Зображення рельєфу

Відносна висота. Відомо, що земна поверхня нерівна. На ній є відносно рівні ділянки, горби, яри, гори. Для зображення рельєфу на плані або карті, необхідно знати висоту підвищень і глибину знижень земної поверхні. Щоб на місцевості визначити висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це можна зробити за допомогою нівеліра. Нівелір – простий прилад у вигляді вертикальної рейки висотою 1 м з виском і горизонтальною планкою. Послідовність вимірювання висоти ним (це називають нівелюванням) така: спочатку встановлюють нівелір біля підошви горба. За виском перевіряють, чи суворо вертикально він стоїть. Горизонтальна планка нівеліра повинна бути спрямована до схилу. Уздовж планки “прицілюються” і підмічають точку на схилі, в яку вона спрямована. Там забивають кілочок. Якщо висота нівеліра дорівнює 1 м, ця точка буде на 1 м вище того місця, де стоїть нівелір. Потім нівелір переносять до кілочка і прицілюються на іншу точку. Друга точка вже буде вищою на 2 м від підошви. Так послідовно нівелір переставляють кілька разів уздовж схилу. Пройшовши до вершини, за кількістю кілочків визначають висоту горба в метрах. Так дізнаються, на скільки метрів одна точка (у нашому прикладі – вершина горба) вища відносно іншої точки (підошви горба). Така висота називається відносною. За допомогою нівеліра можна виміряти висоту берега річки над водою, схилу яру над його дном та ін.

Абсолютна висота. Якщо ви уважно розглянете мал.., то побачити, що на одному схилі горба нівелір ставили чотири рази. На схилі з іншого боку він помістився п’ять разів. Це означає, що його підошва з одного боку може знаходитися нижче, а з іншого – вище. Через це й відносна висота вершини, виміряна з різних боків горба, може бути неоднаковою. Щоб уникнути різнобою у висотах, на планах місцевості та картах позначають не відносну висоту, а абсолютну висоту. Її відлічують від єдиного рівня – від рівня моря, що приймається за 0.

Абсолютна висота – перевищення точки земної поверхні над рівнем моря, що приймається за 0 м. Проте різні моря мають різний рівень. Від якого з них вести відлік? В Україні та деяких інших країнах (Росія, Білорусь, Молдова та ін.). прийнято вести відлік абсолютної висоти точок поверхні від рівня Балтійського моря. Щоб визначити абсолютну висоту точок, не обов’язково їхати до його берегів. У різних місцях на місцевості ставлять спеціальні знаки – репери. Вони вказують на висоту даного місця над рівнем Балтійського моря. Від цього знака, провівши нівелювання, можна визначити висоту будь-якої точки. Наприклад, абсолютна висота Києва – 180 м.

На планах і картах підписується тільки абсолютна висота. Абсолютну висоту окремих точок місцевості позначають крапкою. Біля неї пишуть висоту у метрах. Таке позначення називають відміткою висоти.

Зображення рельєфу місцевості. Форми рельєфу на планах і картах зображують горизонталями. Горизонталі – це лінії на плані або карті, що з’єднують точки місцевості з однаковою абсолютною висотою. Вони окреслюють форму нерівностей земної поверхні. Для зображення горба відмітки абсолютної висоти переносять на план і з’єднують лініями. На плані горизонталі зображуються лініями коричневого кольору. Проводяться вони через певні проміжки висоти: наприклад, через кожні 5 м, 10 м, 50 м, 200 м тощо. На лінії-горизонталі може бути підписана її абсолютна висота. Відстань між горизонталями залежить від крутизни схилів. Якщо схил крутий, горизонталі на плані будуть розташовані близько одна від одної, якщо ж пологий – на більшій відстані.

Маленькі рисочки, проведені перпендикулярно до горизонталі, називаються бергштрихи. Вони вказують вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується. Горизонталями на планах зображують не тільки підвищення, а й западини. При цьому бергштрихи будуть звернені вільним кінцем усередину контуру.

