• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Natural Fabrics

ковного порталу, якоря; інші - зображенням голуба, шоло­ма, двосічної сокири або верхівки скіпетра.

Число три завжди вважалося числом казковим, чарів­ним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, про три бажання, які виконують чарівники, розповіді про три дороги, що лягають перед казковими героями... Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько - Мати -Дитя, які символізують собою Силу, Мудрість, Любов. Таке пояснення буде доступне дитині, а глибші корені історії дитина вивчить уже у школі.

Прапор - це символ державності й національної належ­ності. Національний прапор України - синьо-жовтий. З Утворенням Української Народної Республіки Центральна Рада в Києві 22 березня 1918 р. ухвалила Закон про Дер­жавний прапор України - він був жовто-блакитним. У 1939 р. синьо-жовтий прапор було проголошено державним симво­лом Карпатської України.

Жовтий - це колір пшеничної ниви, колір хліба — зерна, що дарує життя усьому сущому на землі, це колір жовтога­рячого сонця, без лагідних променів якого не заколосився б життєдайний хліб. Це символ достатку.

Блакитний, синій кольори - це ясне, чисте, мирне небо. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще це колір миру. Гімн - це урочистий, музичний твір на вірші програмного характеру. Це символ державної єдності, який виражає ідеологічні устої держави, її принципи, історію та програм­ні цілі на майбутнє.

Діти дошкільного віку повинні знати державний Гімн України та її національні гімни.

В українській поезії до 1917 р. популярними віршами-гімнами були вірші Т.Г.Шевченка "Заповіт" та П.Чубинсь-кого "Ще не вмерла України", музику до цих віршів написав М.Вербицький. Поступово національним гімном України стає "Ще не вмерла України".

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Національний гімн - це історія прагнення відродження української нації, утворення української державності в її суверенних формах¹.

З національними і державними символами України (гербом, прапором, гімном) дітей знайомлять у старшому дошкільному віці. Кожному з цих символів слід присвятити одне-два заняття. У доступній формі вихователь розповідає їх історію, знайомить з їх призначенням, ритуальними діями. Крім державної та національної символіки, в Україні історично склалися народні символи - вишитий рушник, вінок, червона калина, тополя, верба, мальва, чорнобривці. Розгляньмо деякі народні символи. Український віночок -не просто краса, а й оберіг, "знахар душі", бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Впліталося до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника, деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошок, ро­машок.

Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, в на­роді її називають деревцем. Коли квіти відцвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому й вплели її люди до віночка як символ нескореності.

А барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п'ють від нежиті, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні буке­ти. Цілий рік його шанують, вважаючи символом життя. Безсмертник дарує здоров'я нашому роду людському. Гоїть виразки, ранки, тому й співають славу цьому квітові життя. Квіт вишні та яблуні - символ материнської любові. Калина -символ краси та дівочої вроди, символ України. У народі кажуть, що Ружа колись була дуже красивою дівчиною.

¹ Див.: РященкоД. Гімни України // Дошк. виховання. -1991 - №7. - С. 22-23.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Вона, як її сестри - Мальва та Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зи­мовий Вітер. Постукав у двері та й питає, чи тут дівчата-красуні живуть, що людей лікують, здоров'я дають?

— Тут, - відповіла Ружа.

— То впустіть до хати.

— А хто ти будеш?

— Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

— А чи не завдаси ти нам шкоди?

Відчинила Ружа двері, і влетів у хату Вітер-вітрисько.

— На що скаржишся? - спитала Мальва.

— На безсилля з Морозом боротися.

— А чи якесь добро ти зробив людям?

— Ні!

— То за що ж тобі співчувати?

— За те, що я хворий.

— Але ми лише добрим людям допомагаємо, - відповіли дівчата. Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив їх на квіти. А люди навесні висадили їх у квітниках: мальву - до вікна ближче, півонію — до води, ружу - до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку -це символи віри, надії, любові.

А любисток і васильки були колись птахами, що вчили людей любити одне одного, бути щирими в розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими рослинками - лю­бистком та васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Ними миють волосся, осві­жають помешкання, купають маленьких дітей. Тому у ві­ночку - це символ людської відданості, вміння бути ко­рисним.

Ромашка у віночку наймолодша за своїм віком, її впле­ли люди тоді, коли переконалися, що вона приносить не лише здоров'я, а й доброту і ніжність. І вплітають її разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні, переплітають з батіжком хмелю - символом гнучкості й розуму.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Цвіт маку долучають у віночок лише тих дівчаток, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогами. До того ж мак є символом печалі, туги. А всього в українському ві­ночку 12 квіточок, і кожна - лікар, оберіг.

Плести віночки - то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках. Де відшукати той рецепт, за яким квіти замочу­вали в рослинних соках, аби довший час були свіжими?

Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають: хто вміє віночок вити - той вміє життя любити. Який вінок - такий голосок. І сором був тій дівчині, в якої стрічки пов'язано недбайливо або не по порядку. В'язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати.

Наприклад, найпершу у віночку - посередині - в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. Пообіч неї - жовті стрічки - символ сонця; за ними світло-зелені - символ краси й молодості. Потім голубі, сині — символи неба й води, що дають силу і здоров'я; далі в'яжуть жовтогарячу - символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову - символ душевності, щирості, рожеву - символ достатку. В'язали до строю й білу стрічеч­ку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, на правову - місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це символ пам'яті про померлих.

Дівчата, вплітаючи у вінок мак, одночасно прив'язува­ли до нього червону стрічку - символ печалі й магічності. Люди вірили в силу стрічок. Стрічки - обереги волосся від чужих очей; відмірювалися вони від довжини дівочої коси і відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати.

Коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона вплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дів-

чинку подарунками, хлібом, грошима, крамом, одежею. Бажали їй стати щасливою та багатою. Бездітні люди про­сили їм за доньку стати. А. дівчинка за увагу таку дарувала тим людям стрічку з віночка або вишиту хустку, в якій носила насіння любистку.

Починали носити дівчатка віночок із трьох років. Пер­ший - для трирічної дівчинки - плела мама, змочувала в росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобрив­ці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівсь інший віночок. Усі кінчики пе­люсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листоч­ки багна чи яблуні.

А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, крім того, вплітали й волошку. Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали квіт яблуні. То був цілий ритуал, коли тато торкався вінком голівки і промовляв: "Мати - яблуне, дядино моя..." й просив у неї здоров'я і долі дитині.

У центрі віночка - гроно калини - символ краси дівочої, далі квітки незабудки ("Я прийшла до тебе, роде мій! Не за­будь мене"), барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертник.

Мак і волошки в українському віночку з'являються лише в ХУІ-ХУП ст. То були часи боротьби українського народу за незалежність. Кожна родина когось втратила, в тій борні і розцвіла пролита кров маковою квіткою в укра­їнському вінку... Волошка ж була символом прозріння ("Де волошка росте, там верба гине"). Крім "вікових віночків", що плелися відповідно до віку дитини, в Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні вінки. Усього їх 77 видів.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Один із них - вінок Спаса. Його плетуть навесні, як заквітнуть зозулині черевички та яблуні. Додають ще виш­неві листочки. Одягають вінок лише на Спаса (19 серпня). До віночка в'язалися відповідні стрічки: посередині -жовтогаряча, далі голубі, сині, жовті, фіолетові - кольори Спаса, жовтий - колір сонця.

