боку посадов­
ців і органів державної влади;

5) принцип гарантованості основних прав і свобод
людини, що полягає в необхідності забезпечення пріорите­
ту прав індивіда , а також гарантіях їх із боку держави;

6) принцип взаємозв'язку законності і демократії.
Законність є основою для становлення і розвитку демокра­
тії, і навпаки, демократія є основним чинником зміцнення
режиму законності. Без демократії законність може пере­
рости у свавілля держави щодо особи, без законності демо­
кратія може виродитися в охлократію (влада натовпу),
анархію і свавілля натовпу щодо особи. Цей принцип по­
в'язує дію законності тільки з правовими законами. Тоді
законність набуває якості правозаконності;

7) принцип доцільності, що розкриває, як співвідно­
сяться цілі та засоби їх реалізації в діяльності держави.
Передбачається, що закон утілює в собі вищу суспільну
доцільність, тобто відповідає цілям і завданням суспільства.
В рамках закону слід обирати найбільш оптимальне рішен­
ня. Неприпустимим є порушення закону під приводом до­
цільності (житейської, місцевої, корпоративної), рівно як
неможливо досягти навіть найблагородніщих цілей шляхом
утиску і відчуження прав людини;

8) принцип невідворотності відповідльності, який
означає, що будь-яке протиправне діяння має бути своєчас-

но розкрите, а винні в його вчиненні особи повинні понести справедливе покарання. Усвідомлення неминучості відпо­відальності є головним стримуючим чинником для потен­ційних правопорушників.

Законність, у свою чергу, розглядається як загальнопра-вовий принцип, суть якого полягає в категоричній вимозі правомірної поведінки всіх суб'єктів права в усіх сферах правового життя.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Антикорупційні принципи
3. Антикорупційні принципи
4. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
5. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
6. Б/. Принципи виборчого права.
7. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
8. Базові принципи психології спорту.
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.

Переглядів: 684