Запитання і завдання

1. Чим відносна висота відрізняється від абсолютної?

2. Що показує відмітка висоти на плані?

3. Що зображують горизонталі на плані?

4. Визначте, через скільки метрів по висоті проведені горизонталі на плані.

5. Яка існує залежність між крутизною схилу і відстанню між горизонталями?

6. Чим відрізняється на плані зображення височини від западини?

7. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 563 м, а горизонталь біля підошви – 310 м.

Глобус

Глобус – об’ємна модель Землі. Для подальшого вивчення географії, важливо пам’ятати, що глобус-Земля обертається довкола стержня-осі. Насправді наша планета такої видимої, як на глобусі, осі не має. Вісь можна математично обчислити і лише уявити. Стержень глобуса показує, де і з яким нахилом проходить уявна земна вісь. Ті точки, де земна вісь входить і виходить із глобуса, називаються полюсами. Верхня точка – Північний полюс, нижня – Південний полюс. Відомо, що на Північному полюсі Полярну зорю видно прямо над головою. Посередині глобус оперізує темно-синя лінія – екватор. Слово “екватор” у перекладі з латини означає “рівнодільник”, тобто той, що поділяє на рівні частини. Екватор і справді поділяє Землю на дві півкулі: Північну (на глобусі – зверху), де ми з вами живемо, і Південну (внизу). На поверхні Землі ні полюси, ні лінія екватора ніяк не позначені. Як і земна вісь, вони існують лише уявно і можуть позначатися тільки на глобусах і картах. Глобус дає змогу уявити форму нашої планети, тому його і називають її об’ємною моделлю.

Особливості зображення Землі на глобусі. На поверхні глобуса зображено материки, острови, півострови, океани і моря. Тобто – поверхня нашої планети, тільки зменшена в декілька мільйонів разів. Глобуси, як і плани місцевості, мають масштаб. Він показує, в скільки разів глобус менший за справжню Землю. На відміну від планів, на глобусах зменшення земної поверхні дуже велике. Наприклад, на глобусі з масштабом 1: 30 000 000 в одному сантиметрі уклалися 30 мільйонів сантиметрів (або 300 км) земної поверхні. Тобто всі земні об’єкти такого глобуса зменшені в 30 мільйонів разів.

Глобус найбільш точно передає форму Землі. Тому тільки на ньому обриси океанів, материків, островів і інших географічних об’єктів відповідають їх справжньому вигляду. Це означає, що на глобусі не спотворюється відстань між окремими точками. Ось чому при вивчені Землі вчені давно використовують глобус. Він вкрай необхідний для навчальних і наукових цілей.

Відстані на глобусі визначають гнучкою лінійкою або за допомогою смужки паперу або нитки.

Форма і розміри Землі. Чи справді Земля кругла? Виявляється, в сучасну добу розвитку географії й інших наук, стверджувальна відповідь буде вже не зовсім правильною. Вірніше, не зовсім точною. Так само можна казати, що і яблуко кругле, хоча насправді круглим воно ніколи не буває.

Сучасні дослідники не вважають нашу планету ідеально круглою. Відстань від її центру до полюсів становить 6 356 км, а від центру до екватора – 6 378 км. Тобто полюсний радіус на 22 км менший за екваторіальний. Такі розрахунки вказують на те, що Земля сплюснута біля полюсів. Її форма не куляста, а швидше овальна. Крім того, земна поверхня має значні виступи гір і западини океанів. Тому форму нашої планети не можна порівняти ні з якою геометричною фігурою. Істину форму Землі вчені назвали геоїд, що в перекладі з грецької означає “землеподібний”.

Нині за допомогою космічних супутників дослідники можуть намалювати контури Землі до найдрібніших подробиць. Проте і це буде лише тимчасовий «портрет» нашої планети, оскільки її поверхня безперервно змінюється.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Масштаб	\|	Мал. Глобус

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.