...Йшов Спас до Сонця-Ярила й просив у нього один промінчик весни, аби освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Ярило відповідало: "Я тобі дам проміння муд­рості і здоров'я, але мусиш мені принести в долонях дві краплини голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (звідси й сині) радість життя (жовті стрічки) та мудрість людську (фіолетові)".

Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає свій промінь і освячує ним віночок. І Спас, маючи вже магічний промінь, святить дерева, торкається кожної їх гілочки, яблука, сливочки... Одягали дитині той віночок із трьох років, на Спаса, як давали їй свячене яблуко та наказували: здоровому тілу - здоровий дух!

Для ознайомлення дітей з українським символом - він­ком - можна прочитати оповідання О.Волосюк "Віночок"¹, а також провести тематичне заняття з теми "Вінок— ук­раїнський символ".Наводимо конспект заняття (записа­ного в дошкільному закладі №308 м. Одеси) на цю тему.

Мета: ознайомити дітей з вінком - народним символом України, символічним значенням квітів та стрічок. Вихо­вувати національну гордість за історичне минуле українсь­кого народу.

Хід заняття: Сидить бабуся біля хати і вишиває руш­ник. Заходять діти, вітаються. Бабуся: - Добрий день, ярики-дошколярики.

'"Дошкільневиховання". 1991. -№8. 372

Діти: — Ми прийшли до тебе знову. Що ти нам розповіси?

Бабуся: — Сідайте, дітки. Ось у мене є чудова скриня. Вона відчиняється тоді, коли ви правильно назвете предме­ти українського одягу.

Діти відповідають (сорочка, плахта, корсет, фартух, пояс, свитка, чобітки).

Бабуся: — Правильно. А ну, скриня, відчиняйся (Із ве­ликої скрині виходять діти в українському одязі. Співають пісню "Катерина і Василь").

Бабуся: — Проходьте, діти, сідайте.

Сядемо в рядочок, сплетемо віночок,

Квіточка до квіточки, як і ми ось, діточки (виймає вінок із скрині).

— Вінок оберігає людину, він лікар для тіла. Надягали
його в Україні дівчатка тільки у свята. Усі квіти у вінку
мають своє значення. В українському вінку головні квіти -
безсмертник і деревій, а всього 12 квіточок і рослин віноч­
ку. Щоб квіти зберігали свій колір, їх намочували в соку
рослин.

Бабуся дістає зі скрині вінок із барвінку: Хрещатий барвінок - зелена земля, ця квітка блакитна - символ життя.

— А ще я вам розповім казку про трьох сестер, які сла­
вилися своєю красою та добротою, а ще вміли добре ліку­
вати людей.

Бабуся розповідає дітям легенду про мальву, півонію та рожу. Діти танцюють танок із віночками.

Бабуся пропонує дітям розглянути квіти, що у віночку: — Та погляньте, який гарний! Скільки на ньому стрічок! Віночку, усміхнись і дітям покажись!

Стрічка на віночку для того, щоб ховати волосся від по­ганих очей. Кожна стрічка, як і квітка, має своє значення: малинова стрічка дарує людям здоров'я; коричнева -символ землі, дарунки матінки-землі; жовта - це усмішка

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

сонця, колосочок з поля; світло зелена - життя; синя - вода, небо; фіалкова - світанок або довір'я; рожева - символ дос­татку, врожаю; червона - символ любові, а ще пролита кров наших дідів на рідній землі; червона і біла - то печаль і пам'ять.

Прислів'я про вінок: "Гарний вінок - краса дівчини"; "У віночку калина - добра і гарна дівчина"; "Хто вміє віночок плести, той вміє життя любити"; "Який віночок, такий і голосочок"; "Як віночок сплели, танцювати почали".

Важливим засобом ознайомлення дітей із національ­ними символами України є свята і розваги, вони допома­гають духовному зростанню, розквіту людини. Одним з таким свят може бути свято "Закосичення"¹, присвячене старовинному народному обряду, ніжному, урочистому, дуже важливому для духовного розквіту кожної дівчинки шести-семи років.

Напередодні дітям розповідають про історію і значення цього свята: із закосиченням починався новий етап у житті дівчинки, вона ставала помічницею у господарстві, їй до­віряли будь-яку роботу, й туго заплетені коси були ознакою того, що дівчинка вже подорослішала, бо заплетене в коси волосся не заважало їй у роботі. З дітьми проводять бесіду про те, яку дівчинку можна вважати дорослою, чим вона відрізняється від малої, які в неї з'являються обов'язки. На музичних заняттях діти повторюють знайомі та розучують нові українські пісні, танки, вихователі готують з малень­кими артистами кілька інсценізацій про дівочі забави, спілкування хлопчиків та дівчаток, розучують вірші та жарти. Окремо проводиться зустріч з батьками, переважно матусями. їм пояснюють суть обряду, радять, як має ро­дина підготуватися до свята, щоб дівчинка відчула піднесе­ність, урочистість події. До цього свята залу прикрашають різнокольоровими кульками, віночками, рушниками, кві-

¹ Гавриш Н. Живі народні традиції. Свято-розвага "Закосичення" // Дошкільне виховання. - 1999. - №6. - С. 6-7.

тами, влаштовують виставку художніх робіт вихованців. Дівчатка за традицією вдягають національне вбрання (спід­ничку, вишиванку, намисто, їхні голівки прикрашають віночками). У кожної дівчинки може бути звичайна сучасна зачіска, але перед святом у розпущене волосся обов'язково зав'язують шовкову чи атласну стрічку, якою пізніше і підв'яжуть кіску.

Свято складається з трьох частин. Перша частина умовно називається "Іспит". У ній виявляється готовність дівчинки до дорослого життя. У цій частині свята передба­чаються конкурси, завдання, пісні, танки. Друга - власне "Обряд" - урочисте закосичення. Крім вихователів і дівча­ток, у ньому беруть участь мами, які і вплітають дівчинці у волосся стрічку, благословляючи на довге і щасливе життя. Третя частина - "Святкування" - вітання з важливою по­дією, ігри хлопчиків, дівчаток, пісні, хороводи, танки, ін­сценізації, читання віршів, вручення подарунків, а напри­кінці - пригощання.

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба й калина. Правду каже прислів'я: "Без верби і калини нема України".

З давніх-давен наш народ опоетизував цю рослину, оспівував її у піснях. Збиткування над нею вкривало людину ганьбою. Коли чоловік будував хату, то обов'язково висаджував калину, щоб восени, вставляючи подвійні вікна, можна було покласти між шибками червоні кетяги.

Ми вже звикли до порівнянь "дівчина, як калина", "гнучка, як верба". Здається, верба - звичайне дерево, а скільки з ним пов'язано цікавих історій і легенд. Вона стала своєрідним народним символом. Хто з вас не відчував радості від перших котиків, які зрізують на вербну неділю, після чого діти, б'ючи легенько один одного по спині, приповідали: "Не я б'ю, верба б'є, віднині за тиждень Ве­ликдень". Верба завжди символізувала рідну домівку, близь­ких людей.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Вихователь знайомить дітей з рослинним світом народ­них символів, а потім влаштовують національне свято "Червона калина".

Хліб і рушник - одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові - то висока ознака гостинності укра­їнського народу. Рушник на стіні - це невід'ємний символ хатнього інтер'єру, в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжу з тістом, спечені паляниці, діжу після випікання хліба, з ним ходили доїти корову.

