Розділивши цю різницю на число класів, що передбачається, одержимо величину класу.
Рекомендується мати таке число класів при різних об’ємах вибірки
Об’єм вибірки, (n) Число класів, (І)
40-60 6-8
60-100 7-10
100-200 9-12
200-500 12-17
Тоді
Так, як для ознак з перервними значеннями величина класу повинна виражатися цілими числами, то після округлення одержимо k=1 гол., а кількість класів фактично буде дорівнювати не 8, а 10. Побудуємо варіаційний ряд. Для цього знайдемо найменшу варіанту, яка дорівнює 6 гол., і розміщуючи варіанти по зростанню, підрахуємо їх частоти.
Зручне і наочне графічне зображення варіаційних рядів у вигляді полігона, гістограми, кумуляти і огіви. Для зображення дискретних варіаційних рядів частіше застосовують полігон.
Побудуємо полігон для нашого прикладу. Для цього в прямокутній системі координат на осі абсцис відкладемо значення ознак, а на осі ординат – величини частот.
З наведеного прикладу видно, що чим ближче значення ознаки до середньої арифметичної, тим частіше воно зустрічається. Подібний розподіл значень ознаки називається нормальним розподілом.
Для обчислення середньої арифметичної одержаного варіаційного ряду використовуємо метод добутків.
Складемо таблицю, дані якої використовуємо для розрахунку кінцевого результату. В першому стовпчику таблиці Х запишемо класи варіаційної ознаки від найменшого до найбільшого, в другому А відповідні частоти. Клас з найбільшою частотою приймемо за умовну середню або за умовну точку відліку і позначимо (для наочності він виділений лініями від стрічок інших класів). В стрічку цього класу нічого не вписується. Як правило, він знаходиться в середині варіаційного ряду. В наступний стовпчик () записуємо відхилення окремих класів від умовної точки відліку з відповідними знаками. В останньому стовпчику А() запишемо добутки частот Ана відхилення .