МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Морфологические ошибкиК типичным ошибкам учащихся начальных классов относятся следующие: Пропуск морфем, обычно - суффиксов и постфиксов: «трудящие, учащие» вместо трудящиеся, учащиеся; «он часто вы-глядал в окно» - вместо выглядывал. Причина ошибки в первом случае: ребенку трудно произносить длинные слова с шипящими согласными - он их усекает и в произношении, и на письме, не осознавая семантической роли пропускаемых аффиксов. Во втором примере причина - влияние просторечия. Образование формы множественного числа тех имен существительных, которые употребляются только в единственном числе (отвлеченные, собирательные): в этом сказывается тяга к конкретизации. «У защитников крепости не хватало оружий» (надо: оружия); «Крышу кроют железами» (надо: железом); «Надо ехать без промедлений» (надо: без промедления). Конкретизация особенно заметна в таком примере: «Коля съел два супа» (т.е. две тарелки супу, или супа). Употребление косвенных падежных форм личных местоимений без н в начале слова: «Саша спросил у е е» (надо: у нее); «Пойду вместе сим» (надо: с ним). 4. Использование диалектных и просторечных форм: «они хо-чут», «он хотит» вместо они хотят, он хочет; «иха мама» или «ихняя мама» вместо их мама; «выстрельнул» или «стрельнул» вместо литературного выстрелил; «пришел без пальта» вместо без пальто. Следует заметить, что многие ошибки последнего типа могут рассматриваться как стилистические (морфолого-стили-стические, лексико-стилистические, синтаксико-стилистические). К морфолого-стилистическим ошибкам примыкают случаи ненормативного детского словотворчества, еще не угасшего наследия дошкольного возраста (кстати, детское словотворчество расценивается положительно, как проявление языкового чутья). Как правило, дети создают «свои» слова в соответствии с моделями, например: «На стройке работают бетонщики, каменщики, штукатурщики» (надо: штукатуры); «Мужчины кинулись потушать пылающий дом» (надо: тушить, слово образовано по аналогии с глаголами поднимать, разрушать и т.п.). Это типичная ошибка в образовании видовых пар глагола. Читайте також:
|
||||||||
|