Рушником ушановували появу немовляти в родині, одружували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, відряджали в далеку дорогу бать­ка, сина, чоловіка й коханого. Не диво, що пісні П.Май-бороди на слова А.Малишка "Пісня про рушник" судилося довге життя.

У різних регіонах України рушник називали по-різному, залежно від його призначення. Рушник для утирання рук і обличчя - утирач, для посуду, стола й лави - стирач, сти­рок, для пов'язування сватів - плечовий. Відповідно до призначення рушники виготовляли з різних ниток. Утирачі й стирачі ткали із цупких ниток. Покутники, подарункові, плечові - з тонкого білого полотна. Жінки ткали рушники в жіночі дні - середу, п'ятницю або суботу. Перший витка­ний рушник призначався для гостей. Він завжди висів на видному місці. Господиня у знак поваги до гостя давала йому рушник на плече чи в руки, брала кухлик із водою і люб'язно пропонувала вимити руки. При зведенні житла рушниками застеляли підвалини, піднімали сволоки. У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом або цілим родом. Попереду - батько з хлібом-сіллю на рушнику, мати несла в кошику різне частування. На зеленому полі стелили рушник, викладали на нього їжу, пригощалися. Обряд за-

кінчувався дівочим хороводом, піснями. Так само робили в перший день оранки, сівби, жнив.

Традиційно в Україні в кожній сім'ї був і свій сімейний, родинний рушник, надзвичайно барвистий: тут поєднують­ся жовті, оранжеві, рожеві, червоно-малинові, світло-темно-зелені, коричневі, чорні, голубі, ніжно-фіалкові кольори. Візерунки своєрідні. Це може бути горщик, з якого наче виростає квіткове деревце. Тут можна побачити маки, троянди, чорнобривці, мальви, калину, майори, лілеї, лісові дзвіночки, любисток, барвінок тощо. Або: на гілочках сидять двоє пташечок-голубків, дивляться одне одному в очі.

Рушники в кожному регіоні України специфічні, відмін­ні від інших. У вишиваних рушниках Київщини, Черні­гівщини переважає рослинний візерунок у вигляді вазона. На Поділлі - геометричні та геометризовані рушники з малюнками жіночих фігурок, пташок, тварин, вишиті гладдю, на Волині - хрестиком, геометричний орнамент. На Поліссі у вишиваних рушниках переважають червоний та чорний кольори, на Закарпатті, Буковині, Галичині - бар­висті відтінки, на Полтавщині - сині, червоні, чорні.

На заняттях з ознайомлення з довкіллям дітей знайом­лять спочатку з рушниками свого регіону як вишиваними, так і тканими. Звертають увагу на кольорову гаму, орна­мент, візерунки, розповідають, де і з якою метою вико­ристовують рушники. Під час занять доцільно використо­вувати інсценізацію уривків оповідання О.Волосюк "Рушники-веселинки"¹.

Наприклад, дідусь показує дітям рушник, вишитий різ­нокольоровими смужечками, пояснює: "Червона смуга означала: нехай подорожньому завжди світить сонечко, і люди нехай зігріють мандрівника, якщо він попроситься на ніч, нагодують його. Зелена барва провіщала зустріч із добрими людьми, добрі покупки на базарі. Коричнева смуга

'"Дошкільневиховання", 1991. -№7. -С. 26-27.

Алла Богуш, Наталія Гавриш________________________

означала щасливу дорогу, з чистим небом і ясним сонцем. Тому поряд з нею вишивали синю стежечку й біля синьої -жовту. А ще жовта смужечка була символом здоров'я, удачі".

Дідусь, що "приходить" до дітей постійно в гості на за­няття, іншим разом оповідає дітям, що є рушнички для дівчаток-дошкільняток і називають їх рушничками-рося-ночками. На таких рушничках вишивали стежечкою цвіт яблуні і вишні, нижче - ромашки й незабудки, а між ними - дрібненькі листочки барвінку і вишеньки.

Рушнички для хлопчиків, яриків-дошколяриків, нази­вали грайликами. На них теж стежкою посередині вишива­ли чорнобривці, збоку - волошки і синій барвінок, а між ними - листячко дуба. Ще вишивали листя любистку й вусики хмелю.

Поступово дітей знайомлять із рушниками інших регіонів України. Серію таких занять доцільно провести в кімнаті "Музей українського села". А в кінці року влаштувати вис­тавку українських рушників, у якій візьмуть участь і батьки дітей. Вони можуть спеціально вишити рушники для таких виставок.

Під час занять вихователі використовують записи пі­сень про рушник, вірші, загадки, прислів'я, наприклад, такі: "Хата без рушників - родина без дітей", "Рушник на кілочку -хата у віночку", "Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати -буде чим гостей шанувати".

Отже, народна символіка - це історія життя українсь­кого народу, відображення його національної свідомості, національної психології.

8.3. Формування удітей основ економічної культури

Сучасну дитину вже з перших років життя оточує еко­номічне середовище, наповнене різноманітними економіч-

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

гнім її поняттями та процесами. Безумовно, що розглянутий процес економічної соціалізації ширший порівняно з про­цесом економічного виховання. Але в більшості випадків дуже важко простежити за тим, що засвоює дитина у про­цесі спілкування з однолітками, перегляду телебачення, зі спостереження за діяльністю дорослих, та встановити від­повідність такої інформації морально-етичним нормам суспільства. Саме тому важливо сформувати в дітей дош­кільного віку елементарний економічний досвід, що стане базою для подальшої успішної економічної соціалізації та економічного виховання.

Сучасні соціально-економічні відносини в суспільстві спонукають дитину досить рано знайомитися з проблемами сімейної "дорослої" економіки. Відтак, виникає необхідність організовано залучати дітей уже в дошкільному закладі до засвоєння основ економіки, пропедевтики економічної грамотності. Дослідження учених (Н.Г.Грама, Г.І.Григоренко, Р.С.Жадан, Є.О.Курак, Ю.М. Лелюк, А.В.Сазонова, А.А.Смо-ленцева, Г.Д.Шатова та ін.) довели, що дітям дошкільного віку доступне розуміння окремих економічних понять, якщо економічну освіту поєднувати з трудовим, моральним і розумовим вихованням, спрямовуючи її насамперед на формування розумних потреб дитини.

Економічне виховання- це організована педагогічна діяльність, спеціально створена система роботи, спрямова­на на формування у дітей екологічної свідомості. Економічна освіта - це формування у дітей елементарних економічних уявлень, знань, умінь, і навичок щодо процесів вироблення, розподілу, обміну і споживання предметів довкілля, необ­хідних для участі особистості в усіх видах діяльності.

Економічне виховання- це цілеспрямований процес взаємодії дорослого та дитини, орієнтований на засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, форму­вання моральних почуттів та морально-економічних якостей,

*

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки.

Зазначимо, що економічне виховання дошкільників є складовою безперервного процесу економічного виховання особистості. Отже, мета, завдання та засоби економічного виховання дошкільників та економічного виховання взагалі збігаються. Оскільки економічне виховання дітей дошкільного віку не відокремлювалося в окрему галузь педагогіки, вважаємо за необхідне принаймні побіжно оглянути особливості процесу економічного виховання школярів.

