Тема 1.

Фактори впливу на мотивацію до праці

До факторів, що впливають на мотивацію до праці, входять: ставлення керівника до підлеглого, підлеглого – до управління і до самої роботи.

Ставлення керівника до підлеглого. З одного боку, управлінець розуміє, що підлеглий може, на що він здатен і що той повинен робити все необхідне для організації, з іншого – керівникові треба бачити в ньому особистість, зважати на його почуття, демонструвати працівнику, що з ним рахуються, радяться.

Ставлення підлеглого до керівника. Для прийняття ефективного управлінського рішення керівнику необхідно враховувати ставлення до нього працівників. Так, підпорядкування бюрократу базується на ієрархії і виключає добровільність виконання завдань. Підпорядкування професіоналу пов’язане з визнанням його професійного статусу і через це – добровільне виконання.

Ставлення працівника до роботи. Особистість стає суб’єктом не лише завдяки оволодінню суспільно-історичними формами діяльності, але й завдяки індивідуальній організації діяльності і власній активності. Завдання керівника, не виходячи з рамок вимог технології. Організувати мотиваційну перебудову монотонної праці, зробити її творчою. Завдання керівника при цьому полягає у забезпеченні працівникам свободи встановлення режиму необхідної активності і послідовності рухів, поєднання творчих і нетворчих видів робіт. Перетворення монотонної праці в творчій процес, що передбачає постановку і розв’язок проблем, що виникають, інтелектуальну активність і цільове планування.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК: ПЕРЕДУМОВИ ЗАРОДЖЕННЯ.

ОБЛІК У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

1. Періодизація розвитку бухгалтерського обліку в обліковій літературі.

2. Зародження обліку та контролю в різних країнах світу (облікова практика у Єгипті, Вавилоні, Стародавній Греції та Римі).

Вступ до курсу. Передумови виникнення обліку

Питання необхідності вивчення історії облікової науки сьогодні не викликає жодного сумніву, адже для того, щоб зрозуміти і збагнути всю сутність бухгалтерії, необхідно вивчити її історію. Тільки глибокі знання поступового розвитку обліку навчають заслужено цінувати його переваги та значення для господарського життя. За допомогою історії є можливість проникнути в економічне життя минулих століть.

Значення історії обліку важливе для розуміння його сучасного стану і оцінки можливих напрямів розвитку. Історична еволюція бухгалтерського обліку розглядається не заради неї самої, а для полегшення розуміння теперішнього і передбачення майбутнього.

Типові підходи різних авторів до вивчення історії бухгалтерського обліку (табл. 1).

Підходи	Сутність підходу
Філософський	Автори намагались обгрунтувати хід історичного розвитку і дослідити, які закони ним управляють. Найбільш видатними представниками цього підходу були: в Росії – Ф.В. Єзерський, Я.М. Гальперін, на Заході – А. Хаар
Документальний	На відміну від філософського, прихильники цього підходу замість висновків і теорій, схем еволюції надавали перевагу викладенню фактів. До них належали: О.О. Бауер, В.Ф. Широкий, Б. Пенндорф, Ф. Меліс, Р. де Рувер, Г. де Кройкс, Е. Стевелінк
Синтетичний	Автори узагальнювали фактичний матеріал за допомогою будь-якої філософської концепції. Цей напрямок наче синтезував два попередніх – документальний і філософський. Викладення фактів обліку подається на фоні історії розвитку суспільства. В цьому плані працювали: із вітчизняних авторів – О.М. Галаган, М.С. Помазков, А.І. Лозинський, із закордонних – К.П. Кейль, Г.Д. Елрідж, Е. Перагелло, К.Г. Деметреску, Р. Теофанович, Ф. Гертц
Аналітичний	Автори цього напряму викладали історію не всього обліку, а окремих його категорій. На Заході відомими представниками такого підходу є: А.Ч. Літтлтон, Б.С. Ямей, в Росії – Н.Р. Вейцман, Я.В. Соколов

Матеріальні передумови виникнення обліку сталися за первіснообщинного ладу, 10 тис. років тому у людства вже були такі надбання: 1) знаковий, вузликовий та кольоровий запис інформації; 2) числовий та текстовий запис, що має локально-етнічні варіанти; 3) натуральні облікові об’єкти та їх вимірники; 4) матеріальні носії інформації („документи”); 5) початок узагальнення підсумку підрахунку.

Історичні передумови виникнення обліку: 1) мова 2) писемність 3) арифметика 4) гроші 5) розвиток торгівлі 6) папір 7) обчислювальна техніка.

Матеріальними носіями були камені, пластинки, пергамент, папірус.

Сім передумов (за Літлтоном): 1) писемність 2) приватна власність 3) кредитні операції 4) комерційна діяльність 5) гроші як засіб обміну 6) інвестування капіталу власника 7) арифметика.

1.1. Періодизація розвитку бухгалтерського обліку в обліковій літературі

В літературі виділяють чотири основних періоди розвитку бухгалтерського обліку: 1-й – з моменту виникнення товарно-грошових відносин до кінця XVIII ст.; 2-й – з кінця XVIII ст. до кінця XIX ст.; 3-й – кінець XIX і початок XX ст.; 4-й – з початку XX ст. і до наших днів.

Перший період характеризувавсявиникненням різних способів реєстрації фактів в облікових регістрах (журналах, відомостях та ін.) у вигляді систематичних і хронологічних записів. Вершиною періоду становлення бухгалтерського обліку було широке розповсюдження методу подвійного запису.

Другий період припадає на час революційних перетворень в галузі виробництва, розвитку різних форм товарних операцій та збільшення обсягів торговельних, фінансових та інших операцій не тільки в окремих країнах, але й у всьому світі. В цей період видається досить велика кількість праць з обліку, виникають різні теорії: юридична – у Франції, матеріалістична (економічна) – в Італії, камеральна – в Німеччині тощо. Історичне значення цього періоду полягає в тому, що саме тоді були визначені основні напрямки науки “рахівництво”, за якими відбувся її подальший розвиток.

Третій період – становлення бухгалтерського обліку (рахівництва) як галузі наукових знань. Протягом цього періоду зусилля більшості авторів були направлені виключно на те, щоб встановити теоретичні основи бухгалтерського обліку, визначити область тих явищ, вивчення яких складає об’єкт даної науки. Був сформульований ряд визначень бухгалтерського обліку і його цілей.

Четвертий періоддоцільно поділити на дві основні стадії.

Перша стадія, що охоплює період до середини XX ст., характеризується розробкою базових принципів об’єктивної оцінки майново-правового стану самостійно господарюючого суб’єкту, галузевого напрямку в побудові системи бухгалтерського обліку, розширенням державної регламентації національних систем і звітності бухгалтерського обліку.

Друга стадія – з середини ХХ ст. до наших днів –характеризується розробкою принципів оцінки майново-правового стану господарюючих суб’єктів в умовах зовнішнього ринкового середовища і у зв’язку з прийняттям ефективних господарських рішень для отримання майбутньої економічної вигоди.

Эволюцию бухгалтерского учета можно представить в следующем упрощенном и формализованном виде:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процесуальні теорії мотивації	\|	Вавилон

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.