Економічне виховання розглядається сучасними нау­ковцями як один з важливих компонентів соціалізації дитини - економічної соціалізації,складовими якої є елементарні економічні знання, сформовані способи поведінки, а також особистісні утворення, які ми визначаємо необхідними для успішної економічної діяльності. Економічна соціалізація -це об'єктивний процес засвоєння індивідом економічних поглядів, зразків економічного поводження, освоєння со­ціальних ролей, навичок, цінностей, пристосування осо­бистості до соціальних норм.

У широкому розумінні економічну соціалізацію можна розглядати як процес становлення економічного мислення, у тому числі процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння еконо­мічних знань, формування навичок економічного поводжен­ня й реалізація їх у реальній дійсності. Метою економічної соціалізації є вироблення адекватних і гармонійних уяв­лень з економічної сфери життєдіяльності, знання основних економічних категорій, розвиток елементарних навичок економічного поводження. Мета й завдання економічної соціалізації багато в чому збігаються з метою й завданнями економічного виховання, оскільки вона здійснюється з ви-

користанням тих самих засобів і методів впливу на еконо­мічну свідомість.

Економічне виховання та економічна освіта є основою економічної грамоти та економічної грамотності. Еконо­мічна грамота буде різною залежно від виробничої чи невиробничої сфери діяльності. Економічна грамота дітей дошкільного віку належить до невиробничої сфери, тобто це особистості, які не беруть участі у виробленні матеріаль­них цінностей. Отже, економічна грамотаособистості невиробничої сфери - це сукупність засобів навчання, спря­мованих на вироблення у дітей уміння створювати, вико­нувати задум на відповідних вікових рівнях, переходити від задумів до моделей втілення тих задумів у практику, а також від практики втілення до нових задумів і переходу до моделей (планів). Економічна грамота найтісніше пов'яза­на з логікою мислення і прогнозування або передбаченням результату.¹ Економічна грамота повинна набуватися непе­рервно і переходити у грамотність особистості як необхід­ність і умову відображення рівня суспільного поступу дер­жави.

Економічна грамотність - це засвоєння предметних знань, умінь і практичних навичок, необхідних людині як осо­бистості в її суспільно-господарчій діяльності. Рівень економічної грамотності залежить від вікових можливос­тей людини в діяльнісній сфері. Економічна грамотність це сукупність знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, поведінки, пов'язаних з процесом перетворення їх осо­бистістю у свою внутрішню потребу, що виступає необхідним чинником у соціально-господарчій її життєдіяльності².

Економічна грамотність - це знання законів, умов, спо­собів і технологій діяльності в поєднанні з міцними навич-

¹ Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного
закладу до економічного виховання дітей. - Одеса, 2002. - С. 114.

² Там само. - С. 144.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

ками користування ними в практичній діяльності. Для рівня вікових категорій і сфер діяльності встановлюються критерії грамотності. Згідно критеріїв розрізняють еле­ментарне поняття економічної грамотності навчання як уміння раціонально виконувати нескладні процеси еконо­мічної діяльності самостійно або під контролем¹.

У дітей дошкільного віку формують елементарні еконо­мічні уявлення, які подекуди в педагогічній літературі називають "родинною економікою" або "мікроекономікою". Отже, формування у дошкільників елементарної економіч­ної грамотності повинно відбуватися на пропедевтичному, до економічному рівні.

Пропедевтичний курс економічної освіти передбачає ознайомлення дітей з первинними економічними потребами (у житлі, їжі, одязі, безпеці і здорової і т. ін.), видами ресурсів і їх обмеженістю, товарами і видами послуг, грошима, сімейним бюджетом, проблемою вибору. А також ознайомлення дітей з найбільш уживаними економічними поняттями. А саме:

1-а група: обмін, розподіл, споживання, попит, пропо­зиція, вироблення (виробництво):

споживання - форма використання продукту, створю­ваного пропозицією;

пропозиція - спосіб задоволення виробника й спожи­вача через попит;

попит - форма соціального замовлення на продукт і його рух через розподіл;

розподіл - сума всіх пропозицій задоволення попиту і забезпечення оптимального зв'язку між виробленням і спо­живанням;

вироблення - процес створення матеріальних предме­тів, матеріальних благ для користування або споживання;

¹ Там само. - С. 145. 382

П-а група: гроші, товар.

Ш-я група: ціна, вартість, цінність.

ІУ-а група: економія, раціональність, час.

У-а група: моделювання процесів, економічні технології:

зв'язок - необхідність руху виробленого продукту;

обмін - обов'язкова наявність об'єкта і суб'єкта, процес руху предмета обігу¹.

Зауважимо, що у варіативних програмах навчання і ви­ховання дітей у дошкільному закладі ("Дитина" і "Малят­ко") відсутній розділ "Економічне виховання дітей", хоч ок­ремі завдання з економічної освіти зустрічаються в інших розділах програм.

У програмі "Дитина в дошкільні роки" для дітей стар­шого дошкільного віку подано розділ "Економічна освіта". Наводимо зміст програми і показників економічної компетенції дітей за цією програмою.

Створення фонду "Хочу":

Пояснити, що економіка - це мистецтво ведення домашнього господарства. Дати уявлення про різні потреби людини, які задовольняються з допомогою товарів. Обґрунтувати на життєвих прикладах необхідність постійно робити вибір. Навчити дітей відрізняти покупця від продавця, простий обмін "товар на товар" від "товар на гроші". Розвинути на­вички дітей спостерігати за природою, поведінкою людей, їхнею працею, потім робити порівняння "природа та "чис­тота і здоров'я", "бажання людей та можливість їхнього здійснення", "домашня робота та праця на виробництві", "недбайливий та економний", "твоє, моє, наше" тощо та вміти їх пояснювати.

Зацікавити дітей у пошуку економічних явищ у знайо­мих життєвих ситуаціях, у пригодах улюблених героїв казок, віршів, мультфільмів. Навчити дітей робити свої

¹ Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного закладу до економічного виховання дітей. - Одеса, 2002. - С. 150-151.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

маленькі економічні відкриття, щоб відчували радість успіху. Сформувати в дитини економічну культуру. Вихо­вувати любов до природи, праці, людей, своєї домівки, країни. Готувати дітей до життя в умовах ринкової еконо­міки, навчати долати труднощі.

Створення фонду "Можу":

Може організовувати різноманітні казкові економічні пригоди з улюбленими героями, ділові дитячі ігри "Я -споживач", "Я - виробник", "Маленькі господарі" тощо, економічні спектаклі та конкурси, екскурсії на природу, до крамниці. Розпитує батьків про потреби, працю, ставлення до людей тощо. Допомагає робити поробку, добирає мате­ріал до занять. Виявляє зацікавленість до нових економіч­них знань. Поступово розуміє необхідність ощадливого ставлення до речей іграшок, книжок, грошей; турбується про рідних, друзів, довкілля; поважає будь-яку працю; практичні та розумні дії та рішення. Знайомиться під час читання казок, народних прислів'їв, загадок із економіч­ними категоріями "бажання", "потреби", "вибір", "товар", "торгівля", "праця", "професія", "економність", "майстер­ність", "гроші", "вигода" тощо.

Показники компетенції дитини:

Знає: у простому викладі економічні поняття: потреби, природні ресурси, товари, послуги, обмеженість, вибір, спо­живач, виробник, гроші, обмін, торгівля, покупка;

— про необхідність кожної людини трудитися вдома і на роботі;

— що природу треба берегти і збільшувати її багатство;

— що гроші допомагають людям робити обмін і приско­рюють торгівлю;

— чому людина повинна здійснювати вибір;

— про професії, які є на виробництві;

— на які види поділяються товари та послуги. Вміє:

— пояснити, що таке потреби, бажання;

— навести приклади товару та послуги:

— називати різні професії:

— здійснити просту покупку в крамниці;

— розповісти про необхідність грошей;

— змайструвати поробку;

— ощадливо і хазяйновито поводитись у дошкільному закладі, вдома, на вулиці, в оточенні природи;

— розібратись у конкретній ситуації, оцінити її та зро­бити правильний вибір;

— оцінювати свої вчинки та бути ввічливим із дітьми та дорослими.

Розуміє:

— що людина повинна постійно робити вибір: яку річ купувати, скільки ресурсів використовувати, як розподіли­ти продукти, яку роботу зробити тощо;

— що вигідно бути економним, працьовитим, діловим, добрим, ввічливим, уважним;

— що природа дарує людям красу, здоров'я, природні ресурси і її необхідно оберігати, турбуватися, підтриму­вати;

— що треба завжди допомагати людям¹.

Отже, кінцевим результатом економічної освіти дітей є формування у них економічної компетенції,під якою Н.Г.Гра-ма розуміє обізнаність дитини з елементарними економіч­ними поняттями, наявність у неї певних економічних знань ціннісного, вартісного, раціонального, потребнісного змісту; сформованість елементарних умінь і навичок економічної діяльності².

Одним з показників економічної культури є наявність сформованого економічного досвіду людини. Економічно культурна людина розуміє значення економічних термінів,

¹ Дитина в дошкільні роки. - Запоріжжя: ЛІПС. - 2004. - С. 230-231.

² Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихователя дошкільного
закладу до економічного виховання дітей. - С. 131.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

доцільно використовує власні знання, дотримується мо­рально-етичних норм у процесі власної економічної діяль­ності. Усе це є надбанням людини в процесі економічної діяльності, що складає її первинний економічний досвід.¹

Як засвідчує практика і результати спостережень за дітьми, перше знайомство дітей з економічними відно­синами у стихійно-побутовій діяльності в сім'ї відбуваєть­ся з допомогою грошей, які батьки дають дітям, щоб вони щось купили собі в магазинах. Натомість більшість дітей не знають, як з ними поводитися, де потрібно їх зберігати, як економити витрати і т.ін. Поводженню з грошима як і з іншими економічними відносинами дітей потрібно вчити з дошкільного віку. Уже сьогодні розроблено вченим тема­тичні програми з економічної освіти дітей, які опубліковані в журналах "Дошкільне виховання", "Палітра вихователя", "Дитячий садок"; розроблено методичні посібники для вихователів дошкільних навчальних закладів. А саме: Р.П.Жадан і Г.І.Григоренко "Економічна освіта дітей стар­шого дошкільного віку" (Запоріжжя: ЛІПС, 2006); Р.П.Жа­дан, Г.І.Григоренко, О.В.Варецька "Дітям про економіку або казки про зайців-хазяйці" (Запоріжжя: Прем'єр, 2005); А.В.Сазонова "Подорож у пошуках економіки" - зошит творчих завдань для дітей і їхніх батьків (Дніпропетровськ, 2008)таін.

Заняття з економічної освіти як один із видів занять з ознайомлення дітей із соціальним довкіллям проводять один раз на тиждень, починаючи з середньої групи (у ди­дактичних іграх) та у старших групах як комбіноване або комплексне заняття. Наводимо окремі конспекти занять, розроблені Р.П.Жадан і Г.І.Григоренко - з теми "Потре­би".²

¹ СазоноваА.В. Подорож у пошуках економіки. - Дніпропетровськ, 2008.

² Жадан Р., Григоренко Г. "Економічна освіта дітей старшого дошкільного
віку". - Запоріжжя: ЛІПС, 2006. - С. 10-11, 19-20.

Мета: дати уявлення про економічну категорію "пот­реби" (потреба - це те, що людина хоче мати і має можли­вість придбати); формувати в дітей уявлення про те, що необхідно в різних ситуаціях самій дитині, оточуючим людям, рослинам, тваринам; учити виділяти першочергові потреби (їжа, вода, повітря, житло, одяг, взуття, безпека тощо).

Матеріал: лялька без одягу, картки з малюнками одягу, їжі, іграшок, книг, будинку, побутової техніки тощо.

Хід заняття: Вихователь пояснює, що кожна людина має багато потреб. Запитання до дітей: що ти будеш робити, коли захочеш поїсти? Як потрібно одягатися взимку? влітку? Що треба для гри у футбол? для малювання? ліп­лення? Допомагає дітям дійти висновку, що спочатку людина має задовольнити свої першочергові потреби (в цьому випадку в їжі та одязі).

Дитина, яка хоче їсти, пити або не має одягу та житла, не захоче грати в різні ігри, їй спочатку треба вгамувати голод, спрагу.

Завдання "Підбери та назви необхідні речі для ляльки" (лялька без одягу). Діти із розкладених карток вибирають необхідні ляльці речі - одяг, їжу, книжки, іграшки, при­краси, взуття, житло, меблі тощо. Вихователь пропонує дітям розкласти картки за ступенем важливості потреб.

Ситуація "Що потрібно нашій сім'ї". До зображень чле­нів сім'ї: дитина, батько, мати, бабуся та інших, - треба намалювати (назвати) необхідні кожному речі та предмети.

Запитання до дітей: Що потрібно людині для життя? Що потрібно тобі? батькові? матері? брату? Назви речі, які задовольняють твої особисті потреби (іграшки, цукерки, взуття...). Які речі задовольняють потреби всієї сім'ї? (холодильник, квартира, телевізор, газова плита, вода). Ра­зом з дітьми доходять висновку про необхідність задово­лення найважливіших, першочергових потреб сім'ї.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Проблемне завдання: Мама попросила Сашка і Тетянку сходити до крамниці. Вона дала їм 10 грн. і запропонувала самим вибрати продукти на вечерю та придбати їх. У крамниці діти почали сперечатися: Сашко хотів купити хліб, ковбасу і кефір, Тетянка - цукерки, тістечка, солодку воду.

— Хто з дітей, на ваш погляд, правильно (раціонально) хотів використати гроші? Чому? Поясніть свою думку.

Тема: потреби і можливості моєї сім'ї.

Мета: закріпити поняття "сім'я"; сформувати уявлення про потреби сім'ї; допомогти дітям зрозуміти різницю між словами "бажаю" та "треба"; вчити виділяти першочергові потреби сім'ї.

Матеріал: фотокартки членів сім'ї, малюнки (житло, одяг, меблі, їжа, іграшки, побутова техніка, прикраси і т. ін.).

Хід заняття: Розглядання фотографій членів сім'ї. Запитання до дітей: Чи є у тебе дідусі, бабусі, братики, сестрички? Яка в тебе сім'я? Розкажи про свою сім'ю. Читання вірша.

Я скажу вам залюбки, Тата і мама - це батьки, Я із братиком - їх діти, Всі ми вмієм дружно жити, Ну а разом ми - сім'я.

О.Попов

Читання оповідання В.Осєєвої "Сім'я у нас одна".

Левко завжди допомагав мамі. Він і посуд мив після обіду, і в кімнаті прибирав. Але якось Левко залінився. І день, і другий не допомагає мамі. Тут і неділя підійшла. Батько каже за обідом:

Погано наша сім'я працювала. Не підемо нікуди сьо­годні. От тільки шкода маму. Увесь тиждень у полі та вдома працювала. І сестричку Таню шкода. Хороші оцінки принесла-п'ятірки. Та й я теж увесь тиждень працював на фабриці.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

---- ------

Левко почервонів увесь, говорить:

— Ну й ідіть самі! А я з кицькою залишусь.

— Та ні вже, куди ми підемо, - відповідає батько. -Адже сім'я у нас одна. Всі одне за одного відповідаємо.

Запитання до дітей: Чому так сказав батько? Вихова­тель пояснює, що кожен із членів сім'ї має потреби. Одна­кові вони чи ні? Які потреби має мама? батько? бабуся? /йдусь? братик чи сестричка? Доходять висновку, що в кожного із членів сім'ї потреби різні. Що потрібно всім членам сім'ї?

— Чи можна задовольнити всі ці потреби одразу? Чи
вистачить грошей на все? Вихователь узагальнює, що по­
трібно спочатку задовольнити першочергові потреби сім'ї:
у житлі, їжі, одязі тощо, а вже потім вибирати солодощі,
іграшки, прикраси і т. ін.

Дидактична гра "Бажаю та треба"

Мета: формувати уявлення про поняття "треба" і "бажаю".

Матеріал: картки червоного кольору - "бажаю" і синього -"треба"; картки, на яких зображені хліб, цукор, машина, лялька, гумка, м'яч тощо.

Хід гри: Вихователь пояснює дітям: треба - це все те, що потрібно людині, без чого важко обійтися. Бажаю - це те, що бажаєш мати. Педагог показує картинку (хліб), а діти піднімають картку потрібного кольору. Висновок: без гумки, цукерок, багатьох іграшок - можна обійтися. Насам­перед кожній сім'ї потрібно мати хліб, сіль, цукор, воду, одягу і т. ін.

Тема: "Для чого людям потрібні гроші?"¹

Мета: дати уявлення про гроші, їх види; ознайомити з грошовими одиницями України та інших країн.

Попередня робота: підготовка разом з дітьми і бать­ками виставки грошей.

¹ Жадан Р., Григоренко Г. Економічна освіта дітей старшого дошкільного віку. - Запоріжжя: ЛІПС, 2006. - С. 44-45, 47.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Хід заняття: Вихователь запитує дітей, чи знають вони, що означає слово "гроші"? Пояснення вихователя щодо по­няття "гроші" - гроші потрібні як засіб задоволення потреб людини. Запитання до дітей: як ви вважаєте, для чого потрібні гроші? Що можна купити за гроші? Які послуги можна отримати за гроші?

Читання казки Г.-Х. Андерсена "Срібна монетка".

Запитання до дітей: чому монетка опинилася за кордо­ном? Яким чином вона переходила від одного господаря до іншого? Чому всі хотіли швидше позбутися цієї монетки? Чи насправді вона була фальшивою? Завдяки чому монетку визнали справжньою? Які гроші використовують в обігу в Україні? Монети яких країн вам доводилося бачити?

Робота з батьками. Запропонувати екскурсію з дитиною до краєзнавчого музею. Знайомство з грошовими знаками України.

Тема: "Гроші допомагають робити вибір".

Мета: закріпити уявлення дітей про гроші як універсаль­ний засіб обміну; познайомити з історією виникнення грошей; довести, що за гроші купуються дише товари та послуги; виховувати моральні якості - доброту, взаємодо­помогу.

Хід заняття: Запитання до дітей: що можна придбати за гроші, а що ні?

Вихователь називає слова: хліб, молоко, безпека, шуба, дружба, послуги перукаря, сонце, іграшки, повага товари­шів, тістечка, а діти повинні відповісти "так" чи "ні" і пояс­нити свою відповідь.

Розглядання малюнків із зображенням грошових оди­ниць різних країн Україна - гривня; СПІА - долар; Росія - кар­бованець).

Малювання грошей для ігор "Магазин", "Ринок" і т. ін.

Обговорення з дітьми змісту прислів'я. Чому так кажуть: "Не май сто карбованців, а май сто друзів"? Не у грошах щастя.

Тема: "Бартерний обмін"¹.

Мета: дати уявлення про одну з найстаріших форм натурального обміну - бартер; пояснити, що люди беруть участь в обміні тоді, коли чекають отримати від цього ко­ристь; показати незручність бартерного обміну; розширити уявлення дітей про життя людей у стародавні часи.

Хід заняття: Вихователь читає і обговорює з дітьми зміст казки "Півник і бобове зернятко".

Запитання: чому курочка обмінювалась різними речами? У якому порядку здійснювався обмін? Що потрібне було господині? Чому господар погодивсь обміняти траву на косу?

Пояснення вихователя сутності бартеру (обмін товарами чи послугами без допомоги грошей). Дітям пропонується розповісти про здійснення ними бартеру (обмін однієї речі на іншу) і пояснити, для чого вони це робили (задоволення потреби). Згадати героїв казок "Чарівна обручка", "Дудочка і глечик" В. Катаєва, а також виділити ситуації обміну. Запитання: для чого обмінювалися товарами герої казки? Що вони виграли в результаті обміну? Обговорення відпо­відей (акцентувати на взаємозацікавленості в обміні).

Тема: "Ціна. Що означає дорого чи дешево?"²

Мета: познайомити з поняттям "ціна"; розширити уяв­лення дітей про ціни на різні товари; вміти зіставляти ціни (дешево - дорого).

Хід заняття: Бесіда з дітьми. Вихователь запитує, що означає слово "ціна", як діти його розуміють. Пояснює дітям, що ціна - це сума грошей, яку ми сплачуємо, коли купуємо товар. Наприклад: ціна олівця - 20 копійок, ціна зошита - 50 копійок, а книжки - 2 гривні.

Вихователь показує іграшки - ляльку-голиша і ляльку, одягнену в коштовне вбрання.

¹ РЖадан, Г.Григоренко. Економічна освіта дітей старшого дошкільного
віку..- Запоріжжя: ЛШС, 2006. - С. 46.

² РЖадан, Г.Григоренко. Економічна освіта дітей старшого дошкільного
віку. - Запоріжжю: ЛШС, 2006. - С. 65-66.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Запитання до дітей: яка лялька і чому буде коштувати дорожче? Чому лялька-голиш коштує дешевше, ніж Барбі?

Розв задачі: Лялька-голиш коштує 8 гривень, а

Барбі - 10 гривень. На скільки дорожче Барбі, ніж лялька-голиш?

Гра "Визнач ціну". Вихователь приносить кошик з різ­ними речами, а ціни на них немає. Дітям пропонують самим її визначити (речі повинні бути подібними, але відрізнятися певними деталями. Наприклад: олівець з гумкою та без неї, лялька-голиш та лялька в одязі, книжка з малюнками та без них). Діти розглядають товари, аналізують ціни, які вони визначили, пояснюють причину їх різниці.

Робота з посібником "Дітям про економіку..." (С. 49-50).

Вихователь пропонує дітям побувати з батьками в магазині, поцікавитись цінами на різні товари (на хліб, цукор, ковбасу), порівняти ціни і відповісти на запитання: Чому різна ціна на ці продукти: шоколадні цукерки -карамель; хліб - торт тощо?

Тема: "Про бізнес та бізнесменів"¹.

Мета: дати уявлення про необхідність праці в житті кожної людини; ознайомити з поняттям "бізнес"; розвива­ти вміння міркувати, самостійно знаходити рішення; вихо­вувати інтерес до праці.

Хід заняття: Пояснення вихователем слова "бізнес: "Бізнес - це справа, якою займається одна людина чи група людей". Щоб займатися бізнесом, треба поєднати всі види ресурсів (природні, капітальні, трудові). Людина, яка почи­нає займатися бізнесом, наперед розраховує, що вона має виробляти і які ресурси для цього потрібні. Наприклад, для виробництва олівця потрібні такі ресурси - дерево, графіт, станки, помешкання, люди різних професій, машини.

Сюжетно-дидактична гра "Взаємодія ринків"

Мета: дати уявлення про взаємозв'язок усіх складових

¹ Там само. -С. 87-89. 392

економічної діяльності: грошей, ресурсів, ринків, виробни­ків, споживачів, бізнесу. Розвивати вміння розмірковува­ти, аналізувати, порівнювати. Виховувати повагу до людей праці.

Матеріал: схема кругообігу економічної діяльності, картки з позначеним іменем та зображенням певної роботи людей (малюнок), яку вони виконують.

Хід гри: Дітей поділяють на чотири підгрупи. Кожна з них виконує свою роль у кругообігу економічної діяльності. У кімнаті для кожного суб'єкта позначено своє місце:

Кожна з підгруп розподіляє ролі та складає свій сюжет. Наведемо складені дітьми сюжети.

Сюжет "Бізнесмени".

Сашко: Я господар молокозаводу. Мені потрібно було організувати роботу свого підприємства, щоб виробляти масло, сир, кефір, йогурти, сметану. Один я не міг впора­тись і взяв на роботу менеджера.

Петро: Я менеджер молокозаводу. Допомагаю своєму господарю у веденні справ. Домовився з постачальниками ресурсів. Молоко - це той ресурс, який нам потрібен як го­ловна сировина. Крім того, я повинен подбати про станки, обладнання, для розфасовки, упаковки товару. До моїх обов'язків також входить найняти людей, які будуть пра-

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

цювати на нашому обладнанні і виготовляти молочні продукти. Коли продукти будуть готові, ми їх відправимо на ринки товарів і послуг (магазини, супермаркети, базар, кіоск). Після продажу продукції ми отримаємо гроші.

Катя: Я господарка магазину молочних виробів. Мені постачають товар з молокозаводу. У продажу завжди свіже молоко, масло, сирки, сметана, кефір. Прошу всіх завітати до мого магазину і купити продукти. У моєму магазині працюють продавці, які добре знають свою справу, завжди ввічливо вас обслуговують. Крім продавців, є менеджер, касир, прибиральниця,охорона.

Сюжет "Домогосподарство"

Іван: Я фермер. У мене велика сім'я (Дружина Катери­на, сини Артем та Максим, доньки Галина та Оксана).

Хлопці вже дорослі, вони допомагають мені по госпо­дарству, а дівчата ще ходять до школи, але на канікулах теж допомагають: збирають овочі та фрукти, годують пти­цю, допомагають матері на кухні, прибирають у хаті. У мене господарство: три корови, свині, кури та гуси, а також сад та город. Без допомоги моїх дітей та дружини я би не впо­рався. Кожного дня ми доїмо наших корів, а молоко в нас купують і відправляють на молокозавод. Гроші, які ми от­римуємо за молоко, витрачаємо на їжу, одяг, взуття, книжки. Михайло, Віктор та Тарасик працюють на ринку ресурсів. Вони постачають обладнання, станки, сировину для фірм (підприємств).

Обговорення гри: Що постачають на ринок ресурсів до-могосподарства? (Молоко, м'ясо, овочі, яйця). Які ресурси необхідні для роботи фірми? Конкретно: молоко, обладнання, робітники. Чим торгують на ринках товарів? Що отримують бізнесмени за продані товари? Куди направляють вони ці гроші?

Обізнаність дітей з елементарною економічною гра­мотністю буде сприяти поступовому входженню дитини в соціальний світ "дорослих" економічних відносин.

Отже, дитину в довкіллі слід розглядати як цілісну осо­бистість (див. рис. 8.1), як результат впливу на неї таких загальних факторів, як природа, культура, соціум (світ до­рослих, світ дитини) та численних підпорядкованих факто­рів: сім'я, дошкільний заклад, дитяче товариство тощо.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. У чому, на ваш погляд, полягає специфіка патріотич­
ного виховання дошкільників у сучасних умовах?

2. Визначте найефективніші методи ознайомлення
дітей з рідним краєм і Батьківщиною.

3. Дайте визначення поняття "економічна грамотність" стосовно дітей дошкільного віку.

4. Розкрийте основні напрями економічного виховання дітей у дошкільному закладі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. У процесі педагогічної практики зберіть зразки дитячої творчості (малюнки, оповіді, висловлювання дітей) й проаналі­зуйте їх з боку відображення у них уявлень про довкілля.

2. Доберіть літературні твори (не менше п'яти) для оз­найомлення дітей з національними символами України, продумайте зміст ознайомлювальної бесіди за одним із текстів за вибором.

3. Складіть анотовану бібліографію методичних статей і розробок із часопису "Дошкільне виховання" з теми "Фор­мування в дітей основ економічної культури" (не менше 5 найменувань джерел).

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Богуш А.М.. Методика навчання дітей української мови. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2007.

2. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному навчальному закладі. - К.: Вища школа, 2002.

3. Кононенко П.П. Українознавство. - К.: Заповіт, 1994.

4. Рященко Д. Герби на Україні // Дошкільне вихован­ня. - 1990. - №10.- С. ЗО.

5. Сухомлинська О.В. Концепція громадянського вихо­вання особистості в умовах розвитку української державнос­ті // Дошкільне виховання. - 2003. - №2. - С. 3-9.

Список використаних джерел

1. Абраменкова В.В. Детское сознание и проблемьі демонизации // Вопр. психологии. - 2001. - №10.

2. Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. -М0Д9К, 2000.

3. Амонашвили ША. Размьішления о гуманной педа-гогике. - М.: Изд. дом Шалвьі Амоношвили, 1995.

4. Ананьев Б.Г. Развитие воли и характера в процессе дошкольного воспитания // Избр. психол. труди: В 2.т. -М., 1980.-Т. 2.

5. Ариес Ф. Возрастьі жизни // Философия и методоло-гия истории И.С.Кона. - М., 1977.

6. Артемова Л.В. Ознайомлення з навколишньою дійс­ністю — засіб збагачення ігор дітей, С. 11т12.

7. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К.: "Дошкільне виховання", 1999.

8. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. -К.: Академія, 2004.

9. Блудова Л. Природа в детях и дети в природе. - СПб: АНО "Агентство образовательного сотрудничества", 2007.

10. Богуш А.М. Діяльність. Активність. Мовлення. Дош­
кільна лінгводидактика. - Запоріжжя: Просвіта, 2000.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

11. Богуш А.М. Концепція "розуміння" Г.С.Костюка в контексті художньо-мовленнєвої діяльності. - 36: Педаго­гічні нотатки та роздуми. - Запоріжжя, 2001.

12. Богуш АМ. Моє довкілля. Програма ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з довкіллям. - К: Шкільний світ. - 2006.

13. Богуш А., Гавриш Н. Дошкільна лінгводидактика: Підручник для ВНЗ. - К.: Вища школа, 2007.

14. Богуш АМ. Дефініції "Дитинство", "Духовність" і "Довкілля" у педагогічній спадщині В.Сухомлинського // Педагогічні нотатки та роздуми. - Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС", 2001.

15. Богуш А.М., Ільченко В.Р. Довкілля. - Для дітей дошкільного віку - у 2-х част. - Полтава, 2003; 2004.

16. Богуш А.М., Лисенко Н. Українська народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища школа, 2004.

17. БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Просвещение, 1968.

18. БожовичЛ.И. Зтапьі формирования личности в онтогенезе // Вопр. психол. - 1978. - №3. - С. 48-52.

19. БородичА.М. Методика словарной работьі в детском саду.-М., 1968.

20. БородичА.М. Методикаразвития речи детей. - М., 1981.

21. Вентцель К.Н. Теория свободного воспитания и идеальньш детский сад. - М., 1918.

22. Гавриш Н. Живі народні традиції. Свято-розвага "Закосичення" // Дошкільне виховання. - 1999. - №6. - С. 6-8.

23. Гавриш Н. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навчально-методичний посібник. - Луганськ: Альма-матер, 2007.

24. Гарбар Л. Азбука дорожнього руху // Дошкільне виховання. - 2003. - №2. - С. 16-18.

25. Гербова В.В. Занятия по развитию речи в младшей группе детского сада. - М., 1981.

26. Гніленко Н. Пожежники // Дошкільне виховання. -2007.-№10.-С. 21-22.

27. Грама Н.Г. Професійна підготовка педагога-вихова-теля дошкільного закладу до економічного виховання дітей. -Одеса, 2002.

28. Гураш Л. Розумна обережність - запорука безпеки // Дошкільне виховання. - 2003. - №7. - С. 10-12.

29. Демчук М. Планування нетрадиційних занять // Дошкільне виховання. Палітра педагога. - 2000. - №4. - С. 16-20.

30. Діти і соціум: Монографія / Заг. ред. А.М.Богуш. -Луганськ: Альма-матер, 2006.

31. Дидактические игрьі и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л.А.Венгера.— М.: Просвещение, 1978.

32. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від З до 7 років. - К.: Богдана, 2003.

33. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку,
навчання та виховання дітей. - Запоріжжя: ЛІПС, 2004.

34. Дошкольное образование. Словарь терминов. - М.: АйрисПресс, 2005.

35. Зеленко И.І. Картини для розвитку дітей дошкіль­ного віку. - К.: Просвіта, 1976.

36. Зенковский В.В. Психология детства. - М.: Акаде­мія, 1996.

37. Жадан Р., Григоренко Г. Малятам про економіку // Дошкільне виховання. - 2003. - №7. - С. 15-18.

38. Жадан Р., Григоренко Г. "Економічна освіта дітей старшого дошкільного віку". - Запоріжжя: ЛІПС, 2006.

39. Житникова Л.М. Учите детей запоминать. - М., 1978.

40. Івашиніна М.Д. Про деякі прийоми ознайомлення старших дошкільників із художніми картинами. - К., 1963.

41. Ільченко В.Р., Туз К.Ж. Освітня програма "Довкіл-

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

72. Провозюк Г.Г. Цікаві заняття для малят. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2006.

73. Програма розвитку дитини дошкільного віку. - К.: Світич, 2004.

74. Професійна освіта. Словник / За ред. Н.Г.Ничкало. -К.: Вища школа, 2000.

75. Рапацевич Е.С. Педагогика. Большая современная знциклопедия. - Минск: ИООО "Современное слово", 2005.

76. Репина ТА. Социально-психологическая характе­ристика группьі детского сада. - М.: Педагогика, 1988.

77. Рудик О. Будьмо на дорозі обережні // Дошкільне виховання. - 2005. - №5. - С. 16-17.

78. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. / За ред. Е.І.Коваленко. - К.: Либідь, 2001.

79. РященкоД. Герби на Україні // Дошкільне вихован­ня. - 1990. -№10. - С. 30.

80. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. -К.: Магістр, 1997. - С. 138.

81. Сенько Ю.В., Фроловская М.Н. Педагогика понима-ния. -М.: Дрофа, 2007.

82. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К.: Рад. школа, 1985.

83. Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. - К.: Рад. школа, 1991.

84. Степаненкова Є.Я., Филенко М.Ф. Дошкольникам о правилах дорожного движения. - М., 1979.

85. Субботский Е.В. Ребенок открьівает мир. - М., 1991.

86. Сухомлинська О.В. Концепція громадянського вихо­вання особистості в умовах розвитку української дер­жавності // Допікільне виховання. - 2003. - №2. - С. 3-9.

87. Сухомлинський В.О. Вибр. тв. у 5 ™ т. - Т. 3. - К.: Рад. школа, 1977.

88. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Рад. школа, 1978.

89. Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: Просвеще-

ниє, 1967.

90. УсоваАЛ. Обучение в детском саду. - М.: Просвеще-

ние, 1981.

91. Ушинський КД. Збір, творів. - т. З - К.: Рад. школа,

1974.

92. Ушинський КД. Про наочне навчання // Вибр. пед.
твори: У 6 т. - К., 1983. - Т. 2.

93. Фельдштейн Д.И. Детство как социально-психо-логический феномен и особое состояние развития // Вопро-сьі психологии. - 1998. - №2 . - С. 31-37.

94. Философская знциклопедия. - М.: Сов. знциклопе­дия, 1962.

95. Хівренко Т. Академія маленьких пішоходів // Дош­кільне виховання. - 2005. - №9. - С. 20-21.

96. Хуторской А.В. Современная дидактика. - Спб.: Пи-

тер, 2001.

97. Четверик АД. Розвиток естетичного сприймання старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва. -Магістер. робота. - Миколаїв, 2007.

98. Черньшіева А.М. Особенности вьібора детьми 4-6 лет живописного портрета // Дошкольное воспитание. XXVIII Герценовские чтения. - Л., 1976.

99. ПІапар В. Сучасний тлумачний психологічний словник. - Харків: Прапор, 2005.

100. Щеглова С.Н. Детство: методьі исследования. - М.: Социум,1999.

101. Урунтаева ГА. Дошкольная психология. - М.: Академия, 1997. - С. 63.

102. Яришева Н. Цільові прогулянки до парків та скверів // Дошкільне виховання. - 2003. - №7. - С. 20-22.

Natural Fabrics

Natural fabrics are those which are created from the fibers of animals’ coats, the cocoons of silkworms, and plants seeds, leaves and stems. It is breathable and never causes rashes apart from being soft and durable. Natural fabric is the best choice for everyone. It does not change color from UV light and there is no warming until the material looses its tensile strength.

Читайте також:

1. And Natural Resources Use.
2. COATED FABRICS IN FOOTWEAR MANUFACTURE
3. Common Natural Fabrics
4. Fabrics Glossary
5. Natural Numbers
6. Some of the Common Natural Fabrics
7. Types of Fabrics by Usage

Переглядів: 2025